Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство і ми · с. 9сторінка оригіналу ↗

ЩО РОБИТИ З ПІДСВІДО-

Слово Просвіти, №03 за 2006 рік

Про це багато говорили на кон! ґресі. Спочатку про парадокси. Ми ду! маємо (нас так привчали), що в жит! ті можна контролювати все. Нас! правді ж навіть не уявляємо, як зале! жимо від того, що перебуває за ме! жами нашої свідомості. Несвідоме набагато старше й потужніше від на! шої свідомості. У дорослої людини основу свідомості складає інтелект. Однак давно помічено, що на емоції, думки, вчинки, рішення впливає “щось таке”, чого ми не знаємо і не можемо ним керувати. “Відмінити” несвідоме (його ще називають під! свідомим) неможливо. Але досте! менно відомо, що бавитись із колек! тивним несвідомим, як і з індивіду! альним, дуже небезпечно. Історія знає багато драматичних і навіть трагічних прикладів, але про те ін! шим разом. Еріх Фромм (1900—1980) — німецький філософ, психолог, со! ціолог. У 1933 році емігрував до США. Думки відомого в світі психо! аналітика про духовне оздоров! лення будуть цікавими і читачам нашої газети. Тим більше, що ми довгі роки були відлучені від захід! ного психоаналізу. А наш не розви! вався, бо був у глибокому підпіллі. ДЛЯ БАТЬКІВ Важливо хвалити дітей уранці — це для них аванс на довгий і важкий день. І на ніч слід похвалити (або просто поцілувати, доторкнутись і сказати лагідне “На добраніч”). На практиці, на жаль, інакше: “Я тобі вже показував, бовдуре!”, “Ну, що ж ти такий дурний”; “Ти знову зігнувся, нещасний?”; “Не розумієш і цього? Яка нездара!”. А от випереджаюче несхвалення, критика — це зловісне, негативне навіювання. Запам’ятаймо це. Для підлітків (це 11—14 років ±2) характерне перебільшення дрібних проблем, неприємностей до рівня трагедій. Це хвороба, яка майже нікого не обминає. Не варто гіперболізувати невдачі, довго думати про них. Вони пройдуть. І треба спокійно поставитися до думки, що невдачі були, є та будуть. Це норма нашого життя. Назрівання конфлікту в стосунках батьки повинні відчувати і вчасно відійти від нього. Ласка буває як позитивна, такі негативна. Якщо дитина не одержує позитивної, вона починає поводити себе так, щоб одержати хоча б “негативну ласку”. Окрик, нотація або, навіть, ляпас — для неї краще, ніж байдужість дорослих. Ми не повинні в ці тяжкі часи мислити негативно. Негативні думки створюють негативні вібрації. Побажання молодим батькам можна сформулювати так: Не допускайте відчуження. Не ловіть на гарячому, якщо син чи дочка припуститься помилки: “Ага, попався!” Дечого можна й не помічати. За півгодини перед сном — ніяких повчань. Для семирічних дітей дуже важливо, якщо їх похвалять за успіхи. Вони дуже чутливі до справедливості-несправедливості, до покарань. Не скупіться на 10—12 “словесних погладжувань” за день. — Не погрожуйте. Не залишайте дітей після сварки наодинці. Кожен день із дитиною починайте і закінчуйте з радістю. Не соромтеся погладити дитину по голівці, обійняти. І, будь ласка, частіше усміхайтеся. — Робіть тільки доброзичливі зауваження. За законом психічного самозбереження діти не здатні ви- Підсвідоме, за Фроммом, — це вся людина з її схильністю до світ! ла і темряви. Фройд дивиться на несвідо! ме як на вмістилище ірраціо! нального. Для Юнга несвідоме — найглибше джерело мудрості, то! ді як свідоме — це інтелектуальна частина індивідума, особистості. Так само, як у підвалі будинку наг! ромаджується все те, чому немає місця на горішніх поверхах, несві! доме утримує все те, чому немає місця у верхніх структурах психіки. “Підвал” Фройда — це переважно людські вади. “Підвал” Юнга — здебільшого — людська мудрість. Психоаналіз — явище винятково західне. Це — науково!терапевтич! ний підхід до людини — гуманістич! ний психоаналіз. Це терапія душев! ної хвороби. Людина має проживати своє життя, а не просто — проживати життя. Прояви психічної хвороби різ! ні — життєва анемія, відчуження від самого себе, від інших людей, від природи. Часто “мати” переважає над “бути”. Звідси пригніченість, від! чай, депресія. Людина повинна відчувати нес! відомі сили в собі, щоб контролю! вати їх. Це звільнення від неврасте! нічних симптомів, заборон і ненор! мальностей характеру. “Знання про самого себе приведе до “пере! будування” — це геніальний афо! ризм Фройда. Багато пацієнтів приходить до психоаналітика, вважаючи, що во! ни не хворі. Їм треба позбутися тільки депресії, безсоння або сі! мейних чи виробничих проблем. Насправді ж так наша культура дає можливість людині виразити щось набагато глибше й типовіше, ніж прояв конкретної хвороби. Виліку! вати (змінити) ту чи іншу рису нев! ротичного характеру неможливо без досягнення іншої радикальної мети — цілісної зміни (відроджен!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин