Суспільство і ми · с. 9сторінка оригіналу ↗
ПСИХІЧ- НА ЕНЕР- ГІЯ
Слово Просвіти, №03 за 2006 рік
z
Про неї нечасто говорять, ще рідше пишуть. І все ж… Цікавий погляд на проб! лему пропонують Володи! мир ЛЕВІ (психотерапевт і відомий письменник, наш су! часник) та психопатолог зі світовим ім’ям Карл ЮНГ (1875—1961). — Чому в різні дні ми такі різні? — запитує Леві. Рап! том усе відтануло, в повітрі щось пронизливо!життєдай! не. Звідусіль ідуть промені. Скрізь усмішки, жарти. Чого б це? Не свято. А якщо й свя! то, то природне, не офіційне. І звичайні неприємності, на! віть великі, розсіюються. У ці дні оновлення і піднесення здається, що інакше ніколи не було і не буде. Але ось... морок. На ву! лиці й на обличчях. Відчужен! ня, озлобленість. Очі опуще! ні. Тоді думаєш: так було зав! жди. Безпросвітно. І так бу! де... Є дні, коли різко підстри! бує статистика автомобіль! них катастроф, коли то там, то тут сваряться, діти вере! дують. Є ночі мігрені й неспо! кою, коли всі ліки перестають діяти, а “невідкладна допо! мога” має роботи — без краю. Постійно викликають чергового лікаря — я знаю такі ночі. А ще є вечори рап! тових смертей, самогубств. Вітри? Погода? Плями на сонці? Високий градус у по! літичних подіях? Вірогідно, усе взаємопов’язано. Однак, хто знає, можливо, виходить уранці хтось один, який “встав не з тієї ноги”, і “зара! зив” усе місто. Мені зіпсував настрій Василь Петрович, а я — Степану Петровичу, і не помічаєш, як. А той поліз у транспортну штовханину. Мив масі своїй емоційно безза! хисні. Коли біополя в тісноті перехрещуються — це буває небезпечно. Досить одного роздратованого крикуна з високовольтною злістю, щоб одразу всім оточуючим стало погано. Агресивність, як ві! домо, сама себе підтримує. До цього можна додати роздуми відомого у світі пси! хопатолога Карла Густава Юнга: — Нерідко кажуть гордо! вито: “То не більше, ніж пси! хологія”. Це випливає з рід! кісної оцінки психічного. Воно помилково розглядається як те, що нічого не значить, нічо! го не вартує. От невигідне і відкладається. При цьому опускається головне — під! свідомість, несвідома дан! ність. Тверда і важка. Гігант! ські катастрофи, які загрожу! ють нам (і відбуваються), — це не стихійні події фізичної чи біологічної природи, а події психічні. Нас жахають війни, революції та інші безумства. А між тим — це не що інше, як психічні епідемії... Людині сьогодні дово! диться боятися стихійних сил своєї психіки.
Матеріали підготувала Таїсія МОСТОВА, журналіст
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
