Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · с. 4сторінка оригіналу ↗

РЯТУЙМО УКРАЇНУ

Слово Просвіти, №03 за 2006 рік

личани, і найголовніше — у нас є Шевченко. Тому Росії доводиться діяти обережніше, не прямолінійно, хитро. Серед таких хитрощів і запропонований Москвою єдиний економічний простір (ЄЕП). Батько його — Олександр Солженіцин, який для відродження імперії пропонував створити спочатку хоча б союз чотирьох — Росії, Білорусі, України й Казахстану, а інші шматки, як він казав, із часом приростуть. У Кремлі підхопили ідею цього запеклого шовініста й розробили план її втілення, що складається із двох частин. Перша — завоювати єдиний мовно-інформаційний і культурний простір, а друга, що вже буде легше, — економічний. Зверніть увагу: до ЄЕПу запрошуються лише ті колишні республіки СРСР, де багато росіян і російськомовних манкуртів, котрі будуть допомагати здійснювати імперський план шовіністів. Якщо ЄЕП стане реальністю, Україна вже ніколи не зніме ярма зі своєї шиї. Свідомі українці покладають надії на Вас, Вікторе Андрійовичу. Що стосується першої частини єепівського плану, то тут іще можна виправити становище. Мова творить націю, а нація — державу. Пам’ятаючи це, треба рішуче й твердо робити все, щоб припинити нахабно шалену русифікацію України. І, нарешті, потрібно узаконити, як у всіх цивілізованих країнах світу, надання громадянства лише тим, хто знає державну мову й користується нею. У США, наприклад, живе, мабуть, найбільше, ніж деінде, національностей, але там без знання англійської мови людині не лише не дадуть громадянства, а й роботи. Нам украй необхідно прийняти такий закон і через рік-два провести перереєстрацію громадянства. Мабуть, назріла потреба ліцензій на видання друкованої продукції, відкриття телета радіоканалів із застереженням про суворе дотримання мовних вимог. Досить нам бути меншобратніми хохлами. Треба робити все можливе для врятування нації, держави від ЄЕПів та інших імперських пасток. Іще про одне, що стосується вже не мови, а збереження нашої держави. Продавати підприємства можна американцям, англійцям, німцям, навіть папуасам Нової Гвінеї, та тільки не росіянам. І ось чому. Депутат Державної Думи Олексій Митрофанов відверто й прямо заявив: “Россия просто скупит всю Украину, что сегодня реально и происходит. Наше будущее — это формат Советского Союза, но построенный не на идеологии, а на финансовом подчинении. Другого пути просто нет. Повторяюсь: российские компании скоро скупят все, что можно купить на Украине. Возникнет новая формула Советского Союза, но административно никто никого контролировать не будет. Москва заставит всех подчиняться себе, но экономическими методами и средствами. Все будет цивилизованно”. Митрофанов видав те, про що вдень і вночі думають, але вголос не кажуть російські політики, із Путіним включно. У його великодержавній тираді розкрита сутність і ЄЕПу, і новорічної газової провокації Москви. Нас обдарував Бог незалежністю. Про неї мріяли віками, за неї боролися віками мільйони українців. Наш святий обов’язок — не втратити її, розбудовувати свою державу, хоча сьогодні стоїть питання не стільки розбудови, як порятунку, бо вона в небезпеці. Якщо ми вистоїмо, то будемо, а якщо ні, то й слід наш прохолоне на землі. Я вірю, що для Вас, Вікторе Андрійовичу, Україна — це найсвятіше, що тільки може бути в душі патріота. Тож стіймо разом із народом! Хто проти дружби, чесної торгівлі, економічної співпраці з Росією? Та ніхто. Але бути, як писав Тарас Шевченко, рабами, підніжками і гряззю Москви не захоче жоден українець, якщо він справжній син України. Володимир СІРЕНКО, письменник, м. Дніпродзержинськ z МОВА ЄДИНА ши російську “в якості дер! жавної” (хай йому грець!), післязавтра — переписавши заново історію на користь чу! жинцям, ми остаточно втра! тимо майбутнє. А час плине швидко! Майбутнє ще швид! ше стає сьогоденням. У 90!х ми теж мріяли про майбутнє. І те, що маємо після 2000!го, дуже швидко з майбутнього опинилося в сьогоденні. Людина як така в Україні ні! кому не потрібна. Потрібен її голос. За певного кандидата… Отож знову киваємо не на когось — мучитимемо думка! ми себе. А розмови в сус! пільстві (на базарі, в транс! порті, в магазинах, на вулиці) далеко не оптимістичні: біль! шість громадян просто не хо! чуть іти на вибори. z Надія ДИЧКА, письменниця, Івано!Франківська обл. кої мови і не заробили навіть копійок, щоб заплатити лю! дині, яка шанує державну мо! ву і готова за мізерну платню перекладати з української мови російською. На думку Вітренко, пот! рібна російська державна мо! ва в Україні і єдина російська церква: Українська Право! славна Московського патрі! архату, яка ревно відстоює захоплену територію Україн! ського релігійного простору від будь!якого впливу: чи то католицького, чи то греко!ка! толицького, чи то від право! славного Київського патріар! хату. Потрібна інфраструкту! ра для подальшого росій! ського впливу на українську державність, начебто еконо! мічних важелів впливу на рин! ку енергоносіїв не досить. Та все ж таки у нашій історії був Майдан і була Помаранче! ва революція. А отже, жива мрія про незалежну Українську державу, яка неодмінно здій! сниться. Хіба можна збудувати державу, не долаючи трудно! щів? Усе одно ми їх подолаємо. z Оксана ЄВСЄЄНКО, Херсон СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин