Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Перемінне блимання мов пригнічує і паралізує”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

ГАРЯЧА ТЕМА

Слово Просвіти, №03 за 2008 рік

ше ноября” і “домашня работа”. І про цілеспрямоване калічення свідомості найменших громадян нашої держави. Ось типові учнівські помилки: собірайтесь, дание, пасажир, снєг, робота, єго, показуєт, позно, билінка, встанєш, колектив, Ємма, колосся, крилья, щастье, за приказом, розцвёл цветок, смиялися з меня, река замьорзла. А ось ще приклад “шарпання” між двома мовними світами, вже з зошита з української мови: щчастя. Про що ж думав отой школярик, виводячи на папері таке новоутворення, а по суті — підписуючи вирок системі мовної освіти в Україні?! А те, що дитина думала (згадувала, вагалася, обирала правильний варіант) над правописом слова, цілком очевидно. І про що думають дяді, які стверджують, що вивчення іноземних мов (російської зокрема) у молодшому шкільному віці — неоціненне благо? Чи повинно це відбуватися за рахунок української мови? Скільки мов знаєш — стільки разів ти людина. А коли людина не знає нормально жодної мови й змушена постійно перебувати в умовах стресу, щоразу перемикаючи мовний код, скільки ж тоді в Україні людей? Мови конфліктують між собою. Паралельне вивчення споріднених мов (а мова — знаряддя думки, запорука розвиненого мозку) лише утруднює і навіть гальмує процес мислення. Двочи тримовна особа частіше не знає і половини (третини) мови, не здатна висловити найтонші відтінки почуттів, це вже не мовна, а напівмовна особистість. Годі від такої людини чекати високого злету думки й творчого осяяння. О. Потебня вважав, що навчати дітей іноземної мови з пелюшок — робити з них напівідіотів, живі пам’ятники безглуздя й душевного холопства батьків. У медицині подібне явище називається коротко — шизофренія, тобто розщеплення психіки, роздвоєння особистості, в основу чого і покладено дво(багато)мовність. Ось і виявляється, що замість “розвитку та якнайповнішої реалізації природних здібностей школярів” школа серійно випускає експортний товар, напіврозвинений мовно і розумово плебс, що здатний коритися волі колонізаторів, за копійки виконувати брудну роботу по закордонах. І все-таки погоджуюся із твердженням екс-міністра про головне завдання освіти — розвивати особистість. Але розвивати її треба в рідномовному середовищі, забезпечивши нації згуртованість, культурну цілісність, можливість поступу. Тоді й чужі говірки опанувати буде нескладно. А поки що маємо “щчастя” непорозуміння, невизначеності й непевності й аж ніяк не “мовного прориву”. А ще — двійки. Тож нехай їх поставлять у щоденник не учневі й не вчителеві, а тим, хто розробляє відповідні програми й визначає курс національної освіти.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин