Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Моральність закінчується там, де не несуть відповідальності за вчинки”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

ЧИ БУДЕ В СУМАХ «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ»?

Слово Просвіти, №03 за 2008 рік

Уже багато років українська громада Сум добивається від влади створення біля пам’ятника Тарасові Григоровичу Шевченку, за адресою Червона площа, 6 “Українського дому”. Про перипетії довкола цієї справи розповідає голова Сумського обласного об’єднання “Просвіти” Олексій ШЕВЧЕНКО. — Бути “Українському Дому” чи ні? — вирішували на останніх двох сесіях депутати Сумської міської ради. Якими були ці рішення? — Проти “Українського дому” біля пам’ятника Т. Г. Шевченку проголосувала майже вся фракція БЮТ, яка складає близько половини депутатів міськради, а очолює її колишній перший секретар Зарічного райкому комуністичної партії в Сумах, а нині секретар Сумської міської ради та керівник фракції БЮТ Петро Гученко. А ще фракція міського голови Геннадія Мінаєва “Нічний дозор”. Одноголосно проти “Українського дому” були також реґіонали і комуністи. Підтримали українську громаду лише депутати фракції “Наша Україна”. — І кому ж віддали приміщення? — Приміщення віддали під приватизацію підприємцеві Євгену Положію (який розмістив у ньому свою приватну російськомовну газету “Панорама”), порушивши законодавство. Рішення опротестував прокурор міста. Передноворічна сесія Сумської міської ради, на якій знову розглядали це питання, була неспокійна. “Просвіта” разом з іншими національно-патріотичними організаціями пікетувала міськраду, підтримуючи протест прокурора, вимагаючи не допустити приватизації згаданого будинку. На ранковому засіданні депутати задовольнили протест прокурора. А на вечірньому — знову дозволили підприємцеві Є. Положію приватизацію примі- “Сіверянський літопис”. Окрім того, довкола офісу просвітян згуртувалися (і дехто з них має тут юридичну адресу) чимало інших національно-патріотичних організацій, зокрема, “Пласт”, “Молода Просвіта”, літературна спілка “Чернігів”. А на другому поверсі ось уже 9 років працює просвітянська мистецька галерея “Круті сходи”, виставка-продаж чудових робіт майстрів народного мистецтва з усієї України. Ось кого гуртує цей ошатний старовинний особняк, якому позаторік виповнилося 100 років, пам’ятка архітектури, її взяла під охорону держава. Між іншим, це рятує просвітян від зазіхання на будівлю новітніх “крутих” та багатих. Бо вже кілька банків “прицінювалися” до будинку, який, на щастя, не підлягає приватизації саме як пам’ятка. Поки що… Зостається додати, що лише торік було проведено значні зовнішні реставраційно-- ремонтні роботи, які вимагали й чималих затрат, і майстерності ремонтників та реставраторів. А ще раніше просвітяни власними можливостями та за сприяння добрих людей — спонсорів упорядкували будинок зсередини. За торішній ремонт треба подякувати недавньому губернаторові Миколі Лаврику, керівникові, який дуже прихильно ставився до просвітництва і національної ідеї. Може, саме за це його недавно “з’їли” внаслідок чергових незрозумілих кадрових чисток. …Перший варварський акт стався за півтора тижня до дня Святого Миколая. Тоді це трапилося близько сьомої вечора, коли в приміщенні нікого не було. Невідомі хулігани побили двоє вікон будинку, що виходять на вулицю, зовсім не безлюдну. Варто сказати Фото Олександра Литвиненка щення. І знову з порушенням законодавства. Представники української громади вкотре звернулися до прокуратури й до суду. Протистояння триває. — Створення “Українського дому” в Сумах має давню і драматичну історію… — Після розгрому перед війною органами НКВС українського життя в Сумах, під час фашистської окупації в місті існував “Український дім” за адресою Українська площа, 17. У цьому будинку, в самому центрі міста, були українська гімназія, школа перекладачів, школа вишивки, працювало багато гуртків, часто збиралося чимало людей. Це був відомий у місті осередок відродження української духовності та культури. Дізнавшись про антифашистську діяльність його активістів, німецькі окупанти спалили їх живцем. Тоді ж загинув і організатор “Українського дому”, колишній учитель фізики школи №4, в’язень НКВС, директор приватної гімназії в роки війни, голова “Просвіти” та ОУН у Сумах Семен Семенович Сапун. — Кілька років тому українській громаді вдалося домогтися підтримки тодішньої влади щодо створення у центрі міста за адресою Червона площа, 6, “Українського дому” . — Колишній голова обласної держадміністрації Володимир Щербань із цього приводу видав доручення № 38, п. 11 від 25. 10. 2000 року. Тодішній міський голова О. Андронов своїм розпорядженням теж підтримав нашу ідею та проект відродження в Сумах “Українського дому”. Планували зробити це на основі товариства “Просвіта”, використовуючи додаткові площі в цьому ж будинку. Проте всі організації, крім “Просвіти”, з будинку виселили. Про це міська влада повідомляла листом від 26. 09. 2001 року. Але у зв’язку з повною відсутністю фінансування реалізація проекту загальмувалась. А згодом приміщення відібрали й у “Просвіти”, яка розташовувалась тут із 1993 року. Та обласному об’єднанню все ж вдалося повернути частину своєї площі. Тоді спалахнула боротьба і за “Український дім” у цьому будинку. Українську громаду підтримали попередні керівники обласної держадміністрації, теж представники “НУ”, — тодішні в. о. голови ОДА Володимир Сапсай та його заступник Олександр Лаврик. Нинішні керівники ОДА в боротьбу за “Український дім” не втручаються, мотивуючи це тим, що їхня влада на місто Суми не розповсюджується. Після помаранчевої революції Сумське обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” неодноразово зверталося до в. о. міського голови Сум соціаліста Сергія Клочка, пізніше — до голови міста Супро “географію”. Офіс — у самому центрі міста. Буквально через будинок — податкова адміністрація, в наступному — суд. За кілька хвилин ходи — прокуратура міста, прокуратура області, міська міліція і нарешті обласна міліція. Це до відома: місце дії. Чи бездії. Отак безіменні й досі хулігани відзначили один з ювілеїв просвітян Чернігова — 15-річчя газети “Сіверщина”10 грудня. Тоді в будинку і довкола нього пометушилася наша міліція. Ніхто й не сподівався від неї оперативності в розкритті злочину. Зате на негайний ремонт побитих вікон пішли немалі кошти просвітян. Але те, що друга дія безкарного вандалізму буде так швидко, мало хто сподівався. До того ж, у ще брутальнішій формі. Бо сталося це о 17-й годині, коли тривав робочий день, зокрема, в журналістів, коли в будинку й на вулиці було немало людей. В одне з тих самих вікон зали першого поверху кинуто два камені, і з такою силою, що пробито не лише зовнішнє вікно, як першого разу, а й внутрішнє. Друзки розлетілися по всій залі. Каменюки просвистіли зовсім поруч із секретарем обласної “Просвіти” Наталією Мірошниченко, яка в цю мить спокійно працювала за робочим столом поруч із вікном. Якби в цей момент хтось із працівників редакції або з численних відвідувачів, які щодня бувають тут, стояв біля вікна чи сидів на лаві під стіною, удар каменем міг би бути фатальним. Погоня по гарячих слідах за двома хлопцями в червоних куртках була невдалою. За рогом, виявляється, їх чекало ще двоє, а потім усі зникли в лабіринті дворів і вулиць. Тобто акція була спланована, навіть каміння принесли з собою. ми Геннадія Мінаєва з проханням повернути приміщення для створення “Українського дому”. На жаль, відповідей не отримали. А в грудні 2006 року стало відомо, що цей та сусідній будинки пропонують під комерційну оренду та продаж… — Чи підтримали “Просвіту” інші громадські організації? — Керівники сорока трьох міських громадських організацій, творчих спілок та політичних партій листом звернулися до мера міста з проханням надати згадані площі під створення в Сумах “Українського дому”. Відповіді не одержали… Під час переговорів міський голова Г. Мінаєв та секретар Сумської міської ради П. Гученко запевнили, що на наступній сесії долю згадуваних двох будинків, розташованих поруч, вирішувати не будуть, і що вони не проти “Українського дому” біля пам’ятника Т. Г. Шевченкові. Пікетування припинили. Але на наступній сесії будинок за адресою Червона площа, 6-а віддали приватним підприємцям під приватизацію для магазину і кафе. Другий поверх приміщення за адресою Червона площа, 6 здали в оренду підприємцеві Є. Положію майже без конкурсу. Потім дозволили його приватизацію. — Тобто в центрі, біля пам’ятника Шевченкові, міська влада не хоче бачити “Українській дім”? — Сумська міська рада все ж видала розпорядження про створення в Сумах “Українського народного дому”. Створила ініціативну групу — раду. Нікого з просвітян до неї не включили. Рада вже подала й першу пропозицію: облаштувати “Український дім” на вулиці Прокоф’єва, якнайдалі від центру… P. S. Чи буде “Українській дім” біля пам’ятника Тарасові Шевченку? І чи буде він у Сумах взагалі?.. Міліція прибула за кілька хвилин. Почалося нове розслідування. В успіх віриться мало. Що й казати, коли на Чернігівщині торік безкарним залишився вандалізм над усеукраїнською святинею — Меморіалом юним героям-українцям у Крутах, про що ми вже писали. Меморіалом, який позаторік відкрив до Дня незалежності Президент України. До безкарності хуліганів, що розперезалися неподалік прокуратури й міліції, вже звикли: під час згаданої реставрації будинку на щойно пофарбованих стінах, на вхідних дверях ночами з’являлися написи на кшталт “Бандера — враг народа”. Так само безкарним залишилося жорстоке побиття літньої ночі біля його будинку молодого журналіста газети “Сіверщина”, голови місцевої організації Української студентської спілки Олександра Ясенчука. Якраз напередодні того дня, коли він, як організатор акції, мав провести з членами УСС і “Молодої Просвіти” пікет проти блокування Катерининської церкви юродивими з Московського патріархату і деяких московсько- “українських” партій. Останній із названих фактів, як і весь ланцюжок подій, свідчить, що це — не звичайне побутове хуліганство. Не хочеться через бездіяльність міліції висувати якісь версії, скажімо, про деяких “ідейних” сусідів з офісів по цій же вулиці, що досі носить ім’я одного з більшовицьких отаманів — Воровського, хоч просвітяни давно вже внесли пропозицію міській владі назвати вулицю іменем видатної просвітянки Софії Русової. Серед цих сусідів є й ті, хто затято ненавидить просвітян і особливо їхню пресу. Немарно ж газета “Сіверщина” витримала за півтора десятиліття рекордну кількість судових процесів. Утім, залишмо версії правоохоронцям. А раптом вони виявлять злочинців та ще й покарають. Лише б змусили їх зробити недешевий ремонт тими руками, що кидали каміння. Та ще хоч би з рік-два попрацювати лише “на вікна”. На суспільство, яке вони зневажають. Матеріали підготував Петро АНТОНЕНКО Своєрідний “подарунок” отримали нещодавно просвітяни Чернігова — черговий напад на офіс обласної “Просвіти”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин