“Єдиною дорогою, яка веде до правди, є вдосконалення серця за допомогою чесноти”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
ПІКЛУЮЧИСЬ ПРО СОВІСТЬ
Слово Просвіти, №03 за 2008 рік
“Наші ВАДИ і наші ЧЕСНОТИ” — так називається черговий творчий плід перекладацької діяльності Євгена Ґолибарда.
книжок, щороку збільшуючи доробок на 2—3 нові позиції. На його лекції збираються переповнені зали, а проповіді записують на диктофони як взірці мудрого слова. У науковому світі Е. Станєк відомий як дослідник біографій Отців Церкви. Особливу увагу в своїх дослідженнях він приділяє вивченню творів св. Іоана Хризостома і св. Амброзія (ІV ст.), св. Августина, Пелагія, св. Ієроніма (V ст.), св. Бенедикта (VI ст.), св. Григорія Великого (VII ст.). Тому й у проповідях, повчаннях і книжках вчений часто цитує великих просвітителів Церкви, зокрема св. Амброзія, який залишив нам своєрідний посібник християнського життя, особливо наголошуючи на потребі розвитку чеснот справедливості, відваги, поміркованості й розсудливості. Книжка Едварда Станєка “Наші вади і наші чесноти” не містить нудних повчань. Вона читається легко й одразу захоплює винятковою відвертістю та простотою викладу важливих понять і характерних рис людської натури. Її підзаголовок чітко вказує на зміст —
книга про культуру моралі. Уже на початку, в Передмові автора про хибні дороговкази, о. Едвард гостро зазначає свою позицію і головну тему, яку потім розвиває на 162 сторінках цього незвичайного підручника порядності: “Однією з найсерйозніших помилок сучасного світу є легковажне ставлення до правди. Вона перестала бути найвищою цінністю. Але, оскільки не можна було відкрито проголосити її девальвації, водночас бажаючи, щоб вона не доходила до людських сердець, застосовували іншу методу. Не відомо хто, де і коли позаміняв дороговкази на дорогах людського життя. Один із них мав вказувати дорогу до правди. Протя0 гом віків на цьому дорого0 вказі було видно напис: ЦНОТА, або — що означає те саме — ЧЕСНОТА. У ХХ ст. з’явилися два нові написи: ДИСКУСІЯ і ДІАЛОГ. Вони вивели людей на бездоріж0 жя пустослів’я та безнадій0 ного фехтування язиком і пером у боротьбі за те, хто має рацію, а не про те, що є правдою. До правди не приходять шляхом дискусії, до неї тре0
ба внутрішньо дозрівати. Правду треба полюбити. А це вже справа серця і чину, а не слів. Єдиною дорогою, яка веде до правди, є вдос0 коналення серця за допо0 могою чесноти. Той, хто хо0 че пізнати правду, хто праг0 не увійти в її прекрасний світ, світ величезної сили і доброти, має перед собою лише одну дорогу — дорогу систематичного удоскона0 лення свого морального життя. Вона така ж довга, наскільки довге людське життя. Її не можна скороти0 ти ані на один удар серця. Це дорога постійної бо0 ротьби проти того, що чи0 нить опір чесноті, тобто до0 рога боротьби проти вад”. Отець Е. Станєк упродовж своєї душпастирської діяльності вислухав понад десять тисяч сповідей. Він знає не лише що може гніздитись на дні глибокої криниці людської совісті та як можна очистити сумління, ай про те, як подолати власні вади, що сумління заплямовують. Тому в цій книзі автор застосовує прийом контрастного порівняння відповідної вади з її протилежністю — чеснотою, зазначаючи, що обидві вони розвиваються з одного джерела бажань. Зокрема, докладно розглянувши зміст і вияви заздрості як небезпечної хвороби душі, тут-таки представляє чесноту доброзичливості як основу щастя серця. Гніву, який має властивість рости, автор протиставляє лагідність і поблажливість; невгамовну сексуальну жагу ставить навпроти чистої і світлої любові; боягузтво і зухвалість — навпроти мужності й самопожертви. Перекладач, “споживаючи” цю їжу для душі та розуму, так довго працював над собою, що процес перекладу книжки розтягнувся на п’ять довгих років. Щоправда, впродовж цього часу Є. Ґолибард підготував і видав шість інших книжок. Зрештою, український читач отримав прекрасний, оригінально ілюстрований Надією Савченко й змакетований і зверстаний Олександром Приходьком новорічний подарунок. Це акт благодійництва трьох небайдужих людей: автор — кс. проф. Едвард Станєк подарував право на переклад і видання твору, перекладач із власної ініціативи взяв на себе безоплатну працю замість відпочинку, народний депутат України Віталій Корж власним коштом забезпечив видання накладом 3 000 примірників. У тому самому дусі благодійності потрібна й повчальна книжка поширюється переважно через мережу бібліотек, зокрема шкільних.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
