“Україна впливала культурно на чужі землі і передавала туди свої вироби”. К. Широцький · с. 12сторінка оригіналу ↗
ПАЛІТРА
Слово Просвіти, №03 за 2008 рік
Валентина ДАВИДЕНКО
Переповідатимемо, як казку: “Тоді сніги були глибокі й синьо відтінені стовбурами могутніх дерев…” Бо й справді у річищі минулого віку природа чи то ще не втомлена людською пожадливістю, чи за якимось вищим приписом дарувала нам справжні на подих і смак зими, невтомно вирізьблюючи кожну сніжинку. А якщо згідно з новою гіпотезою про воду як субстанцію, що вбирає довколишню інформацію і відповідно відображає її своїми кристалами, то, може, й справді тоді було більше зустрічної гармонії в серцях, незважаючи навіть на суспільні лиха. А може, таких сердець, довірливо і чисто налаштованих на світову гармонію, було більше. Зараз-бо якось усі жваво налаштовуються лише на бізнес, як сказав би герой “Голомозої співачки”: “ворушкі до життя”. А снігів тепер таких немає! А ще рідкісніші зустрічі з художниками, які спогади давніх літ у тому майже райському колориті, і запаху, і шерхотінні крон переповідають нам, нинішнім. Мініатюрні, філігранно прописані пейзажі й натюрморти Миколи Лихошви сприйняла з тими ж відчуттями, що й полотна старих голландців, та відображають вони Україну, милу серцю малу вітчизну — Черкащину. Уся виставка “Краяни Богдана і Тараса”, яка два тижні новоріччя експонується в Націо-
Петро НЕСТЕРЕНКО, кандидат мистецтвознавства
Нечисленні, на жаль, публікації про авторитетного українського мистецтвознавця передреволюційного десятиліття Костянтина Віталійовича Широцького (Шероцького) стверджують, що ім’я його не епізодичне в історії української культури й освіти, що це постать першорядна, непересічний талант у багатьох царинах нашої духовності. Народився майбутній мистецтвознавець 26 травня (за старим стилем) 1886 року на Поділлі в родині священика, який мав парафію в селі Вільшанці-Бершадській Ольгопільського повіту (тепер с. Вільшанка Крижопільського району на Вінниччині). Шлях до Петербурзького університету пролягав через Тульчинську духовну школу і Кам’янець-Подільську семінарію. Уже в ті часи автора майбутньої синтетичної праці з історії мистецтва українського народу зачарувало багате історичне минуле рідного Поділля, його талановиті народні майстри. Збираючи матеріали з історії краю та готуючи перші етнографічні розвідки, Кость Широцький став найулюбленішим учнем семінарської української громади. Уже тоді він зацікавився українською історією й народним мистецтвом рідного Поділля, почав збирати матеріали для майбутнього дослідження, написав перші етнографічні розвідки. Сучасники відзначали його лагідність і водночас сміливість та рішучість, небайдужість до інтересів пригноблених співвітчизників. Є відомості, що Костянтин Віталійович відвідував художньо-промислову школу В. Розвадовського. 1906 року талановитий юнак вступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету, був активним учасником “Гуртка українознавства”, співпрацював у клубі “Громада”, секретарював у Благодійному товаристві допомоги студентам-українцям ім. Т. Шевченка, виступав з доповідя-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
