Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Незабутні · “Великі справи не вмирають, вони вічні”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

СПІВ І СЛОВО ГАЛИНИ ГУЦЬ

Слово Просвіти, №03 за 2009 рік

Надія ПАЗЯК Бог і Україна — таким було життєве кредо Галини Гуць, громадсько-освітнього діяча, педагога, вченого-філолога, регента церковного хору храму св. Миколая Притиска, що в Києві на Подолі. Народилася Галина Гуць на історичній Волині 7 липня 1932 року в родині відомого українського церковного діяча і сподвижника Івана Огієнка священика Євгена Барщевського. Обидві батьківські лінії пані Галини — це священицькі родини, які залишили глибокий слід в історії нашої церкви. Галина з дитинства була віруючою, з батьками з ранніх літ ходила до храму. Мешкаючи на Холмщині, стала свідком геноциду холмщаків. Розповідала про це зі сльозами на очах. Дивом родина Барщевських врятувалася, переїхавши 1945 року до Чернівців. У цьому місті отця Євгенія призначили настоятелем кафедрального собору. У Чернівцях, на малій батьківщині Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича й Ольги Кобилянської, 1950 року закінчила середню школу і вступила на відділ англійської мови і літератури факультету іноземних мов Чернівецького державного університету. Водночас Галина Гуць навчалася в Чернівецькому музичному училищі, бо мала талант і до музики. Успішно закінчивши університет і училище, пішла служити людям. Справедливо кажуть, що священик, учитель і лікар — це покликання. Педагогом за покликанням була й Галина Євгенівна. Розпочала педагогічну діяльність у гірському селі Довгополі Путильського району Чернівецької області, де викладала німецьку й англійську мовив середній школі. Це був 1955— 1956 навчальний рік. Згодом Галина Євгенівна, склавши успішно кандидатські іспити у Ленінградському університеті, почала викладати німецьку мову в Донецькому індустріальному інституті. Паралельно з навчанням організовувала студентські вечори іноземних мов, створюючи міні-хори, які виконували пісні іноземними мовами, декламували цими мовами класичні твори письменників. Сама Галина Гуць доповнювала вечори віртуозною грою на фортепіано. Ідеї Галина Євгенівна привезла із собою до Києва, куди вона, вийшовши заміж за відомого українського філолога Михайла Гуця, перебралася. Почалася праця у Київському політехнічному інституті, яка тривала майже чверть століття. Максим РИЛЬСЬКИЙ, голова правління благодійного фонду Максима Рильського “Троянди й виноград” Перестало битися серце Олекси Яковича Ющенка. Ні 31 грудня, ні 1 січня на телефонні дзвінки з новорічними вітаннями вже ніхто не відповідав. Таке траплялося й раніше. “Куди мені виходити? — ніби виправдовувався господар під час останньої нашої зустрічі. — На кухні погано чути телефон з кімнати”. І знову запрошував на кухню спробувати “справжнього французького коньяку. “Жан-Жак” називається”, — спокушав чи то серйозно, чи то з іронією господар. На початку 60-х я 15-річним часто зустрічав у голосіївській садибі свого діда Максима Тадейовича Рильського невисоку на зріст людину із жвавими очима й м’якою доброзичливою усмішкою. Мені пояснювали, що це поет Олекса Ющенко, давній дідів друг. Мій інтерес пояснювався й тим, що навчався я водному класі з його сином Олександром (батько пережив сина, який передчасно пішов з життя). У живого класика Максима Рильського було безліч друзів і шанувальників. Після смерті їх поменшало, але серед тих, хто тоді й пізніше в будь-яку пору, за будь-яких обставин торував дорогу до садиби друга, а згодом до його музею, був Олекса Якович Ющенко. Його підтримку і піклування постійно відчували сини М. Т. Рильського Георгій і Богдан. А коли і їх не стало, ми, онуки, вважали за честь і обов’язок продовжувати сімейну традицію — зігрівати своєю увагою людину, яка вірно й зворушливo зберігала пам’ять про Максима Тадейовича. Вже під кінець дев’ятого десятка він сідав у задушливий автобус, щоб їхати на батьківщину Рильського в село Романівку, і вистоював на спекотній галявині, чекаючи на слово. У сільському музеї, сидячи за робочим столом одного із перших кабінетів Рильського, терпляче підписував багатьом землякам поета свою останню збірочку сонетів. Біля старого млина, оспіваного другом, разом з усім товариством, розігрітим сонцем й юшкою, брав Тут Галина Гуць захистила кандидатську дисертацію, отримала посаду доцента, керувала кафедрою іноземних мов. Студенти поважали і любили вимогливого наставника, а Галина Гуць любила студентів, відвідувала гуртожитки, цікавилася побутом вихованців, а в разі потреби допомагала їм. Глибокий слід залишила Галина Гуць у царині науки. Свої ґрунтовні й захопливі статті з мови, літератури, фольклору й історії Києва вона друкувала в різних київських часописах. Згодом вони увійшли до монографії “Юрій Федькович і західноєвропейська література”, яка вийшла друком в “Науковій думці” 1985 року. Галина Гуць поєднала педагогічну й наукову діяльність із культурно-громадським і політичним життям столиці. Вона завжди була у вирі подій: на вечорах, присвячених визначним діячам, на урочистому параді учасників УПА з нагоди 50-річчя її утворення, на акціях під трагічними і водночас героїчними Крутами. Велика заслуга Галини Гуць на релігійному полі. Вона згуртувала

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин