Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “Питання консолідації нашої владної еліти й надалі залишається актуальним”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

ПАРЛАМЕНТ — НЕ ПРИВАТНА ПРОФСПІЛКА

Слово Просвіти, №03 за 2009 рік

НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Газпром” підписали довгострокову угоду про постачання російського природного газу в Україну та його транзит до країн Європейського Союзу на 2009—2019 роки. З української сторони угоду підписав голова правління НАК “Нафтогаз України” Олег Дубина, з російської — голова правління ВАТ “Газпром” Олексій Міллер. Угоду було підписано у присутності Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко та голови уряду Російської Федерації Володимира Путіна. Юлія Тимошенко заявляє, що підписання газових угод між Україною й Росією свідчить про те, що на газовій кризі поставлено крапку. Відповідну заяву Юлія Тимошенко зробила на брифінгу після церемонії підписання. Прем’єр-міністр зазначила, що, згідно з міжнародними оцінками, Україна несанкціоновано не взяла жодного кубічного метра газу. Петро АНТОНЕНКО Так висловився на прес-конференції голова Верховної Ради України Володимир Литвин, говорячи про стосунки у вищих ешелонах української влади. Спікер ще раз наголосив, що парламент має відігравати консолідуючу роль у державі, а не обслуговувати тих чи інших політиків, які воліли б бачити парламент як приручену профспілку для штемпелювання потрібних їм законів. З огляду на це, голова парламенту висловив здивування тим, що віднедавна чимало ухвалених законів глава держави ветує. До того ж, іноді він накладає вето з доволі дивною мотивацією: зауваження до новоприйнятого закону висловило певне міністерство. А повинно бути інакше, наголосив спікер: свої міркування щодо закону мав би висловити Кабінет Міністрів, а не якесь відомство. Та й навіть тоді Президент мав би накладати вето, керуючись головним критерієм: відповідає чи ні ухвалений закон Конституції України? Для ілюстрації спікер навів приклад з недавно продовженим у парламенті мораторієм на продаж землі. Президент негайно наклав на нього вето. Його, за прогнозом спікера, парламент подолає, але навіщо зайва конфронтація між гілками влади та ще й у такий непростий період? До того ж, є приклади, коли навіть після подолання вето глава держави не підписує ухваленого в парламенті закону. У та- Володимир ПАВЛІВ З 1 січня цього року в Чеській Республіці з’явився новий різновид документа для працевлаштування іноземців — “зелена карта”. За офіційними даними, нині у Чехії саме громадяни України становлять найчисельнішу групу заробітчан. Однак чи матиме для них якусь цінність ЗК, сумніваються й самі чехи. Чехія — порівняно невелика європейська країна, з 10-мільйонним населенням, відділена від України Словаччиною і Польщею. Однак саме їй судилося стати найбажанішим пунктом призначення для українських заробітчан з-поміж країн “соціалістичного табору”. Тільки за офіційною статистикою, 2008 року в ЧР працювало близько 130 тисяч українців. Про кількість нелегальних працівників з України чехи не беруться говорити навіть приблизно. Але теоретично відомо, що серед трудових мігрантів у Європі в середньому лише 11 % мають трудові угоди. Чехи припускають, що кому разі Конституція велить підписувати закони голові парламенту, але спікер заявив, що не хотів би, щоб до такого доходило. Словом, питання консолідації нашої владної еліти й надалі залишається актуальним, особливо в період економічної кризи, газового натиску Росії. Володимир Литвин висловився проти ідей відставки уряду та імпічменту Президента: “Перш ніж приймати рішення, не зайве подумати, який воно дасть результат, що ми матимемо на виході”. Похибки в роботі виконавчої влади знайти можна завжди, але навіть при всіх недоліках це краще, ніж політичний хаос і некерованість, до чого дехто підштовхує. Доволі критично оцінив спікер і діяльність парламенту. Схоже, коли він став працювати, то з’явилася й мотивація для критики. Голова Верховної Ради нагадав, що за дві перші сесії нинішнього VI скликання зі 155 запланованих пленарних засідань не відбулося близько 50, тобто третина. Та й багато інших засідань відбувалося лише на папері — їх відкривали й одразу закривали. Такі наслідки тривалої парламентської кризи. Тепер треба наздоганяти, але за третю сесію, яка вже фінішує, це було зробити неможливо, тому четверта сесія, що відкривається 3 лютого, буде дуже насиченою. Пріоритетними стануть, заявив спікер, економічні й соціальні питання, а політичні баталії варто відкласти до виборчих кампаній. Нині час не гасел, а роботи.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин