Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Дитяча сторінка · “Діти сприймають інформацію зовсім не так як ми, їх ще не захопили у полон стереотипи”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

ЖИЛА СОБІ КАЗКА Побачив світ перший номер сімейного журналу “Жила”

Слово Просвіти, №03 за 2011 рік

Там у рамках програми “Живе мистецтво” триває вис( тавка “Скульптура. Гра об’ємів”. Це вже третій етап “багатосерійного” проекту, який відкриває для дітей, під( літків, студентів та їхніх бать( ків світ образотворчого мис( тецтва. Два попередні роки відві( дувачі мали нагоду дізнатися більше про графіку та живо( пис. Скульптура, завдяки сво( єму об’єму та тривимірності, привернула ще більшу увагу відвідувачів. Особливо емоцій( но реагують на неї діти. Род( зинкою експозиції стала кіне( тична скульптура Анатолія Твердого з підсвічуванням і рухливими елементами. Проект викликає додатко( ве зацікавлення й тому, що в постійній музейній експозиції демонструється не так багато скульптурних творів. Тому ота( кі тематичні виставки — чи не єдина можливість зазирнути до музейних сховищ. Двомісячна програма “Жи( ве мистецтво” складається не лише з виставкового проекту, ай із майстер(класів, зустрічей “Жила” — журнал, який не вписується в жодні загально( прийняті уявлення та стандар( ти видань для батьків. Від глянсу його відрізняє не лише зміст, а й стиль оформлення: попри якісну поліграфію, сто( рінки в “Жилі” не крейдовані, а шорсткі, що багатьом, звик( лим до гладеньких і блискучих “мамських” журналів, видас( ться дивним. А ще тут багато яскравих дитячих малюнків, дуже симпатичний дизайн і майже немає реклами. Видавці обіцяють популяризувати ли( ше те, у чому самі переконані. Виявом такої впевненості можна вважати рекламу фоль( клорного ансамблю “Божичі”: “Не залипай у телевізор! Не розчиняйся у попсі! Почуй го( лос предків!”. І кому така рек( лама може не сподобатися?! Звісно, як і в славнозвісних глянсових виданнях, тут також йдеться про виховання, що( правда, після прочитання біль( шості матеріалів хочеться ви( ховувати не дитину, а себе, ад( же всі автори — батьки, яких діти змінили, чомусь навчили, надихнули. Тому й недивно, що кредо журналу: “Cімейно, глибоко, творчо”. “Ми мріємо виховати справжню вільну і творчу інте( лігенцію”, — пише у вступно( му слові арт(директор “Жили” Оксана Приходько. Щодо назви, то її обрано не лише тому, що жила — це суди( на, якою тече кров, а отже, са( ме життя, а ще й тому, що біль( шість казок починається: “Жила собі…”. До речі, для маленьких чи( тачів у журналі передбачено лі( тературний додаток. Кожен но( мер починатиметься казкою — старовинною або авторською. Перший відкрила “Казка про Лиса” Олени Максименко. У журналі поєднано тради( ційний і оригінальний світо( гляди. З одного боку, тут дуже багато уваги приділяється зви( чаям нашого народу (інтерв’ю народознавця Павла Дудара про роль фольклору на форму( вання особистості, статті про виховання дітей на території України у Середньовіччі то( що). Із іншого — багато мате( ріалів, автори яких є людьми, що не вписуються у звичну систему. Як, скажімо, Діана Карпенко, що ділиться досві( дом подорожі з чоловіком і дворічною донькою, з якими вона зараз мандрує автосто( пом, втілюючи у життя свій проект — “Казки народів сві( ту”. За рік ця смілива родина планує об’їхати 16 країн, а ре( зультатом мандрівки має стати цикл розважально(пізнаваль( них фільмів для дітей. Спільну творчість батьків і дітей найкраще демонструє стаття Наталі Блок, у якій вона вдалася до порівняльної харак( теристики методів виховання на прикладі власних дітей.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин