Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Буковинська Маланка дивує весь світ
Слово Просвіти, №03 за 2013 рік
“Переберії”, чи “Маланки” — найяскравіше свято зимового циклу на Буковині, ритуальне карнавальне дійство з обходами осель рядженими-перебраними. 15 січня у Чернівцях відбувся ІII Міжобласний фольклорно-етнографічний фестиваль “Маланка-фест”.
Марія ВИШНЕВСЬКА, м. Чернівці
Свято Маланки бере свій початок ще з дохристиянських часів, коли люди вірили в богів Природи і духів. За іншою версією витоки буковинської переберії сягають се% редньовічних народних карнавалів, які спираються ще на античні звичаї, за яки% ми влаштовували процесії ряджених і ма% сок на честь Діоніса, Вакха й інших весе% лих божків. За православними церковни% ми святцями саме день св. Меланії завер% шує річне коло, а день св. Василя його роз% починає. Символізуючи новоліття, життє% дайний зв’язок жіночого й чоловічого на% чал, образи Маланки і Василя персоніфі% кувалися в українській народній творчості й перетворилися на стійку фольклорну па% ру. Головне ядро території Маланки стано% вили придністровські землі Галичини, По% ділля, Буковини, Молдови. Звичай бавитися на Маланку в деяких регiонах України iз часом забувся. А шко% да… Бо кожне село чи навiть куток знали тiльки їм притаманнi способи задобрити Маланку. Але попри те, що всеукраїн% ський звичай гучно маланкувати уже в минулому (дякувати радянськiй владi), збереглося безлiч обрядiв i звичаїв, яких у багатьох селах дотримуються. А в кількох українських селах збережено ритуальні турніри масок, які належать до реліктово% го шару народної культури, що відобра% жає давні світоглядні уявлення. У цих традиційних агонах (змаганнях) первісно простежувалися мотиви космічної бо% ротьби між зимою і літом, протиборства зі злими, нечистими силами. До того ж па% діння, боротьба й качання по землі у мі% фологічній свідомості пов’язані з магією родючості й культом предків. Є підстави вважати, що в давні часи ритуальні агони Маланок входили до комплексу ініціаль% них церемоній та були своєрідною фор% мою фізичного виховання й загартування
ПОЕТИЧНА АНТОЛОГІЯ “СТРІЛА”
МОВА ЄДИНА
10–11
ВАСИЛЬ КРИЧЕВСЬКИЙ
с. 16 · сторінка оригіналу ↗
Закінчення.
Початок на стор. 1
Гурт “Вашківецька Маланка”
торік був удостоєний першої премії Другого Міжобласного фольклорно-етнографічного фестивалю “Маланка-фест—2012”. Проте з ним може смiливо посперечатися Маланка з галицького села Горошова, що в Борщівському районі на Тернопiллi. Тутешнiй староноворiчний карнавал уже давно став легендарним i на нього, як i на вашкiвський, з’їжджаються гостi навiть iз-за кордону.
Цими двома визнаними центрами географія свята не обмежується. Наприклад, у буковинському селi Горбiвцi, що пiд румунським кордоном, зберiгся унiкальний старовинний звичай ходiння по хатах iз “кониками”. Двоє хлопцiв, вбраних у костюми коней, разом iз вояками, Маланкою та ватагою музик ходять у переддень свята вiтати господарiв, а як знайдуть незамiжню дiвчину, танцюють iз нею, аж доки та невiдкупиться солодощами та грiшми. Особливо дивні їхні костюми вояків і вершників. Це звичайна військова форма, але як прикрашена! Десятки метрів намист, пришиті до рукавів кишенькові люстерка, вишиті бісером і блискітками на спині побажання щасливого нового року. Хоча жінок до маланкування й не допускають, та без їхньої участі хлопцям годі й мріяти про такі строкаті костюми. А на запитання, навіщо воякам стільки намист, горбівчани щиро дивуються: “Як навіщо? Щоб дівчатам подобатись!”
Схожість Маланок у Вашківцях і Горошовій — у висміюванні найактуальніших життєвих і політичних ситуацій року, що минув. І тут часто поруч iз Чортом можна побачити якогось вiдомого полiтичного лiдера чи героїню телесерiалу.
Наймасовіша, найнезвичніша Маланка — на румунському кордоні, у селищі Красноїльськ Сторожинецького району Буковини. У Красноїльську в політиків не перебираються. Усі чоловіки Красноїльська ходять від двору до двору — хто в костюмах дідів і бабів, хто царем або царицею. Є циганки, жиди і ведмеді (а ось чортів кілька років тому заборонив місцевий священик, тим самим перекресливши багатовіковий звичай). Увесь Красноїльськ завжди хором співає пісню про Ведмедя — неофіційний гімн селища; після удару ци-
Змивання масок у Вашківцях ганської булави ведмеді борються між собою.
Красноїльська Маланка — не шоу для туристів, а ритуал, якого дотримуються багато років.
Щороку маланкове дійство стає різнобарвнішим: маланкарі вигадують нові костюми, втілюють цікаві творчі задуми. Бо дiйство, що дiйшло до нас крiзь вiки, — це тiльки початок карнавалу, а вже розвиток i фiнал можуть бути абсолютно непередбачуванi. Маланка — гнучка i багатогранна забава. Iз часом маски i персонажi оновлюються, але немає однакових персонажiв навiть у селах по сусiдству. Торік Міжобласний фольклорно-етнографічний фестиваль “Маланка-фест” зібрав 22 колективи. Розширився фестиваль і географічно: на костюмоване дійство до столиці Буковини прибули учасники з Тернопільської та Івано-Франківської області.
— Цього року до нас приєдналися креативні молоді люди, які попрацювали над нашим логотипом, зберігши традиційну різдвяну зірку. Промені зірки символізують, що на Буковині Маланка різна, різнобарвна, зірку тримає, а це означає, що фест численний, — розповіла організатор фестивалю Маланки у Чернівцях, голова туристичної громадської організації “Палітра Буковини” Оксана Лелюк.
У цьогорічному фестивалі взяли участь понад 1000 маланкарів із різних районів Буковини, а також з Івано- Франківської та Тернопільської областей. Було багато гостей із Києва і східних областей України, Австрії, Польщі, Румунії, інших країн Європи.
Святкування ритуального дійства Маланки задовольняло духовні, естетичні потреби людей, у них проявляються їхні вірування, почуття, таланти, гостинність. “Тому ми дбаємо про те, аби фестиваль Маланок відбувався в атмосфері толерантності, піднесення та святковості”, — наголосила Оксана Лелюк.
15 січня чернівецькі площі нагадували справжню казку з улюбленими персонажами, театральним дійством і шаленою енергетикою.
А попереду — обмивання ряджених у крижаній воді після її освячення. На Буковині ця традиція збереглася до наших днів. Саме очищенням водою, в якому беруть участь усі ряджені, закінчується буковинське різдвяно-новорічне дійство. Ватаги маланкарів ідуть до річки, де гуртом вмиваються, обливаються водою, купаються в ополонці. Збереглося чимало свідчень і про обов’язкове купання масок на святі Водохреща після виконання всіх ритуальних обов’язків, а в окремих місцевостях обряд “змивання масок” обов’язковий і донині. Наприклад, “перебраний на Маланку не міг уникнути купання. Інакше, за словами буковинців-старожилів села Білявинці, у хлопця, що виконував цю роль, міг вирости хвіст”. Обряд “змивання масок” у Вашківцях описав член Спілки архівістів України, краєзнавець Степан Карачко: “Купіль перебраних відбувається у потічку, що зветься Глибічок, у Долішньому куті. Місцеві мешканці вірять, що завдяки
Вашківська Маланка
21 січня о 17.00 в Київському міському будинку вчите- ля відбудеться літературно-мистецький вечір, присвячений Дню Соборності України. Участь у вечорі візьмуть відомі мистецькі колективи:
ТИЖНЕВИК ВСЕУКРАЇНСЬКОГО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
