Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Тут же працює “підпільне” самодіяльне радіо “Тризуб”, котре покриває значну частину окупованої території”. · 8 Репортаж на тему · с. 8сторінка оригіналу ↗

Різдвяний потяг

Слово Просвіти, №03 за 2018 рік

Ігор ЖУК Фото автора Групі волонтерів, змучених вічними проблемами недостатньої місткості власних автомобілів і жахливим бездоріжжям у тих місцях, де найбільше потрібна їхня допомога, спала на думку блискуча ідея. Її підтримала “Укрзалізниця”, і в квітні 2016 року надала спеціальний потяг із дев’яти вагонів для об’єднаної команди волонтерів різних організацій, представників освіти, митців, козаків, військових, а також для того вантажу, який може знадобитися і на фронті, і в прифронтових селах і містах. Рейс був успішним, і от за неповних два роки вже відбулося дев’ять таких мандрівок, а проект отримав найвищу державну підтримку. Назву потягу дав скаутський табір для дітей сходу України на Трухановому островів Києві, при організації якого волонтери та козаки перед тим і познайомилися. Пасажирами рейсу № 10 ще в Києві стали близько сотні дітей і підлітків, — школярів і студентів із різних куточків України, зокрема значна частина з Донецької та Луганської областей. На Заході волонтери поступово завантажували вагони різдвяними подарунками фронту і прифронтовим районам, а також активно спілкувалися з місцевими мешканцями. Удосвіта 15 грудня на Одеському вокзалі ми влилися у цей великий і дружний колектив. Перше, що одразу вражає і захоплює, — це діти. Організовані у самоврядовані десятки, зі своїми десятниками і кількома дорослими отаманами, вони шикуються в колону, гордо носять прапори і чітко кричать “Героям слава!”, старанно дотримуючись суворих правил Січі і не гублячись на вулицях міст. Вони — веселі, розкуті, смішно вовтузяться у вагонах, невимушено йдуть в танок у залах під час концертів, спілкуються з місцевими дітьми і молоддю впродовж усього маршруту. Без жодних комплексів малюки звертаються до дорослих із найрізноманітнішими запитаннями. А під час подорожі збираються у вагоні-ресторані, що править за “кают-компанію”, на цікаві вишколи і лекції. Ми з Ірен теж мали з ними такі творчі зустрічі, від яких отримали велике задоволення. Тепер про дорослих. Вони мають у дітвори заслужений авторитет. Головні засновники потягу — Олена Іванова і Микола Бондар; дотепний і цікавий оповідач “вечірніх казок” з історії пан Андрій; волонтери, творці батальйону “Сітка” з плетіння маскувальних сіток (нині волонтерська група “Мармелад”) і водночас невтомні “маніакальні терапевти”, що під час подорожі лікували застуджені дитячі носи і горла, — Аня і Олександр Квітницькі… А тепер про наші враження від подорожі. 15 грудня, Одеса. У просторому вестибюлі вокзалу нас зустріли представники місцевої влади, волонтери і великий хор, що чудово співав народні пісні. А наш зведений дитячий хор потяга виконав “Славень ОУН” 1932 року, котрий нині поступово стає новим гімном Збройних сил України: “Зродились ми великої години, З пожеж війни і з полум’я вогнів...” Потім — марш вулицями Одеси з синьо-жовтими, червоно-чорними прапорами і знаменом “Труханівської Січі”, з незмінними гаслами: “Слава Україні! — Героям слава!..” Зустрічні перехожі приязно усміхалися. Біля сумнозвісного будинку профспілок зупинилися, Микола Бондар провів бліц-лекцію про трагічні події 2 травня 2014 року. Відвідали пам’ятний камінь, на місці якого буде споруджено меморіал загиблих за Україну. Духівник потяга, військовий капелан отець Дмитро відслужив короткий молебень. Заграв віртуозний військовий оркестр 101- ї бригади Збройних сил України — ще один активний учасник нашої подорожі. А потім ми стали гостями флагмана військово-морського флоту, фрегата “Гетьман Сагайдачний”, з цікавою екскурсією по всьому кораблю. 16 грудня, Миколаїв— Херсон. У Миколаєві — великий оригінальний пам’ятник Небесній Сотні у сквері Ради Європи і меморіал АТО “Струни пам’яті”. Зустріч із молоддю і волонтерами у великому повному залі. У Херсоні — несподівано багато знайомих облич видавців і книгопродавців — адже там книжковий ярмарок. Бліцконцерт духового оркестру. Традиційно — зустріч і нагородження волонтерів. Оскільки наш оркестр належить до Генерального штабу ЗСУ, то вручення військових грамот і нагород кращим волонтерам відбувалося з рук представника Генштабу — керівника оркестру. Цікава екскурсія в унікальний музей природи, що святкує своє 110-річчя, і на виставку, присвячену АТО, в крає знавчому музеї. Богослужіння біля меморіалу загиблим героям. 17 грудня, Кривий Ріг—Запоріжжя. Кривий Ріг зустрів о сьомій ранку урочисто і пишно, хоча й із дощем. Частина нас їхала по місту в цікавому гібридному тролейбусі-автобусі, частина — в трамваї, спеціально виділеному для нашої екскурсії. Відвідали меморіал героїв усіх часів, пам’ятник козакові Рогу, найбільший квітковий годинник. У палаці культури вручили нагороди місцевим волонтерам. Подарунком був яскравий концерт військового духового оркестру, з яким хор дітей потяга спільно з місцевими учасниками попередніх рейсів чудово виконав свій традиційний “Славень”. У Запоріжжя приїхали вже в сутінках і теж під дощем, але це не зашкодило зустрічі. Тут, як і в усіх містах, нас зустрічали представники міської влади. Ми спілкувалися водночас і з ними, і з свіжі в пам’яті спогади, як ми виходили в Києві на Майдан із табличками “Je suis Volnovakha” вдень трагедії, коли місто обстріляли бойовики. Традиційно тепла зустріч на вокзалі. Чудова дитяча школа мистецтв із ентузіастомдиректором і його талановитою командою. Місто — цілком європейське, чисте, сучасне, величезний концертний зал, заповнений прекрасною публікою. Концерт, роздача подарунків, спілкування. 19 грудня, Покровськ. Тепла зустріч, вивантаження подарунків. Сідаємо в автобуси і їдемо вбік Донецька. Карлівка, 13 км від Донецького аеропорту. Тут розташована унікальна фронтова стоматологічна клініка “Тризуб” — втілені в життя герої книги Ірен Роздобудько “Тут і тепер”. Вона два роки тому вигадала персонажа — волонтерку, лікарку-стоматолога, котра організувала пересувний стоматологічний кабінет для фронту АТО. І, як виявилося, саме в цей час на фронті організували справжню пересувну стоматологічну допомогу воякам, котра зараз уже має кілька мобільних клінік і одну стаціонарну. Від редакції. Відома письменниця Ірен Роздобудько і відомий бард Ігор Жук з перших днів війни на сході долучилися до волонтерської діяльності. Пропонований увазі читачів “СП” — репортаж про унікальний чин дітей, підлітків і дорослих з усіх куточків України, які дружним колективом вирушили Різдвяним агітпотягом “Труханівська Січ” на схід як посланці Святого Миколая. Ігор ЖУК: Волонтерський агітпотяг “Труханівська Січ” зробив свій ювілейний (десятий) рейс із 8 до 23 грудня. Власне кажучи, здійснених поїздок тільки дев’ять, рейс № 6 заброньовано на майбутнє: він пройде через Донецьк, Луганськ і Крим, і на нього ми з Ірен неодмінно сподіваємося потрапити. А поки що нам вдалося відірватися від справ і обставин лише на половину рейсу № 10, названого Різдвяним Потягом Святого Миколая. Західна половина маршруту стартувала в Києві й пролягла через смт Шевченко, Полонне, Ізяслав, Львів, Чернівці, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю. Ми долучилися 15 грудня в Одесі. Отже, репортаж із поїздки.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин