Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Життя треба творити кожен день”. 11 Історія шістдесятництва · с. 11сторінка оригіналу ↗

«Історія від шістдесятників до Cенцова»

Слово Просвіти, №03 за 2019 рік

не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мені в тому, що я десь проявив слабкість” (із останнього слова на суді Володимира Балуха). Тому цього року вечір мав символічний підзаголовок: “Історія від шістдесятників до Сенцова”. І згадували учасники вечора не лише минуле, а й говорили про сьогодення, проводячи паралелі методів роботи НКВД-КГБ та російської ФСБ. Спогадами поділилися дисиденти Василь Овсієнко та Микола Горбаль, відомий журналіст, колишній керівник української редакції радіо “Свобода” Богдан Нагайло. А актриса Римма Зюбіна прочитала фрагменти “Рассказов” Олега Сенцова. Просто на сцені виникла пропозиція перекласти цю збірку українською, і видавництво “Кліо” відгукнулося на неї. Щиру атмосферу вечора підтримали виступи фольклорно-етнографічного гурту “Дай Боже”, лауреатів премії Василя Стуса сестер Тельнюк, Ігоря Жука, Ольги Голуб та Тараса Компаніченка. У заході взяли участь історик Володимир В’ятрович, правозахисниця Олександра (Леся) Матвійчук, політв’язні радянських таборів Євген Шевченко, Михайло Михалко, дружина політв’язня Миколи Руденка Раїса Руденко, політв’язень сучасності — вчений-релігієзнавець Ігор Козловський, члени Міжнародного громадського об’єднання “Соловецьке братство”. На заході були представлені видання, підготовлені видавництвом “Кліо” до Дня українського політв’язня: “Життя як покута” — автобіографічна книга Василя Овсієнка, громадського діяча, публіциста, історика дисидентського руху, в’язня сумління, який провів у неволі тринадцять з половиною років за “антирадянську пропаганду й агітацію”, та книга Георгія Касьянова “Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 60—80-х років XX століття”, у центрі уваги якої протистояння української інтелігенції та радянської держави. У книгах розповідається про спроби національно-культурного відродження 1960-х років і його придушення тоталітарною системою, політичні течії в дисидентському русі, “український самвидав”, репресії проти інакодумців, правозахисний рух. На вечорі кожен охочий міг підписати різдвяну листівку, яку організатори акції обіцяли відправити до місць утримання українців та полонених моряків. Загалом підписали більше сот ні привітань. “Ці листи важливі для тих, хто пише, і для тих, кому вони адресовані. Адже дають відчути, що ми всі єдині, що полонених не кинули, про них пам’ятають і роблять усе, щоб вони повернулися додому. І дуже хочеться, щоб вислів “український політв’язень” 2019 року став історією”, — зазначив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Усі учасники вечора отримали в подарунок календар “Військова еліта української революції”. А потім ще довго не розходилися, спілкуючись у неформальній обстановці, згадуючи слова Євгена Сверстюка, які сказала ведуча вечора Олександра Матвійчук: “Життя треба творити кожен день. Бачити ранок у росі. Небо і сонце на благословенній українській землі, яку все-таки Бог милує. Співати молитву із вдячності. І прибирати, невтомно прибирати сміття — на землі і в інформаційному просторі…”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин