12 “Українською іконою на весь світ прославляє дух української нації”. Культура · с. 12сторінка оригіналу ↗
Хто захистить Будинок актора? Хто захистить Будинок актора?
Слово Просвіти, №03 за 2019 рік
— У чому полягає унікальність Будинку актора? — Насамперед це експериментальний майданчик для творчого пошуку молодих акторів, музикантів. У нас проходять апробацію випускники Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Працюємо у форматі класичної музики і камерних вистав. Молоді виконавці не можуть собі дозволити виступати в Національній філармонії України через високу орендну плату. А ми створюємо пільгові умови саме для творчої молоді. У нас неодноразово працювали курси студентів Національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка- Карого, які вели народні артисти України Володимир Талашко і Богдан Бенюк. Уже 9 років у Будинку актора грає Класичний Художній Альтернативний Театр. За цей час він став справжнім репертуарним театром. Ми завжди намагалися створювати комфортні умови для розвитку та діяльності незалежних некомерційних проектів. Крім КХАТу на нашій сцені працює близько 15 театральних і музичних колективів. Маємо низку постійно діючих проектів, таких, як Молода філармонія і Нова філармонія. У нас працює багато акторів, які тут творчо реалізуються. Серед них Катерина Болкуневич, Юлія Максименко, Ольга Братик, Тетяна Бондар, Микола Шуляк, Михайло Фіца, Микола Булат та інші. Тут відбуваються бенефіси, творчі вечори знаних акторів. Так, відома українська піаністка Євгенія Басалаєва свій перший сольний концерт дала саме в Будинку актора.
Олександр Охапкін — сучасний український живописець, заслужений художник України, що працює переважно в галузі іконопису чи, точніше, “хатньої ікони”. У його роботах талановито синтезуються традиційні техніки стародавнього іконопису і сучасного виконання. Такий стиль називають творчою іконою, поставленою на національну основу. У картинах Охапкіна напрочуд легко та органічно переплітаються традиційні техніки давнього та сучасного іконопису. Найулюбленіший сюжет іконописця — Богородиця з Ісусом на руках: небесна і земна, сильна і ніжна водночас. В оточенні буйного різнотрав’я і полум’яних квітів. Зразком для художника служать роботи українських майстрів-іконописців Рутковича, Боровиковського та Кондзелевича. Роботи художника виставлялися на багатьох виставках в Україні та за кордоном. Вони зберігаються у фондах Національної спілки художників України, приватних колекціях Німеччини, Франції, США, Канади, Польщі, Італії та інших країн. Його ікони прикрашають українські храми: Церкву святого Володимира в Парижі та Собор святого Юра у Львові, київську церкву Святого Миколая на Аскольдовій могилі, церкви Олександрії та Кропивницького. Також митець виконав ікони для іконостасу церкви з села Конори у Національному музеї народного побуту та архітектури України. Мистецтвознавці називають творчість Олександра Охапкіна “релігійною поезією у фарбах”.
Цей заклад доступний і для киян, які цікавляться класичною музикою, професійним театром, але ціни на квитки у театри для них занадто високі, а у нас цінова політика доступніша. У фойє відбуваються виставки художників, серед яких такі видатні особистості, як Федір Нірод, Данило Лідер, Ірина та Марина Левитські, Валерій Франчук, а також молоді митці. Щодва тижні ми змінюємо експозицію. — Боротьба за приміщення триває вже не перший рік? — Починаючи з 1998 року. Нас хочуть виселити, бо це центр міста. Думаю, цікавить не стільки приміщення караїмської кенеси, скільки саме місце. У 90-ті роки приміщення хотіли забрати бізнесмени, зараз — київські чиновники. Останні 15 років київська влада лобіює чиїсь інтереси. З нами укладали договори на рік, які не хотіли продовжувати. І тільки за допомогою громадськості нам вдавалося відстоювати свої права. Коли департамент культури КМДА очолювала Світлана Зоріна, вона вступила у змову з хасидами, аби передати їм частину цієї будівлі. На деякий час приміщення навіть було виведено з реєстру пам’яток історії та культури. Потім була історія з вітальнею Козловського, яка мала постати на місці Будинку актора. Коли разом з акторами і громадськістю ми відстояли Будинок актора, з нами підписали договір на три роки. У квітні він закінчується. А торік у серпні ми отримали два листи від департаменту культури і департаменту комунальної власності КМДА про те, що з Будинком актора договір укладати не будуть начебто у зв’язку з реставрацією будівлі. Ніяких громадських обговорень не було. А караїмську громаду взагалі не повідомили, що збираються щось робити з їхньою культовою спорудою. — Чи пропонують Вам на час реставрації інше приміщення? — Ми мусимо звільнити приміщення до 19 квітня і нікого не цікавить, де Будинок актора продовжить свою творчу діяльність. Я написала кілька листів з проханням дати нам якесь альтернативне приміщення на період реставрації і гарантію, що після реставрації ми повернемось у своє приміщення, адже ми в цій будівлі вже 38 років і весь цей час її утримуємо. Мені відповіли, що приміщень у місті немає і укладати з нами договір не будуть.
Будинок актора намагаються виселити, хоча достеменно відомо, що грошей на реставрацію будівлі в бюджеті немає. — Але ж ви так просто не змиритеся? — Ми збираємо громадськість, активно спілкуємося з журналістами. Написали низку листів. Почали з київської влади, але оскільки саме вона багато років намагається ліквідувати Будинок актора, то від неї не доводиться чекати чогось хорошого для культури. І цю позицію, на жаль, поділяє керівництво Національної спілки театральних діячів України. Не маємо підтримки і від Міністерства культури. Писатимемо листи на ім’я голови Верховної Ради України, а до листа Президенту України додамо кілька тисяч підписів небайдужих мешканців столиці. Ми захищатимемо своє право на існування. Усі ці роки з великою повагою ставимося до культового
З квітня 2019 року Департамент культури КМДА планує розпочати реставрацію будівлі караїмської кенаси, в якій майже 40 років міститься Будинок актора, з переобладнанням її на комерційний об’єкт начебто культурного призначення. Про те, як це може позначитися на діяльності Будинку актора, наша розмова з його директором Вікторією Московенко.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
