Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Станіслав Людкевич започаткував музичну інтерпретацію поетичної творчості Івана Франка”. · 15 Музика · с. 15сторінка оригіналу ↗

Композитор, що вмів дружити До 140-річчя від дня народження С. Людкевича

Слово Просвіти, №03 за 2019 рік

Романа ЧЕРЕМШИНСЬКА, співзасновниця, директор Велеснівського етнографічно-меморіального музею Володимира Гнатюка, с. Велеснів Монастириського району, Тернопілля Видатний український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, громадськокультурний діяч, народний артист України, Герой соціалістичної праці, лауреат Шевченківської премії Станіслав Людкевич народився 24 січня 1879 року у споконвічному українському місті Ярославі (тепер Польща). Станіслав Пилипович закінчив філософський факультет Львівського університету (1901 р.), а потім музикологічний факультет Віденського університету, де 1908 року отримав ступінь доктора музикознавства. У 1905—1907 роках редагував “Артистичний вісник”. Він — один із організаторів Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові (у 1910—1915 роках — його директор). Після вересня 1939 року — професор, завідувач кафедри теорії і композиції Львівської консерваторії, водночас (в 1939—1951 роках, із перервою) — старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії Академії наук України. …30 жовтня 1897 року Володимир Гнатюк розіслав листи діячам української культури з проханням допомогти Іванові Франку у його незавидному ма- Георгій ЛУК’ЯНЧУК Фото автора У Великому залі ім. Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського з тріумфом відбувся святковий концерт, присвячений 175-літтю заснування Народної хорової капели “Дніпро” Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Чудова ведуча — заслужена артистка України Анжеліка Рудницька зробила невеликий екскурс в історію цього видатного мистецького колективу. Перший університетський хоровий осередок було засновано 1843 року, через 9 років після відкриття Університету Святого Володимира. У різні роки колектив очолювали та співпрацювали з ним такі відомі корифеї української музики, як Володимир Станіславський, Микола Лисенко, Яків Яциневич, Олександр Кошиць, Кирило Стеценко та Микола Леонтович (саме хорова капела університету Св. Володимира 25 грудня 1916 року вперше виконала всесвітньо відомий “Щедрик” Леонтовича). Хор став основою капели Кошиця, яку Симон Петлюра у березні 1919 року відправив за кордон для популяризації української культури та знань про посталу українську державу. “Дніпро” достойно представляє Україну у різних куточках Європи та завойовує високі нагороди на фестивалях і конкурсах в Україні, Білорусі, Польщі, Словаччині, Німеччині, Франції, Італії, Греції. 1964 року хоровій капелі було присвоєно почесне звання Народного колективу та назву “Дніпро”. З 2009 року художнім керівником, “душею” народної хорової капели “Дніпро” є її диригент Ірина Душейко, з якою хор створив чимало теріальному становищі та взяти участь у відзначенні 25-річчя його письменницької діяльності. Знаючи погані життєві умови Івана Франка, Володимир Гнатюк запропонував, щоб українська громадськість із нагоди ювілею зібрала кошти на придбання для нього будинку. До підготовки Франкового ювілею Володимир Гнатюк долучив львів’ян Соломію Крушельницьку, Модеста Менцинського, Івана Труша та багатьох інших. Як голова Ювілейного комітету, Володимир Гнатюк восени 1897 року звернувся до українських композиторів з пропозицією написати музику на тексти Івана Франка. Передусім наш земляк звернувся до 18-річного Станіслава Людкевича, внаслідок цього з’явилися такі музичні твори, як “Вічний революціонер”, “Не забудь юних літ”, “Розвійтеся з вітром”. Так Станіслав Людкевич започаткував музичну інтерпретацію поетичної творчості Івана Франка. А за безпосередньої участі Володимира Гнатюка Ювілейний комітет видав збірку музичних творів на слова поета-ювіляра під назвою “Зів’яле листя”. Крім того, Володимир Гнатюк запросив Станіслава Людкевича підготувати концерт на ювілейний вечір з нагоди 25-ліття літературної і суспільної діяльності Івана Франка, на якому хор уперше проспівав “Вічного революціонера”. Виконав і солоспіви “Не забудь юних літ” та “Розвійтеся з вітром” на музику Станіслава Людкевича. Ось як згадує про цей вечір сам композитор: “…настрій присутніх був радісний і бадьорий, і щиросердечний, як на концерті, так і на комерсі (святковій вечері — Р. Ч.) після концерту. Франко був у прекрасному настрої, жартував, як рідко коли. Коли мене голова комітету Володимир Гнатюк представив йому, він сказав: “Спасибі, панетоваришу, за ваш сюрприз. Алея волів би, щоб у вашому “Революціонерові” теж у середній частині був марш, а не коляда”. Крім особистих зустрічей народознавця з молодим композитором було листування: в архіві Володимира Гнатюка у Відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України зберігаються листи Станіслава Людкевича до вченого. У листі з Відня до Володимира Гнатюка Станіслав Людкевич 12 листопада 1907 року писав: “Поважний добродію!.. За кілька день маю мати реферат про слов’янську форму пісенну в Інституті історії музики. Буде Адлер і Валашек… Здоровлю щиро Ст. Людкевич”. 1913 року святкували ювілей 40-ліття творчої діяльності Івана Франка, і голова Комітету Володимир Гнатюк знову запрошує до підготовки святкового концерту композитора Станіслава Людкевича. Іван Франко уже мав загальне визнання, пошану: відзначення ювілею готували широко, з розмахом. У концерті виступили хори “Бояна”, “Бандуриста”. Солоспіви на слова ювіляра виконав чудовий тенор Михайло Микиша, що спеціально для цього приїхав з Києва. …У протоколі засідання Етнографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові 27 вересня 1913 року записано повідомлення Володимира Гнатюка: “Матеріали до української

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин