Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
4 Гаряча тема “Але Київська церква захистить вас, й істинному православ’ю нічого не зможе зробити Антихрист”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Російська церква пристанище демонів

Слово Просвіти, №03 за 2019 рік

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, генерал-лейтенант СБУ Російська церква — у лавах окупантів Російська православна церква, очолювана патріархом Кірілом, оголосила Україні “священну війну”, а окупацію частини території України назвала “Хрестовим походом православ’я” і благословила президента Росії Путіна на воєнну агресію проти України і війну в Сирії. У травні 2015 року Президент Петро Порошенко під час урочистого засідання Верховної Ради зачитував імена Героїв України, половина з яких загинула в боротьбі проти російської агресії. Щоб вшанувати хвилиною мовчання загиблих Героїв, піднялися всі присутні в парламенті представники церков та конфесій, навіть іноземці. Лише священики Московського патріархату на чолі з Онуфрієм демонстративно не встали. Представники МП у Криму і на Донбасі відкрито підтримують російську агресію, брали активну участь у проведенні референдумів та проголошенні так званих “ЛНР” і “ДНР” і приєднанні Криму до РФ, закликали парафіян брати в руки зброю і вбивати українців, благословили ватажків терористичних організацій “ЛНР” і “ДНР” на війну проти України, надавали бойовикам пристановище в культових і храмових приміщеннях, переховували в храмах і церквах зброю. Навіть Святогірську лавру використовували як базу для російських диверсійних груп і сховище для зброї. Російський диякон Андрій Кураєв так прокоментував появу бойовиків і російських військових у церквах і храмах Донбасу зі зброєю в руках: “Згідно з Правилами (69) Трулльського собору та традиції, яка зародилася ще в ранній Візантійський період, не тільки воїни, а навіть імператори перед тим, як зайти в Храм, знімали з себе зброю і залишали її поза храмом”. Патріарх Кіріл на появу російських вояків зі зброєю у храмах зауважив: “Їм зі зброєю в храм дозволено — вони захисники”. Зафіксовані непоодинокі випадки, коли російські священики зі зброєю в руках перебували в лавах окупаційних військ на Донбасі й на руках мають кров українців. Були випадки, коли вони катували українських військовополонених. Священики МП відмовлялися відспівувати українських військових, які загинули на війні. Митрополит РПЦ Ілларіон зазначає: “У нашому національному характері переважає холуйство і холопство, похабство і кровожерливість, безжальність і пияцтво”. Існує ціла мережа російських священиків, які є таємними агентами або кадровими офіцерами ГРУ і ФСБ РФ і активно допомагають російським військовим та їх найманцям на сході України. РПЦ МП у Києві є важливою складовою так званої “гібридної війни”, яку Росія веде проти України. Воістину, російська церква — це “пристанище демонів” і “служителька Антихриста”. Вдумайтесь лише, що вчинили політичний і релігійний психопати-маніяки президент Путін і патріарх Кіріл зі своїми співвітчизниками: громадян Росії — етнічних росіян, православних за вірою, вони послали в Україну вбивати своїх братів і сестер по вірі і крові в ім’я чергового міфу — “Вєлікой Росії” і “русского міра”. Бездушний убивця і бандит Сенатор США Джон Маккейн у грудні 2016 року заявив: “Володимир Путін бандит, убивця й агент КДБ. Давайте називати Путіна тим, ким він є”. З Путіним потрібно говорити саме з позиції сили, як це робив президент Рональд Рейган, наголосив Маккейн. У лютому 2017 року, виступаючи в Сенаті, Джон Маккейн сказав: “...Усі знають, що Путін є вбивцею. Він м’ясник і головоріз”. Під час промови Маккейн перерахував загиблих політичних опонентів Путіна і журналістів, у вбивстві яких обґрунтовано звинувачують президента Росії. “У Путіна ввійшов Сатана” У вересні 2014 року Патріарх Київський і всієї України-Руси Філарет заявив: “Серед правителів світу цього, які за фактом хрещення належать до Православної церкви, виявився справжній новий Каїн — не по імені, але по справах — Путін. Він називає себе братом для українського народу, але насправді Путін за ділами своїми істинно став новим Каїном, проливаючи братню кров та брехнею обплутуючи весь світ. У Путіна, як в Іуду Іскаріота, ввійшов Сатана, але кінець сили його — близький”. У березні 2009 року Путін відвідав Православну гімназію у Тольятті і передав їй удар Іверську ікону Божої Матері XVIII століття. Передаючи ікону, Путін перехрестився лівою рукою. Цензура телевізійного каналу ФСБ “Звєзда” не помітила це і пропустила сюжет в ефір. Російські спеціалісти у сфері теології і Богослов’я відзначають, що хрещення лівою рукою є ознакою сатанізму, яка в Путіна проявилася на підсвідомому рівні. Саме час пригадати, що майже двісті років тому один iз найшанованiших у православ’ї святих, Преподобний і Богоносний Серафим Саровський Чудотворець своїм пророцтвом застерігав Росію: “Серед слов’ян російських народиться істинний Антихрист —Бісолюд. Антихрист народиться в Росії, між Петербургом і Москвою, в середині ХХ століття. Коли прийде Антихрист, йому на землі скрізь доступ буде... Але Київська церква захистить вас, й істинному православ’ю нічого не зможе зробити Антихрист”. Богослови виявили понад десять ознак і пророцтв, які вказують, що Путін є Антихристом. Антихрист — людина, яка видає себе за Месію (Мф. 24:4), але має злу сутність (2.Фес.2:8). У Святому Писанні сказано: Антихрист — посланник Сатани, буде переможений (2.Фес.2:8). Диявол у рясі Згідно з висновками комісії президії Верховної Ради РРФСР з розслідування причині обставин ГКЧП (серпень 1991 рік), яку очолювали Глєб Якунін і Лев Пономарьов (я був експертом-консультантом Комісії. —Г. О.), на основі архівних документів КДБ СРСР було встановлено “антиконституційне використання ЦК КПРС і КДБ СРСР низки церковних органів у своїх цілях шляхом вербування і засилання в них агентури КДБ. Виявлено, що багато ієрархів РПЦ були таємними агентами КДБ, які мали стрімке просування по церковній ієрархії. Характер виконуваних ними доручень засвідчує про невідділення синодального відділу зовнішніх церковних зв’язків від держави та трансформацію цього церковного відділу в таємний центр агентури КДБ серед віруючих. Владика Кіріл (Гундяєв Володимир Михайлович, уродженець Ленінграда) був одним із таємних агентів КДБ під псевдонімом “Михайлов”, який часто виконував таємні доручення КДБ у закордонних поїздках”. Російський публіцист Борис Стомахін відзначав, що в Радянському Союзі “місце ідеологічного відділу ЦК КПРС давно і міцно зайняла РПЦ — тоталітарна секта, створена Сталіним у 1943 році під виглядом відродження православ’я, яка у радянські роки була фактично філією КДБ”. Зазначу, що “синодальний центр РПЦ-КДБ-ФСБ” Кіріл очолював iз 1989-го до 2009 року. Путін розповів, що його хрестив у Преображенському соборі в Ленінграді священик Михайло (також агент КДБ — Авт.), — батько патріарха Кіріла. У Росії Гундяєва охрестили “тютюновим олігархом” з особистим статком у чотири мільярди доларів. Віце-прем’єр Болгарії Валерій Симеонов заявив, що “глава РПЦ Кирило, відомий як агент КДБ і сигаретний митрополит Росії, не має права вказувати Болгарії, як і що їй робити. Ця людина не спустилася з небес, не вийшла з Раю і не є посланником Ісуса Христа. Кирило відомий як сигаретний митрополит Росії. Цей хитрун iз 1996 року ввіз на 14 млрд доларів безакцизних сигарет і на 4 млрд доларів вина для потреб церкви. У нього є приватний літак і годинник, що коштує 30 тисяч доларів”. Попередник Кіріла — патріарх Московський Алексій ІІ (Рідігер Олексій Михайлович), був завербований КДБ у лютому 1958 року під псевдонімом “Дроздов”. У грудні 1975 року митрополит Алексій ІІ був одним із засновників організації “Родіна” (обраний членом її ради), організації для прикриття діяльності КДБ під кураторством старшого офіцера зовнішньої розвідки КДБ СРСР Васильєва П. І. Восени 1989 року мені випала нагода познайомитися у Москві особисто і з Алексієм ІІ, і з Кірілом. Після розвалу Радянського Союзу було ще декілька зустрічей iз ними. Цікаві були розмови... Уже тоді у їхніх висловлюваннях було недружелюбне, навіть вороже, ставлення до проголошення Україною незалежності та утворення УПЦ КП, її засновника Патріарха Київського Мстислава та Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Філарета. На моє зауваження, що ми тепер незалежна держава і повинні мати свою єдину помісну автокефальну Українську православну церкву, яка у нас була ще до появи Москви, вони, не сприймаючи ніяких доводів й історичних фактів, повчально говорили, що росіяни й українці — братні народи, єдиний слов’янський народ, для якого лише РПЦ є духовним центром, і що Україна це споконвічна канонічна територія Російської церкви. Кожен iз нас залишився при своїй думці... Російський історик Василь Ключевський зазначав: “Російське духовенство завжди вчило паству свою не пізнавати і любити Бога, а лише боятися чортів, яких воно ж і розплодило зі своїми священиками”. Нагадаю московським попам, що Київська Русь була хрещена в 988 році (коли Києву було понад 500 років!) і впродовж століття засяяла золотими банями церков, храмів, соборів, лавр, монастирів православної віри (Десятинна церква — 996 р., Софія Київська — 1037 р., Видубицький монастир — 1050 р., Михайлівський собор — 1088 р., Києво-Печерська лавра — 1089 р.). Після хрещення було утворено Київську митрополію. На той час на місці нинішньої Москви (вона з’явилася лише через 274 роки,— 1272 року!) були непрохідні ліси, хащі та болотиста місцевість, яку місцеві жителі називали “смердюче багно”. В російських церковних джерелах прямо вказано, що Москва (її перший собор) була побудована 1272 року на землі села Кучкове монгольським ханом Чилаукуном. У XV столітті московські священики у незаконний (неканонічний) спосіб відділилися від Київської митрополії. Майже півтора століття Вселенський патріархат не визнавав московську церкву, називаючи її “пристанищем демонів”, “служителькою Антихриста”. 1589 року, коли патріарх Константинопольський Єремій ІІ прибув до Москви, російський цар Борис Годунов ув’язнив його у монастирі й утримував доти, поки той, під психологічним тиском і залякуваннями бути страченим, підписав грамоти про визнання московської церкви. Собор єпископів УПЦ Московського патріархату на чолі з Онуфрієм (резидентура Москви) за інструкціями Кіріла відмовився від участі у створенні автокефальної церкви в Україні і висунув ультиматум Президенту Петру Порошенку, заявивши, що зустріч, яка була завчасно запланована з ним на 13 листопада в Українському Домі, можлива лише в Києво-Печерській Лаврі. Чи можна уявити, щоб в якійсь іншій країні церква могла висунути ультиматум главі держави? Перед цим Президент Росії Путін звинуватив Порошенка, що він проводить антидержавну й антинародну політику і наголосив, що налагодить відносини з новою владою після президентських і парламентських виборів в Україні. Істерику Росії, а відтак РПЦ, неважко зрозуміти, адже Москва після надання Томосу і створення Православної Церкви України втрачає духовну владу над нами. Зі зброєю російські найманці-вбивці у храмі, полковник спецслужб РФ Гіркін-Стрєлков (праворуч)

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин