Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Українською, будь ласка!

Слово Просвіти, №03 за 2021 рік

З 16 січня 2021 року мова обслуговування споживачів – українська! Всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. ного із захисту державної мови. Андрій ІЛЛЄНКО: Київська класика жанру у сфері послуг (мушу визнати, зараз трапляється значно рідше, ніж років 10 тому). Спілкуюся з дівчиною на касі, роблю замовлення. 10 моїх реплік українською — десять її відповідей російською. Дівчина відвертається і, не відходячи від каси, звертається до своїх колег на кухні українською: “Хлопці, давайте вже швидше робіть ту піцу!”. Розговорився з дівчиною, вона в побуті україномовна, але на касі в неї просто стояв блок на українську, якийсь неусвідомлений страх говорити з клієнтом рідною мовою, навіть якщо він до неї звертається українською. Так працюють колоніальні В’ячеслав КИРИЛЕНКО: У Франції — французькою, у Польщі — польською. І в Україні відсьогодні обслуговування споживачів — українською! А якою ж іще? Україна непросто, але впевнено повертається до своєї ідентичності. Не зважаючи на багатосотрічне підросійське становище, сотні заборон на українську мову, знищення комплекси, вироблені десятиліттями психологічного та фізичного терору. Або ще приклад. Років так само з десять тому. Приходить до нас в офіс дівчина і розповідає, як їй відмовили у працевлаштуванні офіціанткою в ресторані. Причину сказали прямим текстом — “нашим посєтітєлєм будєт нєкомфортно, єслі іх будєт абслужівать афіціант с украінскім акцентом”. Тобто вже не лише українською “некомфортно”, — “дєвушка, вам слєдуєт поработать над сваім праізнашенієм”. Ми роботу з рестораном провели, вони навіть з переляку одні з перших у своєму гламурному сегменті зробили україномовне меню. За моїми спостереженнями, саме сфера послуг довгий час була осередмільйонів українців Голодомором та Великим терором та протидію теперішніх російських “скрєпщиків”, внутрішніх ворогів та зрадників! Чи є альтернатива? Немає. Бо альтернатива відновленню та зміцненню позицій державної мови — бездержавність, вторинність та забуття. Не буде української мови — не буде України. Саме тому так люто атакують Закон про мову вороком найпослідовнішої побутової русифікації та українофобії, десь на рівні з професійним спортом. Останніми роками ситуація трохи покращилась, але без тиску вона не виправиться кардинально. Це як з україномовним дубляжем. 15 років тому його ввели, і який стояв вой на болотах! В кіно ніхто не буде ходити, у нас нєт школи качєствєнного пєрєвода, ето насіліє і т.д. А тепер вже ніхто і не згадає, що колись не було української мови в кінотеатрах від слова взагалі. Всі звикли, все ок, а якість україномовного дубляжу значно краща за російську. Тут буде так само, але треба не розслаблятися. ги нашої країни. І саме тому день 16 січня 2021 року, коли запроваджується обслуговування споживачів українською мовою у всіх закладах, також і важливий день для зміцнення національної безпеки України. Бажаю уповноваженому із захисту державної мови Тарасу Креміню та його команді успіхів у нашій спільній великій справі! Слава Україні! У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був — обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою звертайтеся до уповноваже­ Сьогодні ми друкуємо в «Слові Просвіти» листи відомих українців, розміщені ними в мережі. Сподіваємося, що ви, наші читачі, просвітяни, активно долучитеся до втілення статті 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” і напишете нам про це. ЛЕОНІД МУЖУК ГЕННАДІЙ СИНЄОК ВАСИЛЬ КЛІЧАК 14-15

с. 2 · сторінка оригіналу ↗

Мирослав ДОЧИНЕНЕЦЬ: Вчора, 16-го, був у супермаркеті. Жінка на касі, котра завжди розмовляла російською, мовила: “Нажміть, пане, будь ласка, пін-код”. “Натискаю”, – кажу. “Дякую. На вашу покупку зніжка дев’ять грівен”. “Спасибі”, – кажу. “І ми дякуєм, що обираєте наш магазін. Приходьте знова”. “Обов’язково прийду, – кажу. – У вас гарна українська мова”. “Ой! – зашарілася. – Я стараюся, але не все получаєцця…” “Нічого, – кажу, – все вийде, якщо хотіти”. “Так хочецця…” – щиро всміхнулася. А нам як хочеться, подумав я. Сотні років чекаємо. Ми і наша мова. Нічого, все вийде. Не одразу, не так легко, не скрізь, але вийде. Бо за нами – Закон і українські пророки. м. Мукачево Галина ПАЛАМАРЧУК: Стаття 9 розд. 3 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” зобов’язує посадових осіб у публічній сфері спілкуватися з клієнтами державною українською мовою. Точніше – навіть не спілкуватися, а вітатися й починати розмову. “Добрий день!”, “Вас вітає...”, “Я вас слухаю”. А далі, як зазначає закон, “на прохання клієнта...” Тобто далі вони можуть домовитися, якою мовою продовжувати спілкування. І я навіть здогадуюся, якою... Колись давно гігант “Розет­ка” обслуговував покупців лише російською. Тепер його послуги – на всі смаки, “будь-який каприз за ваші гроші”. Гроші – насправді велика сила. Тож пам’ятаймо: гроші – сила. В Україні закон начисто й скрізь програє силі. І у вигляді грошей, і фізичній. Судді й прокурори – не тільки мільйонери, вони ще й безкарні. Приклад? Голова Вищого антикорсуду може тусуватися з підслідним, оголошеним у розшук, і ні їй, ні йому за це нічого не буде. Штраф міг би зіграти свою роль у питанні дотримання закону. Але тут виходить на сцену сила фізична. Хто в нас поліція? Вихованці й плеканці ідейного українофоба Арсена Авакова. І не тільки українофоба, а й ділка. Поліція бере хабарі, поліція викрадає і садить невинних. То ця сіра кримінальна сила, скажімо десь у Харкові, стане на бік українськомовного громадянина, який поскаржиться на продавчиню, що не обслужила його державною мовою? Не стане. Позбиткується незлобиво – а швидше, злобно. Є ще одна сила. І вона дуже підступна. Це сила московських спецслужб, а паче – п’ята колона. Буде багато негарних провокацій “для картинки”. Ряджені – а перевдягатися й провокувати вони вміють, кому як не нам це знати, – вибалушивши очі, – для КГБ це стандартний образ УБН, – будуть влаштовувати негарні сцени, ображати якусь “милу злякану невинну дівчинку” на касі чи пенсіонерку-кульбабку – закоренілу шовіністку десь на стільчику в аптеці... А потім апелювати до світової спільноти. Першим, звісно, відреагує найсправедливіший у світі офіс президента. Йому теж ця стаття 9 Закону про забезпечення функціонування української мови як державної наче скалка в дупі. І це нас може відкинути ще далі, ніж ми були. Треба нам бути розумними, обережними і далекоглядними. Виводити на чисту воду провокаторів, у разі принципових конфліктів – дотримуватися дорожньої карти, запропонованої омбудсменом Кременем. Менше обурюватися, бо маємо те, що маємо. Більше – працювати, роз’яснювати. Бо йдеться не тільки про мову. Мова – це становий хребет людини і нації. Йдеться про нашу державу Україну. м. Київ Анатолій КИЧИНСЬКИЙ: Звертаюся до тих російськомовних громадян, котрі проживають не на території Росії. Скажіть, будь ласка, чи на планеті Земля є, наприклад, неяпонська Японія, чи некитайський Китай, чи непольська Польща, чи нефранцузька Франція, чи ненімецька Німеччина, чи (продовжувати можна ще довго)... Звісно, що нема. А неукраїнська Україна, виявляється, є. А чому так? А тому що вона зазнала тривалої насильницької русифікації. Тож хочете ви цього, чи не хочете, а доведеться вам знати, що Україна робитиме все можливе, щоб стати нарешті українською. А тому звертаюся до тих російськомовних, котрі живуть в Україні і пов’язують свої долі з її майбутнім. Україна сподівається і на вашу допомогу. Ви знаєте, на яку. м. Херсон Сергій БРАГАР: Ну ось і набула чинності 30 стаття закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Звісно, пані та панове, щось із нами дуже-дуже не так. Це ж вдуматися тільки: після майже 30 років незалежності сфера послуг в Україні нарешті переходить на українську мову! В Україні! На Українську! Після 30 років (принаймні часткового) звільнення з-під московської окупації! А втім, враховуючи реалії, в яких доводиться жити, добре, що це відбувається принаймні зараз і хоча б у такій м’якій формі. Сьогодні я заходив: до супермаркету загальноукраїнської мережі — державна мова від початку і (якщо ніхто не просить спілкуватися іншою) до кінця надання послуги; двох місцевих крамниць — в обох привіталися російською, але якщо в першому випадку у відповідь на мою українську я теж почув українську, то в другому — спершу стикнувся з м’яким ігнором, після чого зробив зауваження, і це допомогло; зоомагазину — привітання російською, знову зробив зауваження — знову подіяло. Московські пропагандиські пси гавкають, але наш караван іде! Важливо завжди пам’ятати, Іван ЮЩУК що ми на своїй землі, яка зветься Україна, і наша українська мова — ключова основа національної безпеки — в публічному просторі не має поступатися жодній іншій! Вороги розраховують ще йна те, що ми мовчатимемо, соромитимемося, коротше кажучи — продовжуватимемо не користуватися своїм правом на отримання послуг державною мовою. Так ось, власне, тепер ми маємо або послідовно контролювати виконання 30 статті закону про мову, або, щойно переполох минеться і пофігістичні та промосковські бізнеси зрозуміють, що порушення мовного закону не несуть для них наслідків, що на порушення звертають увагу замало клієнтів, почнеться масовий саботаж. Але ні... Давайте про хороше. Я от вірю, що цього разу ми втримаємо свої позиції! м. Одеса Євген КЛОПОТЕНКО: 16 січня. Від сьогодні в Україні, як і раніше, можна розмовляти будь-якою мовою. Хочете балакати іноземною — ю а велкам. Хоч мертвими мовами спілкуйтеся, головне, щоб співрозмовники петрали, про що ви. Просто українську тепер буде чутно частіше. Ви зайдете поїсти і почуєте не “прівєт”, а “вітаю”, от і все. Проте, закон про українську мову вплине на державу. Зараз буде моя особиста історія: я вважаю цей закон прекрасним, бо у 2019 році він став рушієм моїх змін. Це надало мені впевненості публічно розмовляти українською і запустило цілий механізм взаємозалежних дій. Я видалив всі непотрібні іноземні клавіатури на своєму телефоні. Залишив лише українську та англійську. Почав писати повідомлення, нотатки, запити у гуглі українською. Кожна моя дія загострилася на темі України. На ТБ запровадили квоти. Я на той час був одним з небагатьох відомих людей, що могли вільно розмовляти українською. Мене почали всюди запрошувати. Відповідно, більше людей дізналися про мої проєкти та україновідчуття. Завдяки цьому у мене з’явилися можливості та сили зробити для країни те, що я вже зробив. Ця історія — це мій приклад того, що закон про мову набагато важливіший, ніж це можна уявити. Бо мова, якою ви думаєте, визначає ваші дії. А ваші дії визначають майбутнє вашої країни. І сьогодні вступила у силу друга частина цього закону. Я радий, що тепер, куди б я не завітав, в моїй країні до мене будуть звертатися не англійською, не італійською, а українською мовою. У мене все. Цьом. Валерій РОМАНЬКО: ЯКЩО АПТЕКАР І ПРО­ ДАВЕЦЬ КОВБАСИ ПОЧА­ ЛИ З 16 СІЧНЯ ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ, ТО ГОЛО­ ВА ГРОМАДИ ПОВИНЕН ЦЕ РОБИТИ ОБОВЯЗКОВО! ЗВЕРНЕННЯ ДО ГОЛОВИ Слов’янської міської територіальної громади ЛЯХА В.М. Шановний Вадиме Михайловичу! Як мешканець Слов’янська, який голосував за Вас у другому турі виборів голови, хочу, щоб Ви прислухалися й до мого голосу. З 16 січня вступив у силу Закон України “ПРО ЗАБЕЗПЕ­ ЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАН­ НЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ”. Працівники торгівлі, медицини, деяких спортивних закладів і т. д. (згідно згаданого Закону), обслуговуючи клієнтів, у тому числі у Слов’янську, почали говорити державною мовою. За моїми спостереженнями – ще не всі, хтось із задоволенням, хтось пручається, для когось з часом доведеться виписувати штрафи. Але я про інше. Дивився останні новини місцевого телебачення. Бачу Вашу активність, компетентність у багатьох питаннях життєдіяльності міста, бажання якомога більше і краще зробити для мешканців Слов’янська. Розповідаєте про ремонт лікарні, роз’яснюєте питання щодо подорожчання газу на Соборній площі – і все це РОСІЙСЬКОЮ мовою. Але ж Ви ДЕРЖАВНИЙ чиновник держави УКРАЇНА. Що ж це за приклад для тих працівників торгівлі, медицини, Не потураймо українофобам. Не принижуймося. Той, хто на тридцятому році Незалежності, живучи в Україні, “нє панімаєт” української мови, або розумово відсталий, або й досі вважає Україну колонією Росії.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин