Вічна пам’ять · “Чому такі золоті перла української культури і нації одно за одним випадають у Рай?” · с. 13сторінка оригіналу ↗
Людмила Семикіна. Лист на спомин
Слово Просвіти, №03 за 2021 рік
Валерій ФРАНЧУК
Знову страшна звістка. Лише скупий рядок слів у новинах – 11 січня померла... Хіба вони знають, хто була для України Людмила Миколаївна Семикіна? Мисткиня світового масштабу, подвижниця руху Шістдесятництва. Як сказав Вадим Скуратівський: “Пані Людмила належить до того трагічного покоління нашої інтелігенції, яке пройшло всіма колами нашого історичного пекла в усьому його лютому хронологічному діапазоні – від беззастережної диктатури до всіляких псевдовідлиг”… “Людмила Семикіна належить чи не до перших із перших повоєнної української історії, які відважилися на безконечно ризиковану роль “розвідників-пластунів” прекрасного”. Неймовірний розмах крил цієї діви-дивоптахи: від неперевершених живописних творів, вітражів, до світового рівня естетики геніальних зразків строю-одягу, бо Семикіна взяла на себе роль практика-дизайнера нового стилю в світі. Якби Франція мала такого митця-модельєра одягу, вона підняла би її до найвищих почестей. А хто в Україні знає про твори Л. Семикіної? Ніч! Стою посеред холодної майстерні і в розпачі сам себе запитую: чому така несправедливість? Чому такі золоті перла української культури і нації одно за одним випадають у Рай? Кажуть, Бог забирає кращих. Але, Господи святий! Хто ж тут залишиться у цій темені щоб світити дорогу заблудлим, коли ти всі світлі душі забираєш до себе? Ніколи не забуду Твою лагідну посмішку і Твої теплі слова, якими Ти мене обдаровувала, приходячи на мої вернісажі, дорога Людмило Миколаївно! “Засвітіть час своєю гідністю! Полюбіть нас!” — слова незабутньої мисткині Людмили Миколаївни Семикіної, відданої патріотки України. Вклоняюся перед Твоєю геніальністю! Дякую Всевишньому, що дав можливість жити в один час і йти однією дорогою по мистецькій ниві України. Царство Небесне!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
