Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Першодрук · “Де та карта, де кожне подвір’я, кожна вуличка в ріднім куті?” · с. 14сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №03 за 2021 рік

Слово Просвіти, №03 за 2021 рік

СТЕЖКИ ПЕРЕХРЕСНІ Уся зима в снігах, льодах, вітрах. А літо в квітах, травах, бур’янах. Таке нам пам’ятається з тобою. Невже воно спливло, як за водою? І сидимо удома. Карантин подовжено на місяць. Чи один? І вісточка від тебе, як бутон, що ось розквітне, як минеться сон. Ти згадуєш про те, коли ішла до родички аж на краю села на стежці поміж квітів і ожин. Без куряви і гуркоту машин. І босою по шовковій траві ішла й води черпнула у рові. І змила втому й спеку із лиця. Так живо бачиться картина ця. Почався ліс. Він пАм’ятний тобі горбом, усіяним суницями в траві. І квіточками, й запахом суниць, і співами, і щебетанням птиць. Почався ліс. Він пАм’ятний мені глибоким яром в темній глибині. Дерева там повалені лежать. Одне з них викликає досі жах, що, спиляне, із усієї сили мене у мить якусь ледь не прибило. Я встиг тоді відскочити убік. Сказати просто — від тієї втік, що вже косу з плечей своїх знімала. Не встигла. Передумала. І стала. А стежкою ти далі собі йшла. А мене інша в інший бік вела. Їх називають просто — перехресні. Якщо вони і навіть безшелесні. Та все одно я чую, як ти йдеш стежиною. І бачу, як ростеш І вищаєш над квітами в очах. І травами не заростає шлях. За обрійні зникає рубежі, моєї доторкаючись душі... ВІХТІ На обійсті хащі бузини. Ані хати. Ні городу. Ні духу від колишньої господи. Мов знесли її весняні води. Тут жили Катруся й Николай. Він приймак. Життя було не рай. Спав чомусь у затхлій комірчині. А вона в покої як графиня. Одиначка в тата-багача. Їй дитячий крик не докуча. Їй би спокій, щоб читати книги. Кухня чи прання їй не до шмиги. Звикла, що все робить Николай. Тож не спи. А досвіта вставай. Так було, як тут наймитував. Жодних змін і як заґаздував. Десь ховали ровера. На нім так ніхто й не їздив. Лихо з ним.

Продовження статті з попередньої сторінки — фрагмент сторінки

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин