Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “Ми змусимо демократичну Європу, весь світі Росію в тому числі поважати нашу країну”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Пісня та слово єднають!

Слово Просвіти, №03 за 2022 рік

Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка спільно з Київською міською радою та Київ" ською міською державною адміністрацією провели в Ко" лонній залі КМДА літературно"мистецький захід “Україна Соборна” з нагоди Дня Соборності України. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото автора Розпочали захід піснею “Ой у лузі червона калина”. На великому екрані присутні могли побачити кадри кінохроніки, присвячені найяскравішим сторінкам української історії ХХ – початку ХХІ століття. Від центрального правління ВУТ “Просвіта” гостей привітав очільник Луганської обласної “Просвіти” Володимир Семистяга: – Вітаю вас від луганців та донеччан, які сьогодні перебувають на тимчасово окупованій території. Вони переконані, що Соборність – це не лише незалежність окремих територій, а й єдність всієї нашої держави. Бажаю всім злагоди, переконливої віри в те, що немає такого ворога, який міг би здолати нашу Соборність. Пан Володимир зробив невеликий екскурс в українську історію ХХ століття. Згадав про ланцюг єдності від Києва до Львова 1990 року, в якому взяло участь понад мільйон осіб. А через рік здійснилася віковічна мрія українців про незалежну державу. – Сьогодні ми переживаємо надзвичайно складний час, – наголосив Володимир Семистяга, – але українці вірять у Соборність своєї держави, і хто боровся за неї – той і сьогодні робить усе можливе, аби не допустити російської окупації. Ми змусимо демократичну Європу, весь світ і Росію втому числі поважати нашу країну. – Українська земля – немов окраєць хліба, густо посипаний сіллю мудрості нашого народу, – сказала ведуча концерту, лавреатка Шевченківської премії, народна артистка України Лариса Кадирова. – Згадаймо Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стефаника, Лесю Українку, Агатангела Кримського, Марію Заньковецьку, Соломію Крушельницьку. Усі вони прийшли на цю землю, всотали її красу, силу, енергію думки цієї землі. Прославили її в слові писаному і сказаному на кону сцени, у слові, виспіваному в пісні, музиці. Переді мною прапор, який тримала минулого року на День українського прапора моя онука на Михайлівській площі у Києві. А пошила цей прапор моя мама Клавдія Миколаївна Кононенко разом зі своєю сусідкою. У 1990 році за одну ніч вони зробили 60 таких прапорів. Їх несли в День Злуки через Івано- Франківськ, Львів, Стрий, Рівне, Житомир до Софійської площі у Києві. Цей прапор має свою пам’ять. Для мене він – найбільший скарб! Ми нація, яка хоче миру. Ми не йдемо ні до кого ні на чию землю, не хочемо чужої землі, нам стане своєї. Бережіть рідну землю, пам’ятайте, хто ми є і для чого прийшли у цей світ… Пані Лариса прочитала поезії видатних українських поетів, зокрема, з її вуст прозвучали віршовані рядки Івана Франка та Ліни Костенко. А ще розповіла історію створення портрету Лесі Українки авторства Івана Труша. Копія цього портрету – в Музеї видатної української письменниці у Києві, а оригінал – у Львові. Бурхливими оплесками присутні зустріли виступ хорової групи Заслуженого народного ансамблю пісні і танцю “Дарничанка” Центру культури “Печерськ”, художній керівник – заслужений працівник культури України, лавреат премії імені Івана Огієнка Петро Андрійчук (він же режисер святкового заходу). У виконанні “Дарничанки” прозвучали козацькі пісні, а також пісенні твори на музику українських композиторів ХХ століття, присвячені рідній землі. – Я народився на півдні Тернопільщини в родині репресованих, – розповів Петро Андрійчук. – Десять років моя мама провела у краю вічної мерзлоти – в Норильську. А до цього у 1944–1946 роках вона була зв’язковою Української Повстанської Армії, знала декалог УПА, все життя носила його в серці. Якось я запитав у неї: “Напевно, ви тоді розуміли, що програєте, що ж було для вас стимулом?” На що вона відповіла: “Ми розуміли, що все одно ця справа виграшна. Якщо не сьогодні, то завтра або через 100 літ. Володимир Семистяга та Лариса Кадирова Тому врешті і виграли”. Тож ще з дитинства ідея незалежності та соборності була для мене значима. Відомий український виконавець Сергій Файфура зізнався, що найголовнішим у житті для нього є любов. З неї починається все, маємо її плекати і зміцнювати. Також на переконання співака сьогодні надзвичайно важливо всім свідомим українцям єднатися. Він подарував свої авторські твори “Жуки” та “Клоунада”, а також українізований варіант пісні “Гармонь”. Продовжив концерт дует магістрів Національного університету культури у складі Юлії Вітранюк і Софії Рубан. Юні виконавиці у своєму виступі намагалися передати неповторну красу українських автентичних пісень. Окрасою музичного вечора став виступ народного артиста України, очільника Київської міської “Просвіти” Кирила Стеценка (скрипка-соло). За його словами Соборність має три виміри: географічні – схід і захід та північ і південь, а також часовий – єднання минулого та майбутнього із сучасним. Розпочав свій виступ із різдвяного твору “Бог предвічний”, ще виконав “Славень єдності, або інтеграційний гімн”, що складається з трьох частин: “Благослови душе моя Господа”, “Ода до радості” – Гімн Європи” та Гімн України. На завершення концерту його учасники та глядачі виконали державний Гімн.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин