Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Мало знати віхи біографії Івана Огієнка, · необхідно звернути увагу на те, чому він вчив”. Події, факти, коментарі 4 · с. 4сторінка оригіналу ↗

Чи нагадає хтось Лаврову про 1997 рік?

Слово Просвіти, №03 за 2022 рік

Відносини двох режимів – Москви та Гавани – сьогодні безхмарні, і на це є свої причини. Росія в 2014 році “пробачила” Кубі 31,7 млрд доларів боргу перед колишнім СРСР. Для нездатного на економічні перетворення комуністичного режиму, який довів країну до ручки, це стало подарунком, який він старанно відпрацьовує. Куба – одна з небагатьох держав, що голосують суголосно з РФ усі резолюції ГА ООН по Криму і коли йдеться про його мілітаризацію окупаційною владою, і коли йдеться про порушення прав кримськотатарського народу. Останнім часом у цих відносинах з’явилися нові, пов’язані з Україною, нюанси. Бо погрози Кремля розмістити на Кубі військовий контингент у перекладі з московської на людську можна тлумачити як пропозицію Вашингтона про своєрідний бартер: Куба біля вас, а Україна біля нас, давайте мінятися. А водночас натяк, мовляв “можєм повторіть” Карибську кризу шістдесятирічної давнини. У цьому ж контексті, як на мене, слід розглядати і недавню, зроблену в парламенті і підтриману депутатами заяву спадкоємця братів Кастро, президента Мігеля Діаса-Канеля про те, що незабаром Куба подасть заявку на вступ до ОДКБ. Отже, українській владі і українським громадським організаціям час визначитися. І передусім зрозуміти, що кубинська влада і кубинський народ – це різні поняття. Влада України повинна засудити репресії на Кубі, приєднатися до тих демократичних країн світу, які вже це зробили. Те саме стосується громадських організацій (на напівзаборонену компартію я не розраховую). На жаль, на сайті МЗС України і навіть нашого посольства в Гавані я не знайшов жодної згадки про судові процеси. Ба більше, останнім часом доводиться чути, нібито українська влада наміряється призначити посла на Кубі, де з 2014 року ця посада вакантна. Так от цього робити якраз не можна. Підвищити рівень представництва означало б заплющити очі і на репресії, і на підтримку кубинським режимом агресивних прагнень Росії. 9 січня, напередодні американо-російських переговорів у Женеві, керівник російської делегації, заступник міністра закордонних справ РФ Рябков зробив заяву про те, що НАТО повинно збирати манаття і відправлятися на рубежі 1997 року. Треба сказати, досі Рябков якось тримався в тіні, і – на відміну від його начальника Лаврова та “неповторної” Маші Захарової – більшість поціновувачів афоризмів, що періодично долинають з російського МЗС, і яв тому числі, навіть не знають, що цей Рябков вживає для бадьорості, перш ніж видавати такі перли. Натяк був недвозначний і такий незграбний, як російський телевізор “Рубін” поруч із “Тошібою”. Звичайно, афоризм Рябкова не пройшов повз увагу політиків, експертного середовища, журналістів. Були різні коментарі – від досить суворих до дошкульних. Відтоді минуло два тижні, але досі ніхто не поставив шефові кремлівської дипломатії одне цікаве запитання: “Пане Лавров, Москва справді хоче повернутися в 1997 рік?” Так, НАТО не розширювалося з 1982 року, коли до Альянсу приєдналася Іспанія, до 1997-го, коли його членами стали перші три країни, колишні учасниці колишнього Варшавського договору: Польща, Угорщина та Чехія. Але повертатися – так повертатися. Нагадайте хто-небудь Лаврову, що 12 травня того ж таки 1997 року тодішній господар Кремля Єльцин підписав у Москві з Асланом Масхадовим договір про мир і принципи взаємовідносин між Російською Федерацією та Чеченською Республікою Ічкерією. А, скажімо, у Венесуелі при владі був демократичний уряд Рафаеля Кальдери – там ще не тхнуло ні Ніколасом Мадуро, ні його попередником Уго Чавесом, ні тим паче російським заводом з виробництва автоматів Калашникова. І головне: у 1997 році ще не йшлося про російську агресію проти Грузії, а згодом – України. Ще не були окуповані Абхазія та Південна Осетія, Крим та частина території Донецької та Луганської областей України. А не хочете, пане Лавров, повернутися ще далі – в часи Московського улусу Золотої Орди? Ну запитайте хто-небудь.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин