Український шлях · “Заради нашого права на вільне життя в рідній Україні складають голови найкращі сини і доньки нашого народу”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Від УПА – до ЗСУ! До перемоги! Без права на поразку!
Слово Просвіти, №03 за 2023 рік
Ось такий наказ сотенного УПА, Героя України Мирослава Симчича (“Кривоноса”) став головним посилом для сучасних оборонців України від московської орди в дні його столітнього Ювілею. Так склалося, що 2022 рік – рік 80-річчя створення УПА – передав естафету героїки і звитяг УПА нашим мужнім захисникам із ЗСУ, адже московська орда знову посунула повномасштабною війною на нашу багатостраждальну землю.
Ольга РУДАНЕЦЬ, заслужена працівниця культури України, голова Конгресу української інтелігенції Коломийщини, відповідальна секретарка Коломийської “Просвіти”
Наші оборонці зламали всі підступні плани ворога і заставили світ постати на боці правди й історичної справедливості. Світла – проти темряви. Людяності – супроти людиноненависництва. Вони сміливо взяли за свої гасла ідеали всіх попередніх поколінь борців за волю України, які зуміла донести до наших днів легендарна УПА. Час, який так красномовно заповідав Степан Бандера, настав: “Настане час, коли один скаже “Слава Україні”, а мільйони йому відповідатимуть “Героям слава!” Істинно, ці гасла звучать сьогодні мільйонами голосів різномовних народів з найвіддаленіших просторів різних континентів. І знову заради нашого права на вільне життя в рідній Україні складають голови найкращі сини і доньки нашого народу. Такий час потребує виразних національних ідеалів, на які звернені погляди і які стають взірцями, живими легендами. З волі Божої і подвижницького чину заслужив таке право наш Герой – жива легенда, сотенний УПА Мирослав Симчич (“Кривоніс”), якому Господь продовжив віку за вкрадені окупаційним режимом 32 роки, 6 місяців і 3 дні поневірянь по тюрмах і таборах, у холодних карцерах і тюремних казармах. На численні звернення і вимоги громадськості впродовж не менше 20 років про визнання його Національним Героєм 14 жовтня 2022 року на сайті Президента було оприлюднено Указ про визнання Мирослава Симчича (“Кривоноса”) Героєм України. Для вручення відзнак Героя до скромного помешкання в Коломиї приїхала очільниця Івано- Франківської облдержадміністрації Світлана Онищук. Власне, за цей короткий відтинок часу вона вже двічі побувала в оселі
“Кривоноса”. Вдруге приїхала 4 січня 2023 року напередодні славного 100-літнього ювілею зі святковими вітаннями і подарунками, отримавши у відповідь наказ Сотенного “Від УПА – до ЗСУ! До перемоги! Без права на поразку!” З рук “Кривоноса” Світлана Онищук прийняла шаблю часів Першої світової війни (від змагу січового стрілецтва), а також книжку “Брати Грому” про життєвий подвиг Сотенного і десятитомний художній літопис УПА лавреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка Михайла Андрусяка з таким наказом для передачі Верховному Головнокомандувачу Володимиру Зеленському. А 5 січня 2023 року Коломия приймала багато гостей, близьких і далеких, і в такому, майже родинному, поважному товаристві пошановувала Ювілянта. Розпочалось вшанування акцією покладання квітів до пам’ятника борцям за волю України, в якому увіковічена постать Мирослава Симчича. Символічно квіти від Сотенного до підмурівку поклали п’ятеро його онуків: Катерина, Мирослав, Дарина, Андрій, Василь – третє молоде покоління, яке виховується на прикладі подвигу Героя і залишається вірним ідеалам борців усіх поколінь за волю України. Тут прозвучав Гімн України у виконанні духового оркестру Музичної школи №1 ім. Анатолія Кос – Анатольського. Потім всечесні отці Коломийських єпархій УГКЦ і ПЦУ, а також капелан Львівського Братства ОУН–УПА, давній друг і побратим Мирослава Симчича отець Михайло Нискогуз помолилися за всіх борців за волю України, за нашу перемогу у війні з ординцями і за подовження віку нашого Героя. Опісля святочна спільнота разом із зведеним хором міського управління культури під супровід оркестру заколядувала уродинникові біля його помешкання і виконала Гімн “ОУН”, що вже став Гімном сучасних ЗСУ, – “Зродились ми великої години”. Господарі в особі дружини Мирослава Симчича, Раїси Андріївни, синів Ігоря і Мирослава запросили всіх до світлиці Музею історії міста Коломиї для продовження ювілейних урочистостей. Незважаючи на суворі воєнні будні, небезпеку повітряних тривог і вимкнення світла, короткий і не по-зимовому сирий день, ошатна світлиця музею виявилась замалою, щоб вмістити всіх охочих. Але ті, кому навіть довелося простояти більше двох годин у переповненій залі, своєю присутністю засвідчували Героєві Симчичу і Героям нашої доби свою вдячність і шану. На вході до зали всі отримали персональні ювілейні календарики на 2023 рік з постаттю “Кривоноса” (виготовлені з ініціативи і коштом Музею історії міста Коломиї, директорка Уляна Мандрусяк) та листівки “Мирослав Симчич (“Кривоніс”)” з культурологічного проєкту “Вивчаймо нашу історію”, видану до 80-річчя УПА (засновник Валерій Ковтун). Крім того, делегаціям і організаціям були роздані великі настінні календарі з постаттю “Кривоноса”, виготовлені друкарнею ім. Шухевича за кошти обласного бюджету. Програма цієї частини пошанувань стала своєрідною ювілейною книгою для Героя і про Героя, в якій переплелись і доречні мистецькі сюжети, і палкі слова вдячності багатьох речників. Хор “Просвіта” МПК “Народний дім за участю членів Коломийської станиці Братства ОУН–УПА (художня керівниця Світлана Гаргат) виконав низку патріотичних пісень, які ще донедавна співав у хорі Коломийської станиці Братства ОУН–УПА Мирослав Симчич: “Ой у лузі червона калина”, “Батько наш Бандера…”, “Боже великий, єдиний”. Разом з хористами співали всі. Присутні переглянули короткий відеосюжет, а також фрагмент з архівів ювілейного проєкту НТК до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка: “Кривоніс” читає “Розриту могилу”. Учасники Народного театру ім. Василя Симчича МПК “Народний дім” Олег Перлюк, Марта Теліщук, Христя Паращук прочитали вірш “Кривоніс” Ольги Задубрівної. Довгу вервицю вітальних виступів щедро приймали дружина Героя Раїса Андріївна, сини і внуки. Слова вдячності і шани за життєвий подвиг сотенному виголошували: Михайло Андрусяк – біограф сотенного, автор книжки “Брати Грому”, лавреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка; Михайло Королик – керівник справ Івано-Франківської обласної ради; Любомир Глушков – голова Коломийської військово-цивільної адміністрації; Іван Угрин – голова Коломийської районної ради; Михайло Качанський – заступник голови Коломийської міської ради; Степан Брацюнь – голова Конгресу українських націоналістів (м. Київ); Євген Лупаков – почесний голова Спілки офіцерів України, колишній депутат Верховної Ради України (м. Київ); Богдан Борович – голова Всеукраїнської Булави Братства ОУН–УПА; Михайло Нискогуз – отець-капелан Львівського Братства ОУН–УПА; Василь Пазиняк – колишній депутат Верховної Ради України, друг сім’ї; Святослав Шеремета (м. Львів); Микола Посівнич (м. Львів); Мирослав Глубіш (професор із Дрогобича); Марія Грималюк – Коломийська станиця Братства ОУН –УПА; Микола Симчич – письменник, кандидат фізико-математичних наук, член НСПУ і НСЖУ, автор 9 книг; Ірина Шепетюк – від Спілки політв’язнів. З особливим трепетом прозвучали слова гордості за свого дідуся-Героя від усіх п’ятьох онуків. Від синів слово тримав старший Ігор, який представляв інтереси Коломийської громади в депутатській сотні першого демократичного скликання (1990–1994), донедавна очолював Спілку Української Молоді, а сьогодні в лавах ЗСУ боронить Україну від рашистської орди. Суголосними були почуття його молодшого брата Мирослава, який продовжує справу старшого брата і сьогодні є очільником СУМ. Розчулена душевними подяками, які адресувались і їй, вірній подрузі Героя, схвильовано згадувала спільно розділену долю дружина Раїса Андріївна Симчич. Дякували Господу за можливість жити і переймати найсвятіші для кожного українця цінності від свого старшого побратима – Героя-ювіляра всі просвітяни, які прийшли пошанувати його. Очільник Коломийської “Просвіти” Василь Глаголюк на всіх просвітянських заходах мав за честь визнавати, що в її рядах є її почесний член, вихованець і активний учасник матірної “Просвіти”, нагороджений найвищою просвітянською нагородою – медаллю “Будівничий України” – Мирослав Симчич, сотенний “Кривоніс”. Вкотре переживаючи такі піднесені і національно означені миттєвості, переконливо стверджуєш себе в непохитній вірі, що ніхто і ніколи не зможе підкорити і зробити рабом народ, який має таких Батьків, який має таких Синів. “Від УПА – до ЗСУ! До перемоги! Без права на поразку!” Послушно приймаємо твій наказ, батьку Сотенний, і об’єднані в єдину і незламну українську націю йдемо до перемоги!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
