Національна еліта · “Кращим пам’ятником Кричевському залишається Будинок губернського земства, зведений за його проєктом”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Художник, архітектор, автор Герба і грошових знаків УНР
Слово Просвіти, №03 за 2023 рік
12 січня 1873 року на світ з’явилася людина, яка своєю кипучою діяльністю здобула статус символу високого мистецького подвижництва та утвердження національної самобутності – Василь Григорович Кричевський.
З його іменем пов’язана ціла доба українського духовного відродження. Малярство, архітектура, графіка, прикладне мистецтво, театр, кіно – ті ділянки мистецтва, до розвитку яких він приклав непересічний талант. І в кожному із цих напрямків Василь Григорович виступав як новатор і творець українського стилю. Роки Української революції (1917–1921) і становлення Української держави стали найбільш плідними для творчої праці В. Г. Кричевського. Голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський доручив Василю Григоровичу, своєму близькому другові та соратнику, розробити державну символіку, бо вважав, що знання історії і культури України допоможе художникові знайти найлаконічніші символи, що передавали б суть молодої держави. Графічні твори державного значення – Великий і Малий герби УНР, грошові знаки для Центральної Ради, велика і мала державні печатки – займають особливе місце у творчому спадку митця. В їх високохудожніх і національно своєрідних окрасах, поряд з народними орнаментами, використані архаїчні символи. Заслуговують на увагу Великий і Малий Державні герби – офіційні емблеми Української держави. Композиція їх однакова – тризуб оточений овальним вінком. Але вони різні за формами: великий герб більш парадний. Тризуб, в різному його трактуванні, застосовано у Великій і Малій Державних печатках, в оформленні державних кредитних білетів (гривні), державних документів тощо. Графіка Василя Кричевського, які вся його мистецька творчість, високохудожня і національно своєрідна, наскрізь пронизана духом і характером вітчизняної народної художньої культури. У Полтавському краєзнавчому музеї, який з 2012 р. носить ім’я Василя Кричевського, зберігається творчий спадок митця і членів його родини, побудована експозиція, присвячена життєвому та творчому шляху Майстра. Друком вийшла книга “Розповіді про мистецьку родину Кричевських: Культурологічні нариси”, автором якої є науковець музею – Галина Іванівна Галян. Кращим пам’ятником В. Г. Кричевському залишається Будинок губернського земства, зведений за його проєктом у 1903–1908 рр. у стилі українського архітектурного модерну, де нині розміщується Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
За матеріалами офіційного сай6 ту Полтавського краєзнавчого му6 зею імені Василя Кричевського річницею з дня народження Василя Кричевського привітала в. о. генерального директора Валентина Коваленко; старший науковий співробітник, куратор виставки – Тетяна Чулкова ознайомила гостей з творчою біографією великого зодчого, а завідувач відділу охорони пам’яток історії, культури та природи Віта Дзима розповіла присутнім про історію створення та побутування будинку-музею Тараса Шевченка у Каневі. Також до виступів долучилися громадські активісти, “свободівці” Юрій Гамалій, Олександр Скорина та інші гості, які підтримали ініціативу співробітників Шевченківського національного заповідника назвати одну з вулиць міста ім’ям видатного митця. Представники канівської міської ради – Тетяна Жівотова, Тетяна Ренькас, Костянтин Андрієнко високо оцінили внесок Василя Кричевського в історію української культури та розбудову Канівщини.
За матеріалами Шевченків6 ського національного заповідника “Тарасова Гора”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
