Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Добрі новини · “Юрта в парку Шевченка віднині світитиме українцям”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Світ українського поетичного кіно

Слово Просвіти, №03 за 2023 рік

У Музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбувся кінопоказ картини “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова. Фільм “Тіні забутих предків” – це своєрідний художній елемент, що поєднує два світи, двох митців, які жили у різні часи, – кінорежисера Сергія Параджанова та класика української літератури Михайла Коцюбинського. Це фільм та повість, які дослідники вивчатимуть ще не один рік та знаходитимуть у них унікальні моменти, що ілюструють українську культуру, звичаї, традиції. 15 січня в меморіальному будинку Михайла Коцюбинського, у найбільшій його кімнаті, де колись відбувалися літературні суботи, де письменник працював за робочим столом над своїми найвідомішими творами, зокрема і над повістю “Тіні забутих предків”, відбувся кінопоказ одно- Сокільські рамена – це ті опори, на яких і тримається Дитяче Сокільство, Спробуємо виділити ці опори на основі напрацювань, які маємо в цьому плані. Наші останні дослідження підтверджують, що Дитяче Сокільство в нашій державі мало б бути не лише виховною практикою чи технологією, а й дитячим товариством, котре й олюднить виховну практику і технологію. Лише через такий підхід вдасться вичленувати ті опори-рамена, на яких і триматиметься Дитяче Сокільство. Йдеться насамперед про державництво, а не громадський рух, на який окремі опоненти пробують нас скотити. Тут є питання і щодо перспективи розробки законодавства, яким могло б скористатись Дитяче Сокільство для свого функціонування. Наразі на користь Дитячого Сокільства працює наявна нормативна база, що дозволяє розгортати його в понадшкільно-довкіллевій сфері. Цьому сприяє насамперед новий Закон України “Про основні засади молодіжної політики”, який дав село Криворівню на заході України. А після повернення писав своєму товаришеві Володимиру Гнатюку: “Весь час, як повернув з Криворівні, працюю щодня, більш-менш правильно. Пишу оповідання на основі своїх вражень з Карпат. Боюсь, хвилююсь, але пишу”. Так ось тут йшлося саме про повість “Тіні забутих предків”. Працюючи над твором, письменник вкладав у нього всю свою силу та енергію, не відволікаючись на інші справи. Про це він згодом теж напише другові: “Дуже був зайнятий своїм оповіданням, але нарешті скінчив. Називається воно “Тіні забутих предків”. А через півстоліття до тієї ж Криворівні на Івано-Франківщині приїде відомий кінорежисер та сценарист Сергій Параджанов, аби відзняти свій шедевр за однойменною повістю Михайла Коцюбинського, автор сценарію – Іван Чендей. Оператор кінокартини Юрій Іллєнко творив справжні дива зі звичайною кінокамерою, знімаючи просто неймовірні кадри. Музику до фільму написав Мирослав Скорик. Актрису Ларису Кадочникову затвердили на роль Марічки дуже швидко, а ось Іванові Миколайчуку довелося добре попрацювати, аби вибір режисера випав саме на нього. Цей фільм був дебютним для Миколайчука, а Кадочникова на той час була вже відомою акторкою. Гарвардський університет додав стрічку “Тіні забутих предків” аби Дитяче Сокільство в Україні запрацювало: готова ж технологія – лише бери. Багато чого при цьому докладеться у процесі творення Дитячого Сокільства, головне – його творити. І ми над цим працюємо: своїми працями наближаємо його постання. Уже вісім книг нами видано, кожна зних із передмовою професора Сергія Болтівця, а зараз готуємо дев’яту-десяту. Тому й “Сокільські рамена”, і наше переднє слово до нової книжки. А за Дитячим Сокільством стоїть ціла педагогіка. Якщо раніше в освіті було лиш одне менторство, то тепер – стосунки між дітьми. Саме їхнє багатство й визначатиме рівень того життєвого досвіду, якого набуватиме дитина в соколиному ключі (гурті). То чому б це й не цінність, яка має понадшкільнодовкіллєву основу! Спробуємо для більшої ясності пояснити цей термін. Понадшкілля, бо направду не задвірки: мудро думав професор Сергій Болтівець, коли вводив його в обіг. Як і Віра Романівна Ільченко, академік НАПН до списку обов’язкових для перегляду студентам, які претендують на вищий ступінь кінознавства. Картина займає першу позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно. Стрічка “Тіні забутих предків” започаткувала мистецьку течію в українському кінематографі середини 1960-х років – українське поетичне кіно. На відміну від офіційного радянського соцреалізму, цей вид кіно ставив на передній план візуальну виразність. У цих фільмах сюжети будуються на історичному та етнографічному матеріалах, що дозволяє підняти питання української національної ідентичності. Від сьогодні Музей-заповідник Михайла Коцюбинського започатковує новий проєкт кінопоказів – щомісяця ми запрошуватимемо гостей на перегляд нової кінострічки, що належить до списку українського поетичного кіно. Тож стежте за нашими анонсами на сайті та в соцмережах, аби не пропустити новий кінопоказ. З Фб6сторінки Музею6заповідника Михайла Коцюбинського України, з її “Довкіллям”: вже й книжки були в школах і його вивчали, але чомусь занедбали, а ми підняли, бо це актуально. Нині виховання треба організовувати в понадшкільно-довкіллевій сфері. Але про це в Україні ніхто не каже – школа заперта на сім замків і не випускає зі своїх стін виховання на вулицю, а Дитяче Сокільство таку роль виконує, бо має різновікову природу і діє саме в цій сфері – там, де діти живуть. У тому й цінність нової системи виховання, що вона має цілком нові засяги виховання, яких не було дотепер. Аби не забирати хліба у професора, переднє слово на цьому й завершимо, та й текст книжки ще чекає на прочитання. Тому запрошуємо і до співпраці на цій ниві, і до осягнення глибин нової освітянської технології, якою є Дитяче Сокільство. Роман РАСЕВИЧ, просвітянин, автор педагогічної практики “Дитяче Сокільство”, член НСЖУ та Української асоціації письменників

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин