Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Читацьке віче · Вітаємо іменинників січня — наших постійних авторів Петра Шимківа та Богдана Томенчука. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Тріє вірші

Слово Просвіти, №03 за 2023 рік

Богдан ТОМЕНЧУК, м. Івано-Франківськ Уста шепочуть: Боже сохрани Цю мить любові у пору війни, Збираєш болі і себе в дорогу, Чи тільки болі, бо тебе – нема? Є тільки смисли вічного прологу, І епілогу свічечка німа. Куди ж ти, часе, байдуже пливеш, Прикривши все сваволею небес? Несе Марія відігрітий вузлик, Чию погоню чути звідусіль? Бо що молитва – навіть не підгузник У цю вселенську втечу породіль... Не видко вже ні раю, ні землі, Лиш чорна мітка в бузька на крилі І чорний сумнів, чи маля – від Бога? Чи Бог лиш там, де нас уже нема? Є тільки ця погоня і тривога, І до Різдва від Стрітення – зима? Лиш не питайся, за котрі гріхи Ростуть довкіл несіяні страхи... Таке життя – ні стріхи, ні порога, Такі світи – одне туманне тло, А за туманом є прихисток Бога, В котрому нас ніколи не було... І де ж він, обітОваний куток, Щоб донестИ ще теплий сповиток? Услід одна погоня і погоня, Попереду ні хліба, ні зела... І лиш така малесенька долоня Втирає піт Марії із чола... Пора чомусь забуваних предтеч Та істин зі згорілих порожнеч... Молитви поминальна перекличка Така пора і в ній таке Різдво... Горить надія, мов різдвяна свічка, Від неї спалимо тебе, Москво... *** Схарапудився час і здрібніли до біса месії, Сорок років світами пустелей вселенська печаль... І сказало одне про невмивану славу росії... І мільйони у відповідь рявкнули: “Хайль...” Ти проспала віки, та прокинулась ніби й не пізно, Замісила на хліб, розпалила вогонь у печі, Не будила дітей... Ти ж їх заспаних любиш, Вітчизно... Але їх розбудили удосвіт чужинські мечі... Загорнула хліби у такі найчистіші хустини, Поставали сини, ніби з білого каменя мур, І сивіє сльоза сивиною століть, Україно, І постали щити із упертих синівських натур... Цеї мУки заміс, цею кров’ю заливані дріжджі, Ці пекельні вогні у від хліба ще теплій печі... Ця заплакана ти, і ці птиці сполохано віщі, Це невміння твоє поминальні пекти калачі... Та життя є життя... Ти і це перебудеш, небого...

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин