Читацьке віче · “Героїчних, нескорених українців було репресовано за вказівкою ненависної москви”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
“Свій шлях пройшов, все винести зумів: Василь Стус”
Слово Просвіти, №03 за 2023 рік
Про непростий життєвий шлях українського поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня СРСР, дисидента, члена Української Гельсінської групи йшлося на поетичній годині з читачами бібліотеки № 7 Полтавської міської бібліотечної централізованої системи.
Василь Стус зброю в руки не брав, його зброєю була поезія, якої влада дуже боялася. За неї Стуса визнано “особливо небезпечним злочинцем”. А за прагнення бути собою та творити свій світ поет заплатив власним життям. Тільки після смерті на Україну провернули його прах, і тільки після здобуття незалежності його поезія зазвучала сильно і могутньо, бо за часів радянської диктатури його творчість була не тільки забороненою, але і частково знищеною. Поезію Василя Стуса читали Людмила Тимофєєва, Зоя Коваленко. Олена Кульчій читала свій вірш, присвячений Стусу, а його вірш про дружину Валентину Попелюх під назвою “Пісня” вона навіть проспівала. Були представлені не тільки збірки поезій Василя Стуса, книга “Феномен доби”, але й книги про нього. Зокрема книга його сина Дмитра Стуса, книга Олега Дорошенко, книга спогадів багаторічного політв’язня Василя Овсієнка. Книгу Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса” з дарчим підписом автора для заходу надав Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області. Ця зустріч допомогла зрозуміти, всупереч чому творив поет, за яких обставин він зміг не просто лишитися собою, а й витворити світ, цікавий і цінний для наступних поколінь.
Людмила ЗАЛИВЧА, завідувачка бібліотеки-філії № 7, м. Полтава
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
