Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · с. 9сторінка оригіналу ↗

НА ЕТАПІ ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ

Слово Просвіти, №04 за 2005 рік

ПОЗИЦІЯ Фото Г. Оборської ТРАДИЦІЇ — Пане Володимире, чим жила луганська “Просвіта” в минулому році? — Культурно просвітницька діяльність Луганського обласного об’єднання “Просвіта” тісно переплелася з політичною. Наприклад, ми опікуємося Сватівським районом. Там є невеличке село Свистунівка, громада якого вирішила створити музей заповідник Тараса Шевченка і робить усе, щоб виховувати дітей на ідеях Кобзаря. Громада виграла конкурс і отримала ґранд від Британського уряду — кошти, які уможливлюють цю роботу. Ми написали листа до Товариства української мови імені Тараса Шевченка в Чикаго, сподіваємося на їхню допомогу. Хочемо створити тут Шевченківську бібліотеку, зібрати всі твори, які написав Тарас Шевченко, зокрема як майстер пензля. Показово, що на виборах 40 відсотків села голосували за Віктора Ющенка, за незалежну українську державу — і це при тому, що місцева влада дуже тиснула. У Луганську діє Українсько Канадський центр “Відродження”, а це водночас і центр “Просвіти”. Тут ми приймали помічників посла Канади Ендрю Робінсона, спостерігачів від Канади, відвідав нас і Борис Всяжинський — один із фундаторів центру і депутат федерального парламенту в Оттаві. Також на базі центру ми провели засідання спостерігачів ОБСЄ. Приїжджала наша землячка Надія Світлична. Ми влаштували зустрічі з нею в Національному педагогічному університеті імені Т. Шевченка, вона подарувала кількасот книжок для бібліотеки “Просвіти” й українсько канадського центру “Відродження”. Побував у нас Дмитро Стус, який активно виступав на Луганщині. Традиційно проводимо зустрічі з народними депутатами, державними діячами, цікавими творчими людьми. Працюють у нас історичний дискусій ний клуб “Діалог” та клуб “Здоров’я”. Готуємо заходи з ушанування пам’яті Бориса Грінченка, Миколи Руденка, щороку проводимо конкурс рефератів, присвячених Симону Петлюрі, Михайлу Грушевському, Тарасові Шевченку. На виборах “Просвіта” в Луганській області спрацювала як ніколи. Загалом не було дільниць, де б членами комісій, або головами, секретарями не були наші просвітяни. Довелося багато їздити, спілкуватися, багато побачити. Наприклад, такі неприємні речі, як те, що люди пиячили на гроші, за які влада купувала їхні голоси. Хоча були й ті, котрі свідомо обирали Януковича. Всі гасла, кроки януковці перейняли в нас. Студенти в біло синіх шаликах співали: “Нас багато — нас не подолати”, агресивно звинувачували: “Ви брешете!” І тут дуже добре спрацювали люди, які були на Майдані в Києві, вони приїхали і виступали на мітингах, перед колективами. У центрі “Відродження” ми влаштували телелекторій про останні події, демонстрували все, що відбувалося в Україні. І коли люди дивилися, то починали сприймати все інакше. Особливо тоді, коли бачили, як громили штаб Ющенка в Луганську, як пролилася кров. І запитували — чому ви нам раніше про це не говорили, цього не показували!? А ситуація в Донбасі законсервована такою, якою вона була в останні роки радянської влади: переважна більшість бажає дешевої ковбаси, дешевої горілки. — Якими були стосунки з владою? — Сказати, що влада тиснула, то нічого не сказати. Про те, що відбувалося на Луганщині, сьогодні вже знають усі: побиття активу Луганського обласного об’єднання “Просвіта”, окремих просвітян на території області. Такі події відбулися в Первомайці, сильний тиск був у Новопсковському районі, погрожували і виганяли з роботи наших активістів у Антрацитівському районі… Але це, навпаки, консолідувало Луганську “Просвіту”. Окрім зустрічей, вечорів, ми організовували маніфестації, пікетування, виступи на мітингах, де вперше потужно

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин