Політика · с. 4сторінка оригіналу ↗
Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу
СВІДКИ ПРИСЯГИ
Слово Просвіти, №04 за 2005 рік
У церемонії інавгурації Президента України Віктора Ющенка, за словами глави прес-служби МЗС Маркіяна Лубківського, взяли участь 64 офіційні іноземні делегації. Президенти Латвiї — Вайра Вiке-Фрайберга, Естонiї — Арнольд Рюйтель, Румунiї — Траян Бесеску, Польщi — Олександр Квасневський, Угорщини — Ференц Мадл, Словаччини — Iван Гашпарович, Молдови — Володимир Воронiн. Прем’єрмiнiстри Азербайджану Артур Расiзаде, Нiдерландiв — Ян Балкененде. Два віце-прем’єр-міністри — Туреччини Мехмет Алi Шахiн, Узбекистану — Музафар Усманов. Генерал-губернатор Канади Адрiан Кларксон. Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер, Генеральний секретар Ради Європи — Террi Девiс, заступник генсека ООН із полiтичних питань Данило Тюрк, Голова виконавчого комiтету й виконавчий секретар СНД Володимир Рушайло. Мiнiстри закордонних справ Румунiї — Мiхай Унгуряну, Угорщини — Ференц Шомодi, Словаччини — Едуард Кукан, Вiрменiї — Вардан Осканян, Таджикистану — Талбак Назаров, Швецiї — Лайла Фрейвальдс, Болгарiї — Соломон Пассi, Швейцарiї — Мiелiн Кальмi-Рей, Сербiї й Чорногорiї — Вук Драшкович, Фiнляндiї — Ян Ерiк Енестам, заступник мiнiстра закордонних справ Грецiї — Еврiпiдiс Стiлiанiдiс. Голова парламенту Грузiї — Нiно Бурджанадзе, голова Ради Федерацiї Федеральних Зборiв Росiї — Сергiй Миронов, голова Зборiв Македонiї — Люпчо Йордановський, голови Сенатiв Бельгiї — Анна- Марi Лiзен, Чехiї — Пржемисл Соботка, голова Сейму Литви — Артурас Паулаускас, голова Маджилiсу (нижньої палати) парламенту Казахстану — Урал Мухамеджанов. Держсекретар МЗС Данiї — Карстен Сондергорд, держсекретар i мiнiстр у європейських справах Португалiї — Сантуш Давiд, представник уряду й голова асоцiацii українсько-японської дружби — Хагуо Янагiсава, мiнiстр юстицiї та оборони Люксембургу Люк Фрi- ден, мiнiстр промисловостi Iрану Есхак Джахангiрi, мiнiстр євроiнтеграцiї Хорватiї — Колiнда Грабар-Кiтарович, мiнiстр внутрiшнiх справ Кiпру — Андреас Хрiсту, мiнiстр Iрландiї iз забезпечення прав людини й мiжнародного розвитку — Ленi Хан. Мiнiстр зовнiшньої торгiвлi Францiї Франсуа Лоос, чинний голова Органiзацiї з безпеки й спiвробiтництва в Європi, мiнiстр закордонних справ Словенiї — Димитрiй Рупель, мiнiстр iз питань Європи, член парламенту Великобританiї — Денiс МакШейн, президент бундестагу Нiмеччини — Вольфганг Тiрзе, комiсар Єврокомiсiї iз зовнiшнiх вiдносин й європейської полiтики сусiдства — Бенiта Ферреро-Вальднер, державний секретар США Колiн Пауелл. Гості були присутні на офіційній інавгурації у Верховній Раді, а потім рушили на Майдан Незалежності, де були свідками присяги Віктора Ющенка перед своїм народом. Судячи з виразу обличчя і емоцій гостей, їхніх висловлювань, вони дуже позитивно сприйняли зрушення в Україні. На попередній інавгурації Леоніда Кучми делегацій було вдвічі менше.
Підготував Богдан ГДАЛЬ
z
У той час, як більшість журналістів працювала в спеціально обладнаному прес-центрі в Українському домі, мені закортіло стати безпосереднім учасником інавгурації. За багато тижнів Помаранчевої революції центральна площа столиці стала надзвичайно рідною й притягувала до себе щодня. Із Майдану почало віяти тим теплом, яке завжди відчувається на пагорбах старого міста: біля Михайлівського та Софійського собору, на Андріївському узвозі чи Подолі. Навіть ті “теплиці”, яких кілька років тому набудувала столична влада, не викликали негативних емоцій. Бо у свідомості він став асоціюватися не з архітектурними формами, а саме з людьми, які пліч-о-пліч виборювали справжню Незалежність і випромінювали багато теплих емоцій. День інавгурації нового Президента в душі був не менш урочистим, аніж День Незалежності чи інші найвизначніші українські свята. Відчуття святковості переслідувало свідомість уже кілька днів. У неділю кияни знову стали помаранчевими. Центр Києва був переповнений радісним людом. На Майдані встановили 7 великих телеекранів, із яких люди могли бачити трансляцію інавгурації у Верховній Раді, а потім — громадську присягу на центральній площі столиці. Російська газета “Ізвєстія” пізніше зазначила, що “маленьких українців” до громадської інавгурації не допустили. Хоча як можна було не помітити сотень тисяч усміхнених облич — невідомо. Сподобалася відеокартинка процесу інавгурації. Організатори намагалися показати обидві сторони медалі: офіційну і світську. Камери
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
