Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · с. 7сторінка оригіналу ↗

БЕРЕГИНЯ ВОЛИНСЬКИХ

Слово Просвіти, №04 за 2006 рік

ПОСТАТЬ Волинська “Просвіта” пишається, що серед її членів є невтомна збирачка українських народних пісень, заслужений працівник культури України, почесний член товариства Олени Теліги, мешканка міста Луцьк Антоніна Іванівна Голентюк, яку Патріарх Київський і Всієї Руси-України Філарет нагородив дипломом і медаллю до тогорічних Різдвяних свят — за заслуги перед Церквою. Кредо життя Антоніни Голентюк — нести людям свою любов через народну пісню. “Коли в душі пісня, то на серці немає злоби і хочеться жити й вірити в добро”, — стверджує вона. Антоніна Іванівна — невтомна Берегиня волинського фольклору: її феноменальна пам’ять уміщує понад 1000 пісенних перлин. Частина їх надрукована в збірках “Фольклорна веселка” (1989 р.), “Українські народні пісні з голосу Антоніни Голентюк” (1991 р.), збірочці колисанок “Люлі-люлі-люлі-са” (1988 р.), а також у книзі про чудовий родовід “Моя родино — Україно!” Антоніна Іванівна вийшла з великого співочого роду Андрощуків села Гать Луцького району. Такої співочої і талановитої родини треба було пошукати. Брат Віктор, інтелігент села, заснував у рідному селі “Просвіту”, Іван — вроджений музикант, чудовий диригент, грав на багатьох музичних інструментах, у зрілому віці обрав шлях священика й за самовіддану любов до України заплатив 12 роками каторги, Петро — дуже кохався в пісні, 1942 р. був вивезений до Німеччини на примусову роботу, згодом помер у далекій Бразилії. Сестри-красуні, голосисті, невтомні трудівниці й рукодільниці. Мотря і Ганна — добре грали на гітарі. У церковному хорі співала майже вся родина, вихована батьками, Катериною Миронівною та Іваном Тимофійовичем, на Святому Письмі — у дусі любові до ближнього. Батько Антоніни Іванівни завжди повторював дітям: “Живіть так, щоб ваше життя було комусь потрібне. Аби з нього була користь людям”. Сама ж Антоніна Голентюк свій професійний мистецький шлях розпочала співачкою хору в 1944 році в обласному музичнодраматичному театрі. Тож не дивно, що вона зібрала, вивчила і пам’ятає стільки пісень! Відомий український музикознавець, доктор мистецтвознавства М. Гордійчук, захоплений її одержимістю та

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин