Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Час і простір · с. 10сторінка оригіналу ↗

ДМИТРО СТУС: ГІДНІСТЬ ЯК ІДЕОЛО(

Слово Просвіти, №04 за 2006 рік

передусім як про явище в українській біографістиці, про вміння текстуально поєднати широкий панорамний контекст доби і найменші життєві подробиці, сказати вголос про не дуже популярні сторони життя свого героя (непопулярні не тому, що там “щось таке”, а тому, що не вписуються в уже сформовані пласкі стереотипи). Тепер від Дмитра чекають не лише продовження документальної оповіді про батька, а й життєписів інших видатних українців, і зокрема — Тараса Шевченка. Відповідаючи на запитання, чому в Україні залишається незатребуваним такий популярний в інших країнах жанр як біографія, Стус-біограф зауважив, що життєпис — це вже ідеологія, це питання сенсу, мети, чітких оцінок і критеріїв і, зрештою, чесності, а з цим в українських дослідників традиційна проблема. Звісно, все, про що каже Дмитро Стус, у його праці сповна присутнє, і якщо спробувати визначити, в чому головний ідейний нерв книжки “Василь Стус: життя як творчість”, то це ідеологія честі й людської гідності, яка не ділить світ на своїх і чужих, а спрямовує увагу на те, як особистість протистоїть тискові обставин, незалежно від їх кольору і кон’юнктури. ДО РЕЧІ z Микола СКИБА Книжку Дмитра Стуса “Василь Стус: життя як творчість”, випущену 2004 року видавництвом “Факт”, вперше було презентовано на XI Форумі видавців у Львові. За підсумками престижного конкурсу “Книжка року- 2004” видання впевнено здобуло Ґран-прі, 2005 року працю Дмитра Стуса висунуто на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка. Творча зустріч, яку Дмитро Стус на минулому тижні провів у Національному музеї Тараса Шевченка, була мало схожа на “захід із нагоди”. Передусім тому, що прийшли люди, які добре знають і цінують самого автора, як і того, кому він присвятив свою книжку (інших елементарно відлякав двадцятиградусний мороз). Тому просто органічно відпала потреба в пафосі й загальниках. А головне — прийшли уважні і вдумливі читачі, які щиро були зацікавленні в пошуку нових, раніше не зауважених, не наголошених смислах презентованого тексту. А це — Галина Стефанова, Лариса Кадирова, Максим Стріха, Роман Веретельник, Костянтин Родик, Іван Калиниченко, Рита Довгань. Вів вечір Олег Покальчук, який разом із Дмитром Стусом брав участь у перевезенні тіла Василя Стуса на Батьківщину. Про книжку говорили

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин