З роси й води! · “Любов — іскра вічного вогню, вічна краплина животворящої Дії Творця”. Людмила Ромен · с. 7сторінка оригіналу ↗
ВІТАЄМО, ДРУЖЕ!
Слово Просвіти, №04 за 2009 рік
Багатьма талантами наділена ця незвичайна жінка: художнє ткацтво, музика (піаністка й хоровий диригент), математика, поезія… Звідси — поліфонічність її письма й розмаїття виявів внутрішнього світу — ткання полотна своєї долі. А доля в неї нелегка (після народження дітей погіршилося здоров’я), та всі труднощі переборює вона волею до життя й любов’ю до білого світу. У сповідальних “Крутих сходинах до Слова” авторка розкриває глибинну пам’ять душі. Отак, із праоснов українського світовідчуття, з чистоти хліборобських вірувань та обрядів і з життєвого болю народилась оригінальна й цілісна поетична книжка — “Білий лебідь — лебідь Чорний”. У напутньому слові до неї доктор філософських наук І. Мозговий пише: “Сьогодні, коли ми звертаємося до витоків нашої духовності, коли відроджуються давні традиції, досить актуальними є намагання зрозуміти специфіку тих вірувань, які попри все наклали відбиток на ментальність, побут і світосприйняття українців”. В основі життєвого й мистецького полотна Людмили Ромен — любов, а піткання ясніє сонячними барвами. І всі узори на тім полотні опромінені любов’ю і є реченнями невидимої сакральної суті цього сонячного почуття: “Любов дається і відбирається, бо Любов — іскра вічного вогню, вічна краплина животворящої Дії Творця, не всяка душа її варта”.
ґ
Голові Запорізького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка Тарасові Шевченку виповнилося сімдесят. Він народився в селі Степківка Первомайського району Миколаївської області. Закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, працював учителем середньої школи села Колісне Саратського району Одеської області, водночас навчався в аспірантурі у професора С. Бовзенка, захистив дисертацію “Українські говори верхньої течії річки Тилигул” (1980). Наукові дослідження присвячені вивченню життєвого і творчого шляху репресованих і заборонених за радянської доби українських мовознавців. Тарас Шевченко — автор понад 150 видань. Активний збирач діалектних матеріалів, глибокий дослідник фонетики, фонології, словозміни, лексики і частково синтаксису говірок дністрово-бузького межиріччя. Низкою наукових робіт Тарас Шевченко зробив значний внесок у дослідження говорів подільськостепового мовного континууму. Т. Г. Шевченко — один із засновників Запорізького об’єднання Товариства української мови, а з березня 1997 року — голова обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, шеф-редактор просвітянської газети “Дніпрові пороги”. У травні 1995 р. Тараса Григоровича обрано членом обласного проводу Запорізької обласної організації КУН. Він член обласного відділення Конґресу української інтелігенції, член комісії з питань національного відродження при облдержадміністрації, член Братства ОУН- УПА. Брав активну участь в організації святкування 500-річчя українського козацтва, фестивалю української пісні “Червона рута” в Запоріжжі. Дванадцять років очолює обласний оргкомітет з проведення Дня української писемності та мови, щорічного відзначення дня народження і перепоховання Т. Шевченка. Брав участь у створенні пам’ятного Хреста жертвам геноциду українського народу, поставленого біля храму Святої Трійці на кошти Пилипа Тараненка. Нагороджений дипломом з нагоди 130-річчя Товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка та медаллю “Будівничий України” ВУТ “Просвіта” 2000 року, почесними грамотами Запорізької облдержадміністрації та обласної ради. Вітаючи шановного ювіляра з днем народження, зичимо здоров’я та гараздів, успіхів у виконанні громадських доручень.
Правління Запорізького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, обласний провід Запорізької обласної організації КУН, кошова Управа Братства ОУНJУПА
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
