Суспільство · “Нинішня політична ситуація може призвести до втрати Україною своєї державності, як було у часи УНР”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
ВІЧЕ ЗАКЛИКАЄ ДО ЄДНОСТІ НАРОД І ЗАСТЕРІГАЄ ВЛАДУ
Слово Просвіти, №04 за 2009 рік
22 січня в День Соборності України, в ювілейну 90#ту річ# ницю Акта Злуки, на Софійському майдані столиці збирало# ся віче національно#державницьких сил. Об’єднання в єди# ну соборну державу розділених українських земель пред# ставляли партії й громадські організації, зокрема УНП, НРУ, КУН, ВО “Свобода”, “Просвіта”, Спілка офіцерів України.
рука існування єдиної, соборної України. День Соборності — це нагадування про те, що сила нашої держави — в єдності українських земель. Уроки історії щодо поразки Української Народної Республіки нагадують сьогоднішньому українському суспільству про його роль у формуванні вольової політичної еліти, здатної гідно відповідати на геополітичні виклики, які стоять перед сучасною Україною. Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акта Злуки — це не тільки суспільна потреба, а й моральний імператив берегти світлу пам’ять незліченних жертв, протягом віків принесених українським народом на вівтар незалежності, соборності, державності. Віднедавна активізувалися антиукраїнські сили, використовуючи засоби масової комунікації для здійснення психологічного тиску на свідомість українців. Зокрема відверті нападки російських можновладців на Президента й уряд України стосовно прагнення нашої країни інтегруватися в європейські та північноатлантичні структури широко тиражують у засобах масової інформації. Усі російські й багато українських, але проросійськи орієнтованих ЗМІ проводять пропаганду, спрямовану на дискредитацію української національної ідеї, української влади й державності, української мови і культури. Тобто проти України розв’язано справжню інформаційну війну. Український інформаційний простір не є цілісно українським — за державними національними інтересами і пріоритетами, мовою і культурою. Він насичений ідеологією, яка не працює на мобілізацію нації, а часто має антиукраїнську спрямованість. Московський газовий шантаж України, що розпочався на початку 2009 року, — це продовження імперської політики щодо українського народу. Це помста Україні за її незалежну зовнішню і внутрішню політику, за намагання інтегруватися до Європейського Союзу і НАТО, за проголошення Голодомо-
Петро АНТОНЕНКО Фото Олександра ШЕПНІВСЬКОГО
Навіть у ювілейну річницю доводиться говорити про малолюдність зібрання, а ще — про намагання деяких політичних сил перетворити його на партійний мітинг. І звичайно ж, ганебну традицію: на всенародні святкування саме на Софійському майдані представники української влади не ходять. Чи то не знають, що ідеї соборності проголосили творці української державності Грушевський, Винниченко, Петлюра та інші видатні діячі нашої історії саме тут, чи то їхнє розуміння державності, соборності, незалежності інші, ніж у тих, хто їх виборов. Але попри ці обставини, чи, може, саме завдяки їм, загальний тон віча був дуже принциповим, та й ситуація не спонукає до благодушності, нині час рішучих дій. Адже триває відвертий наступ на державу — і ззовні, і зсередини: за роз’єднаності національно-де мо к р а т и ч н и х, державницьких сил,
ру 1932—33 рр. геноцидом української нації, за помаранчеве повстання, яке не дозволило Москві змусити українців знехтувати своїм виборчим правом. Цей шантаж розрахований на те, щоб представити Україну в Європі як причину холодомору, який насправді застосувала до європейських народів Москва. Цей шантаж розрахований на те, щоб через нестачу газу на промислових підприємствах сходу і півдня України надати можливість промосковським агентам підбурювати робітників на антидержавні зборища та демонстрації. Москва, яка мстила Україні за намагання відродити свою державність у боях під Конотопом, під Полтавою і під Крутами, вирішила помститися нам і за нашу демократію, державність, непокору. Повноцінний розвиток держави, українського суспільства можливий лише за умов належного статусу і ролі української мови. Стан, який склався нині з українською мовою, критичний. За період незалежності вище керівництво країни, політики, владні структури, на жаль, не спромоглися виконати основних конституційних положень щодо підвищення авторитету державної мови, усвідомити значення мови для надійної розбудови державної незалежності, міцної Соборної України, становлення громадянського суспільства, формування міжнародного авторитету. Чимало політичних сил, зокрема представники Партії реґіонів, які мають більшість у радах східних та південних областей України, продовжують руйнацію української державності, у багатьох областях України триває цілеспрямована безпрецедентна антиконституційна діяльність щодо впровадження російської мови як державної, з місцевих бюджетів, зокрема Севастополя, де немає жодного українського навчально-виховного закладу, надають мільйонні кошти для підвищення її суспільної ролі. Корупція, хабарництво, безвідповідальність чиновників дійшли крайньої межі. Не відчувається належного реагування на всі ці антидерконфронтації влади. Звернення, яке ухвалили учасники урочистого віча, називає речі своїми іменами. В ньому, зокрема, йдеться: “Ми схвалюємо дії всіх попередників, які відновили державність України жавні вияви Генеральної прокуратури, Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України, центральна і реґіональна влади не вживають відповідних заходів. Нинішня політична ситуація може призвести до повторення нових Крут та нових Голодоморів, втрати Україною своєї державності, як було у часи УНР. Виходячи з уроків історії та вимог Конституції України щодо національної безпеки держави, вимагаємо: Президенту України: 1. Зобов’язати Службу безпеки України, Генеральну прокуратуру притягти до кримінальної відповідальності всіх посадових осіб, які здійснюють антиконституційну діяльність, розпалюють сепаратистські настрої та міжнаціональну ворожнечу, що загрожує державній цілісності України. Заборонити в Україні організації, які ведуть антиконституційну, антиукраїнську діяльність, зокрема “Рускій блок”, “Євроазійскій союз молодьожі” та інші, які розпалюють міжнаціональну і релігійну ворожнечу. 2. Видати Указ “Про захист, розвиток і роль української мови в житті людини, суспільства, держави”. 3. Позбавити права носити назву “національний” університети й заклади культури, у яких масово здійснюються конституційні порушення щодо застосування державної мови в навчально-виховному процесі, визнавати як один з головних під час проведення акредитації ВНЗ і видачі їм ліцензій. Верховній Раді України: Прискорити ухвалення законів “Про мови в Україні” та “Про статус української мови як державної”. Кабінету Міністрів України: 1. Визнати, що Міністерство освіти і науки незадовільно виконує основні положення Конституції щодо утвердження суспільного авторитету української мови як універсальної цінності національного, інтелектуального, соціального, політичного характеру, нехтує державними програмами: “Освіта”, “Україна ХХІ століття”, “Національна доктрина розвитку освіти”, законами про освіту, прогресивною науковою думкою українського і світового
Четвертим Універсалом та Актом Злуки українських земель й тим самим втілили мрії багатьох поколінь українців. Четвертий Універсал УНР до наших днів не скасовувала жодна українська влада”.
просвітництва стосовно мови як найціннішого скарбу народу. 2. Розробити Програму фінансового забезпечення захисту і розвитку української мови як державної. 3. Задля успішної реалізації завдання захисту і розвитку української мови міністерствам, відомствам, які опікуються передовсім питаннями освіти, науки, культури, сім’ї та молоді, інформаційної політики об’єднати зусилля, потенціал держави з громадськими інституціями, українською інтелігенцією і запропонувати конкретні шляхи, засоби і ресурси для поліпшення ситуації. 4. Відповідно до ст. 10 Конституції України вживати найсуворіших заходів до держслужбовців усіх рангів аж до звільнення з посад за порушення мовного законодавства. 5. Визначити перелік національних святинь та історичних місць в Україні й заборонити на законодавчому рівні проведення на них будьяких комерційних і рекламних заходів, крім урочистих подій. 6. Відповідно до Указу Президента України, завершити демонтаж усіх символів тоталітарного режиму. 7. Рекомендувати органам місцевого самоврядування найменувати (перейменувати) у селах і містах України один із центральних майданів на майдан Соборності. Повернутися до історичних назв реґіонів України, відмовитися від назв, нав’язаних вождями тоталітарного режиму. 8. Для гарантування національної безпеки України державним інституціям робити все можливе для прискорення вступу України до НАТО. Підтримати ініціативу Всеукраїнського товариства “Просвіта” щодо проведення роз’яснювально-просвітницьких акцій: “Дніпро — ріка єднання”, “Україна — Європейський дім”, “Просвіта” за євроатлантичний вибір”.
Від редакції. Цю заяву підтри/ мали учасники урочистого віча на/ ціонально/державницьких сил Ук/ раїни на Софійському майдані в Києві 22 січня 2009 року.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
