Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Соборність · “Порив українського народу до волі, до свободи, до незалежності не згасити”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

ВКЛОНИЛИСЯ ГЕРОЮ УКРАЇНИ

Слово Просвіти, №04 за 2011 рік

— Чому Ви не посадили за ґрати своїх опонентів у 2004-му? — Я знаю, що ми представляємо політично складну державу, де посадити за ґрати політика практично ще не можливо. Як тільки правоохоронні органи намагаються зачепити політика, з’являється контраргумент — це політичні репресії. Якщо Президент почне саджати в тюрму, то буде те, що на Гаїті, в Кот-д’Івуарі, чи як зараз у Тунісі. Якщо буде необхідний такий механізм розправ (навіть справедливих), то ви добре знаєте, з кого потрібно почати, але дуже погано знаєте, на кому треба закінчити, — а кінець, як правило, дійде до вашого села і торкнеться самої крайньої хати, ось тоді ви згадаєте про демократію. Не помстою потрібно жити. Зла не повинно бути. Справедливість полягає у беззворотності покарання, а не у його глибині. — Прокоментуйте, чому ніяк не доходить до логічного завершення справа про Ваше отруєння. — У мене немає сумнівів, що ця справа може бути доведена до фіналу і злочинці, яких сьогодні немає в Україні, можуть бути належно покарані. Для цього потрібна воля і технічні засоби. Чи вистачить нинішній владі волі довести цю справу до кінця через відповідні інститути судової системи? Думаю, ми будемо свідками дискусій, різних версій… Не було жодної вимоги Генеральної прокуратури, яку б я не виконав. Тепер хтось вимагає повторного аналізу. Шановні, не може бути повторного аналізу. Новий аналіз може бути. Але повторити у собі характеристику крові шестирічної давнини я не можу. Мені говорили, що у нас немає лабораторії, досвіду, тому потрібно робити міжнародний аналіз. Тепер, через 6 років з’ясовується, що показники лабораторії в третьому знаку після коми мали відхилення. Експерти говорять, що такі незначні розбіжності в показниках свідчать лише про те, що у кожної лабораторії є свої методи дослідження. Це природно, що відрізняються показники, вони ж не на порядок, а на соті відрізняються! Я хотів би, аби люди, які організовували експертизу, понесли відповідальність, якщо сьогодні хтось ставить під сумнів її результати. Чи вони не дотрималися процедури, чи якісь інші причини. Я хочу, щоб прокуратура нарешті поставила крапку щодо цього питання і передала справу до суду. — Вікторе Андрійовичу, розкажіть, будь-ласка, про Ваше ставлення до судових процесів, пов’язаних із відміною Указів про присвоєння звання Героя України С. Бандері і Р. Шухевичу. — Це фарс, тому що це не компетенція суду розглядати конституційні рішення Президента. Вето на них може накласти хіба що Конституційний Суд, але він цього ніколи не зробить, бо на це немає жодних підстав. Я абсолютно свідомо приймав ці рішення, і якщо ми прагнемо порозуміння і національної єдності, то маємо виховуватися на правдивій історії… Кожна нація має славити своїх героїв, і це нормально. Я намагався загоїти рани розбрату правдою, порозумінням, примиренням. Спілкувався Євген БУКЕТ Фото Олеся ДМИТРЕНКА Олена ФЕЩЕНКО, голова Черкаського облоб’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Канів. Чернеча гора. Довкола тиша. Здається, все: і люди, і природа — завмерли або думають про одне. Мабуть, так і є. Адже в цей зимовий день природа по-своєму, люди по-своєму сумують, бо згадують великого патріота, великого українця, сміливу людину — Олексу Гірника. Це той українець, який спалився 21 січня 1978 року за Україну, за її мову, за незалежність, за народ… Народився він у родині землеробів, великих патріотів, які на честь народного героя Олекси Довбуша і назвали свого сина, сподіваючись, що і він, як Довбуш, буде сміливим. Приїхав із далекого Калуша до Т. Шевченка у Канів, щоб помолитися за всіх, щоб попросити вибачення у Великого Кобзаря, в України-неньки. І тут, на знак протесту проти свавілля, яке чинилося із материнською мовою, спалився. Готувався до цього більше року. Зима 1978 року видалася сніжною й холодною. Самотою Злука Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, проголошена на Софійській площі 22 січня 1919 року, увійшла в історію нашої державності як епохальна історична подія, яка засвідчила прагнення українців жити в єдиній соборній незалежній державі. Потужним поштовхом до відновлення української державності наприкінці ХХ століття стало організоване Народним рухом України велелюдне віче, яке відбулося на цій площі 21 січня 1990 року, та живий людський ланцюг між Києвом і Львовом, як прояв волі і спроможності національнодемократичних сил України діяти спільно та ефективно. Новітня історія України свідчить, що найбільших успіхів у творенні сучасної української держави патріотичні сили досягали лише тоді, коли вони діяли об’єднаним фронтом. І навпаки, їхня роз’єднаність завжди зумовлювала поразки, які гальмували поступ у розбудові європейської України, зміцненні її незалежної державності та створенні належних умов життя для її громадян. Саме через відсутність згуртованості та чвари у національно-демократичному таборі нині в Україні утвердився антиконституційний, антинародний та антиукраїнський режим. Його політика має руйнівні наслідки для суспільства, веде до зубожіння більшості українських громадян, заперечує елементарні демократичні права і свободи людини і, врешті-решт, ставить під загрозу саме існування України як незалежної держави. Режим Януковича є інструментом реалізації політики Росії, спрямованої на знищення української України та ліквідацію її державної незалежності. Переконливим свідченням цього є антиукраїнський гуманітарний курс нинішнього режиму, який руйнує самобутність української нації — системоутворюючого складника Української національної держави. По суті, режим Януковича здійснює плановану в Москві гуманітарну агресію проти України, стратегічна мета якої — створення України без українців і розв’язання таким чином “українського питання” в контексті російських імперських прагнень. Нинішня влада всупереч Конституції надає перевагу Московзійшов на високу гору, підійшов до могили Тараса, востаннє здійнявши голову до небес. За метрів сто від могили духовного батька України здійснив запланований чин, а перед цим ще й листівки залишив нащадкам, у яких слова: “Тільки в такий спосіб можна протестувати”. Скоїв це, щоб привернути увагу всього світу до України, до її мови. Ось уже 33-й рік немає Олекси Гірника серед нас, але пам’ять про його подвиг живе, передається від покоління до покоління і щороку приходять у цей день побратими Героя України, щоб вклонитися святому місцю, згадати видатного українця. Цьогоріч, як і завжди, ініціатором і організатором вшанування пам’яті батька був син — Євген Гірник. Учасники цього заходу виконали гімн України, разом із священиком помолилися за світлу душу мужньої людини. Із промовами виступали кияни, канівці, черкасці. Кожне слово звучало витончено і хвилююче. Черкаське облоб’єднання і Канівське районне об’єднання “Просвіти” долучилися до цієї важливої події. Голова Канівського районного об’єднання Віра Носенко, яка найбільше опікується цим святим місцем, прочитала поезію, а просвітяни виконали пісню “Молюсь за тебе, Україно!” Порив українського народу до волі, до свободи, до незалежності не згасити. ординованих дій із метою формування широкого народного руху спротиву та започаткування системних масових акцій, аби домогтися від влади: — негайного припинення політичних репресій проти опозиції та учасників нового Майдану; — відновлення прав громадян вільно обирати і бути обраними до Верховної Ради та обрання нового дієздатного українського парламенту; — проведення позачергових виборів Президента України відповідно до Конституції 1996 року; — скасування законів, які порушують соціальні та економічні права громадян; — відмови від прийняття пенсійного, житлового законодавства та інших актів щодо соціального захисту, що призводять до трагічного зниження рівня життя в країні та збагачення невеликої купки олігархів; — відмови від планів, спрямованих на обезземелення українських селян та розграбування землі — загальнонаціонального надбання і основного стратегічного ресурсу України; — денонсацію Харківських угод, як таких, що суперечать Конституції України та підривають її національну безпеку; — припинення антиукраїнської гуманітарної політики, усунення з посади Д. Табачника як її провідника та скасування урядових наказів і розпоряджень, спрямованих на русифікацію України, позбавлення українців історичної пам’яті та руйнацію європейської системи освіти в країні; — припинення політики сприяння лише одній релігійній конфесії — УПЦ Московського Патріархату, дискримінації інших конфесій та спроб знищення традиційних українських церков. Ми будемо захищати наші політичні, економічні та соціальні права, державність української мови, мовні права всіх національних меншин, культуру, духовність, історичну пам’ять і державну незалежність України. Ми закликаємо громадян бути готовими стати пліч-о-пліч на Майдані, знову показати світові, що Україна є і завжди буде! Слава Україні! 22 січня 2011 року м. Київ Софійська площа

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин