Вчора ваше запитання — сьогодні наша відповідь! · с. 16сторінка оригіналу ↗
П ПТТААХХИ И ВВ ААН НТТРРО ОП ПО ОГГЕЕН НН НІІЙ Й П ПААССТТТЦ ЦІІ!!
Слово Просвіти, №04 за 2011 рік
У різних куточках планети цієї зими з незрозумі" лих причин масово гинуть птахи: дрозди, голуби, галки, горлиці… Простір для фантазії з’явився чима" лий. Прихильники теорії змови вже заявили, що ма" сова загибель птахів — це наслідок таємного тесту" вання нового виду зброї. Інші говорять про прихова" не транспортування транснаціональними корпораці" ями небезпечних хімічних речовин, зокрема фосге" ну. Ті, хто вірить у неминучу загибель Землі 2012 ро" ку, твердять, що загиблі пернаті — це передвісники Апокаліпсиса. По коментар ми звернулися до науко" вого співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмаль" гаузена НАН України Геннадія ФЕСЕНКА.
1950-х роках встановили, що граки, які гніздяться біля Києва, зимують у Франції. Наприкінці 1970-х років ми в урочищі Гористому (місцевість за греблею Київського водосховища) теж кільцювали пташенят граків. Виявилося, що вони відлітали на зимівлю до Центральної Європи (Угорщини). Минуло 30—40 років і міграційний маршрут птахів скоротився вдвічі. Більш м’який клімат Центральної Європи і доступність кормів сприяли зупинці на зимівлю граків на половині міграційного шляху. За останні 30 років, зважаючи на потепління клімату, відстань могла ще скоротитися. Але ми цього точно не знаємо, бо кільцювання граків зараз майже не проводиться. Цього року тепла зима, ставки біля Святошина зарибнили, і біля них залишилося зимувати близько 30 особин сірої чаплі. Цей вид — не далекий мігрант, біля Києва взимку іноді реєстрували окремих птахів, а тут аж 30 особин. До речі, в районі Ірпеня є колонія сірих чапель, ці птахи взагалі можуть бути місцевими. Пернаті реагують на конкретні погодні умови. Якщо продовжуватимуться і надалі такі теплі зими, то зимівля птахів у місті може закріпитися і стати закономірною, якщо їх не розлякуватимуть. Те, що погода буває непередбачуваною, здавна впливає на життя птахів. Під час весняної міграції у них переважає інстинкт повернення додому, до місць розмноження, і птахи часто прилітають раніше, ніж створюються комфортні умови для їхнього існування, тому можуть загинути, особливо дрібні комахоїдні види пернатих.
свою чисельність. Коли таке стається в місці поширення рідкісного виду птахів, то ця катастрофа може бути для нього фатальною. Якщо діяльність людини врешті не призведе до зміни клімату (як прогнозують кліматологи), безпосередньо не знищить біотопи, де існують тварини, не спричинить прямого винищення птахів, то стан теперішніх видів кардинально не погіршиться. — Які види птахів перебувають на межі зникнення? — Проблемні види птахів в Україні — степовий лунь, степовий орел, степовий журавель, степовий боривітер, хохітва, дрохва. Степи настільки розорали, що ці види значно зменшили свій ареал. Відбулася поступова катастрофічна зміна для існування степових видів, яким важко пристосовуватися до нових умов. Поки що у відносно задовільному стані лісові території в Україні, якщо їх не почнуть нещадно експлуатувати, то загрози для лісових птахів немає. — Зараз погода стає непередбачуваною. Як це впливає на птахів, їхні міграційні маршрути? — Птахи динамічно реагують на зміни в навколишньому природному середовищі. Наприклад, наші попередники в
— Вважаєте, що почастішання випадків загибелі птахів у всьому світі — це наближення Апокаліпсиса? — Вважаю, що це простий збіг випадків за короткий час, таких повторень може й не бути в майбутньому. Загибель птахів — не означає наближення кінця світу. Варто зазначити роль преси у цьому: ЗМІ все більше охоплюють своєю увагою те, що раніше ігнорували. Проте років п’ять тому в Харківській області стався випадок, про який журналісти не достатньо поінформували громадськість: під час міграції на озимині загинула зграя диких гусей. Смерть птахів настала, найвірогідніше, від отруєного зерна. Зараз кожен випадок із птахами журналісти сприймають гостро, реагують блискавично і роблять свої висновки, іноді недоречні. — Розкажіть, як людська діяльність впливає на птахів, адже у всьому світі сьогодні відбуваються катастрофи. — Катастрофи поки що мають здебільшого локальний характер, поширення негативних наслідків людина намагається обмежити. Як правило, у зони катастроф потрапляють масові види птахів, які згодом можуть відновити
Цікаво, що на Азово-Чорноморському узбережжі осередок захворювання міг виникнути незалежно від людини, так іноді трапляється у природі. А американський і румунський випадок — це все дія антропогенного чинника. Птахи загинули через необдумані дії людини. Випадки із загибеллю птахів вказують на людську егоїстичність, некультурність, бо людина, займаючись господарською діяльністю чи розважаючись, думає тільки про себе, а який вплив цієї діяльності на навколишнє природне середовище, їй байдуже. Варто зазначити, що у всьому світі здебільшого гинуть масові види птахів, які частіше контактують із людиною, їхня загибель наочніша й помітніша, аніж рідкісних видів. З одного боку, ті види птахів, які оселяються поряд із людиною, мають переваги від такого сусідства, бо людина створює комфортніші умови для існування, і навпаки – нерідко пернаті можуть постраждати від людської необдуманості й зарозумілості. Птахи потрапляють у своєрідну антропогенну пастку.
— Геннадію Васильовичу, що спричинило масові смерті птахів? — Випадки масової загибелі птахів спостерігали й раніше, наприклад, восени минулого року: на Азово-Чорноморському узбережжі загинуло понад тисячу бакланів і жовтоногих мартинів. Смерть цих видів птахів зумовлена спалахом хвороби — сальмонельозу, яка дуже небезпечна і для тварин, і для людей. 1 січня цього року в Північній Америці загинуло кілька тисяч червоноплечих еполетників, які за класифікацією ближче до шпаків, а не дроздів, про що пишуть у ЗМІ. Це поширений вид пернатих, який найчастіше співіснує з людиною. Я чув коментарі науковців, що смерть птахів спричинили спалахи феєрверків, адже характер їхніх поранень вказував на зіткнення з якимись предметами. Спалахи дезорієнтували птахів, і вони від переляку шарпалися в різні боки, стикалися зі спорудами, потрапляли в лінії електропередач. Ось у Румунії загинули шпаки, масовий європейський вид. Птахи наїлися вижимків від винограду — отруїлися відходами виноробства.
Відділ культури
Леся КОВЕРЗНЄВА 279-49-47
Відділ просвітянської роботи
Надія КИР’ЯН
Відділ літератури
Марія КУЧЕРЕНКО 270-55-57
Відділ коректури
Тетяна ЩЕРБАК 278-63-69
Комп’ютерна верстка
Ірина ШЕВЧУК, Олег БЕССЬКИЙ 278-63-69
Черговий редактор
Петро АНТОНЕНКО
Кореспонденти
Наталія АНТОНЮК, Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Бухгалтерія 279-41-46
А д р е с а р е д а к ц і ї : вул. Хрещатик, 10*Б, м. Київ, 01001
E*mail: slovo_prosvity@ukr.net
http://slovoprosvity.org
Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті “Преса України” у середу. Зам. № 3301204 Наклад у січні — 20 000
Листування з читачами — тільки на сторінках газети.
Спілкувалася Наталія АНТОНЮК
Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів. Редакція не завжди поділяє погляди своїх авторів. При використанні наших публікацій посилання на “Слово Просвіти” обов’язкове.
І н д е к с г а з е т и “Слово Просвіти” — 30617
1 1 0 0 4
Українсько-німецька літературна премія ім. Олеся Гончара оголошує щорічний конкурс на кращий твір молодого автора
Престижну Міжнародну недержавну українсько-німецьку літературну премію імені Олеся Гончара заснували 1996 року німецькі меценати письменниця Тетяна Куштевська, підприємець Дітер Карренберг і Національна спілка письменників України. На конкурс приймають вже друковані та ще не оприлюднені твори молодих українськомовних авторів (до 30 років), які живуть в Україні та за її межами. Переможців журі визначає у п’яти номінаціях: проза — роман або повість; цикл оповідань, новел; поезія; літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара; публіцистика. Останній термін подання книжок і рукописів — до 15 березня 2011 року. Урочисте вручення нагород переможцям конкурсу традиційно відбудеться 3 квітня 2011 року — в день народження Олеся Гончара. Журі просить надсилати рукописи на адресу: 01001, редакція газети “Слово Просві* ти”, Хрещатик, 10*б, м. Київ (на конкурс премії Олеся Гончара).
Ш е ф – р е д а к т о р Павло МОВЧАН 4 820095 780016
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
