Рідний край · “Українське краєзнавство — потужний громадський рух дослідників рідного краю”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Чим живуть краєзнавці?
Слово Просвіти, №04 за 2012 рік
Олександр РЕЄНТ, член-кореспондент НАНУ, голова Національної спілки краєзнавців України За останні десятиліття активізувався краєзнавчий рух в Україні завдяки послідовній роботі Національної спілки краєзнавців України, яка в травні 2010 р. відзначила 85 років своєї діяльності і об’єднує понад 2 тисячі професійних дослідників рідного краю. Вагома роль у відродженні й розвитку українського краєзнавства в ІІ пол. ХХ ст. належала академіку НАН України, Герою України П. Т. Троньку, який понад двадцять років очолював Спілку. 12 вересня 2011р. Петра Тимофійовича не стало, та справу, якій він присвятив своє життя, продовжують його соратники, учні й послідовники. Національна спілка краєзнавців України основними напрямами своєї науково-просвітницької діяльності визначає історичне, географічне, етнографічне, культурно-мистецьке, освітянське, пам’яткознавче, музейне, бібліотечне, туристичне краєзнавство, а також культосвітню й видавничу роботу, збереження пам’яток історії й культури України, тісну співпрацю з вищими навчальними закладами, музеями, бібліотеками, архівами всієї країни. Одне з пріоритетних завдань Спілки — підготовка енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, яке продовжує розвивати фундаментальний напрям в українській історіографії. Історики дедалі більше цікавляться проблемами мікроісторії, актуальності набувають дослідження історії повсякденності. В Україні історичних міст, яким виповнилося 300 років — понад 500. Деякі з них відсвяткували свій тисячолітній ювілей. 39 давніх українських міст рішенням Уряду взято під державну опіку. Серед них Київ, Чернігів, Переяслав-Хмельницький та інші. Крім того, в Україні є близько 4500 сіл, яким понад 300 років, є села, яким 800 і більше років. Окремою проблемою в підготовці “Історії міст і сіл України” виокремлено історію двох тисяч зниклих сіл, починаючи з 1970-х рр. Зберегти духовну пам’ять цих унікальних соціально-культурних поселень — завдання краєзнавців. Літопис 30 тис. населених пунктів України засвідчить глибоку й багату історію кожного її міста й села. Відомі вчені Спілки ініціювали й активно втілюють наукові, суспільно-значимі проекти. Державна програма “Реабілітовані історією”, що розпочата 1992 року, увічнює пам’ять репресованих громадян, які незаслужено постраждали від тоталітарного режиму. У всіх областях створено науково-редакційні відділи, співробітники яких підготували близько 700 тис. карток по архівно-кримінальних справах Державного архіву СБУ та обласних управлінь. Розпочато дослідження архівів МВС України з виявлення депортованих громадян країни. На сьогодні видано 75 томів серії. Робота триває. Ще один масштабний проект, у якому беруть активну участь краєзнавці України, — “Звід пам’яток історії й культури України”. Особливість цього видання в комплексному підході до дослідження всієї культурної спадщини нашої краї-
Фото Олеся Дмитренка ни. У нього ввійшли пам’ятки архітектури, археології, науки й техніки, історії, пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями, монументальні пам’ятники. В Україні понад 130 тис. пам’яток історії й культури, які перебувають під охороною держави. Особливу увагу Спілка приділяє освітянському краєзнавству. Широке обговорення нагальних проблем використання краєзнавчої складової в системі освіти привело до висновку про необхідність підручників із краєзнавства, науково-методичної роботи із викладачами і вчителями, запровадження дисципліни “Краєзнавство”, розвитку форм і методів позашкільної освіти. У вищих навчальних закладах, на гуманітарних факультетах
Фото Олеся Дмитренка відкрито кафедри краєзнавства. Студентська молодь бере активну участь у науково-практичних конференціях. Відповідно до розпорядження міністра освіти й науки України 2007 р., при університетах створюються науково-методичні Центри краєзнавства. Такий Центр уже діє в Харківському національному університеті ім. В. Каразіна, університетах Луцька, Івано-Франківська, Чернігова, Кам’янця-Подільського. Спілка визначила як стратегічний напрям і пам’яткоохоронну діяльність. Дієвою формою залучення широкої громадськості до проблем збереження історикокультурної спадщини України стали науково/краєзнавчі експедиції Спілки, в рамках яких проводяться тематичні круглі столи,
наукові наради та консультації з провідними фахівцями. Такі експедиції були здійснені в 2009— 2011 рр. на Полтавщину, Львівщину, Чернігівщину, Новомосковськ, Запоріжжя, Херсонщину, Обухівщину, а президії НСКУ доручено підготувати звернення до Президента України про затвердження Національної програми зі збереження і охорони сакральних пам’яток дерев’яної архітектури України. З метою широкої популяризації історії українського козацтва ініціюємо Державну програму “Часи козацькі — Січі Запорозькі”, що передбачає наукове вивчення та публікацію джерельної бази з проблеми козакознавства, збереження і музеєфікацію пам’яток козацької історії та низку заходів щодо популяризації іс-
Відповідно до постанови Пленуму правління Національної спілки краєзнавців України від 9 грудня 2011 року, 23 січня в столичному Будинку вчителя відбувся V (позачерговий) з’їзд Спілки. До Києва прибули 134 делегати, яких обрали регіональні краєзнавчі конференції для участі в його роботі. Форум краєзнавців проходив із дещо сумним “присмаком”, адже 12 вересня минулого року український краєзнавчий рух зазнав непоправної втрати — пішов із життя незмінний голова НСКУ, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько. Тож головне завдання найближчого часу — гідне увічнення пам’яті Великого Українця. Про це говорили всі без винятку делегати з’їзду. Сьогодні членські квитки НСКУ отримали вже понад 900 краєзнавців у всіх областях України, процес перереєстрації членства, легалізації діяльності місцевих осередків та обласних організацій, розпочатий після минулої конференції, триває. Тож з’їзд відбувся швидко, без гучних заяв і пафосних промов, у діловій атмосфері. Внесено продиктовані часом зміни до статуту Спілки та обрано новий склад правління і ревізійної комісії. До правління увійшли понад 70 відомих дослідників рідного краю з усієї країни. Головою Національної спілки краєзнавців України став заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук Олександр Петрович Реєнт. Як зазначено в постанові з’їзду, головними завданнями краєзнавців у найближчі роки стане створення Інституту краєзнавства при НСКУ і затвердження Державної програми розвитку цієї галузі історичної науки до 2025 року. Дослідники рідного краю також сподіваються, що державні інституції внесуть до “Національного класифікатора професій” професію “Краєзнавець”, встановлять День краєзнавця та запровадять звання “Заслужений краєзнавець України”. Детальніше про те, чим живуть літописці рідного краю, у доповіді новообраного голови НСКУ О. П. Реєнта (публікується зі скороченнями).
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
