«Просвіта» · “Херсонські просвітяни не лише пишаються і шанують своїх попередників із “Української Хати”, а й вважають себе продовжувачами їхньої справи”. · с. 5сторінка оригіналу ↗
«Українська Хата» справами багата
Слово Просвіти, №04 за 2012 рік
Очільник “Української Хати” письменник Микола Чернявський ціативи гуртка україністів у листопаді 1905 року. Його актив зазнав жорстоких репресій російського царату, а справжнє воскресіння просвітянського руху почалося з появою “Української Хати”. Кожен зафіксований істориками й краєзнавцями штрих нетривалої біографії “Української Хати в Херсоні” безцінний, цікавий і повчальний. За наполяганням “хатян” у газетах “Херсонские новости” та в “Известиях Херсонского уездного земства” було відкрито українські рубрики та розділи. Там друкувалися політичні заклики, новини українського національного життя, вірші. 25 березня відбулися установчі збори товариства “Українська Хата”. На них прийшло багато мешканців міста, офіцерів і солдатів, завітав представник миколаївської “Просвіти” актор Панас Саксаганський. “Всі вони балакали по-своєму, своєю рідною мовою, всі раділи”, — пише репортер. Виступаючи перед присутніми, письменник Микола Чернявський сказав: “…як тяжко жилось українському письменникові й кожному свідомому українцеві в тільки що минуле лихоліття, коли була заборонена українська преса, коли за знайдене у когось українське Євангеліє замикали у в’язницю. Бути українським письменником і просто свідомим українцем було самопожертвуванням. Але той час минув і його не буде!” У затвердженому на зборах статуті “Української Хати” зазначалося, що товариство “працює на всіх напрямах, які ведуть до взаємного єднання окремих людей українського походження і пробудження їх національної свідомості, відродження українського народу”. До товариства тоді записалося 103 особи, серед яких 10 жінок, і навіть міський голова Євген Яковенко вступив до його лав. А очолив його Микола Чернявський. Найактивнішими його помічниками стали А. Грабенко, Н. Малеча, Т. Якушев, І. Челюк, Х. Лиханський, Ю. Шомін, С. Бобров, К. Курінний та інші члени Тимчасової Ради.
Вони розпочали видавати власний “Вісник”, влаштували Шевченківський концерт та організували курси з української мови, історії й географії для вчителів повіту. Діячі “Української Хати” терміново налагодили видання українських книжок листівок та брошур. Першими побачили світ і з успіхом розійшлися революційні “Українські пісні” накладом 3 тисячі примірників та Статут товариства (2 тисячі примірників). У книжковому магазині за кілька місяців було продано 25 тисяч різних книжок та брошур, які надходили до Херсона з усієї України. Збори активу “Української Хати” відбувалися у приміщенні міської думи, яку очолював Євген Яковенко. Саме за його сприяння “хатяни” створили перший український драматичний театр імені Тараса Шевченка. Основою його стала самодіяльна студія актора Юрія Шумського, якому й було доручено керувати новим сценічним колективом. Як політична організація, “Українська Хата” на повний голос заявила про себе, коли її члени провели першу в місті маніфестацію під жовто-блакитними прапорами. Наприкінці жовтня 1917 року Микола Чернявський пішов у відставку, а товариство очолив Іван Челюк. 5 листопада на чергових загальних зборах він запропонував реорганізувати товариство в “Просвіту” і орієнтувати його винятково на вирішення культурно-просвітницьких завдань. Вирішили водночас створити низку національних кооперативів (видавничого, кредитового та споживчого), які підтримають розвиток просвітницької справи. Цей задум було реалізовано 6 січня 1918 року на загальних зборах членів “Української Хати” під головуванням Нестора Малечі. Їхні учасники вирішили реорганізувати своє товариство в “Просвіту”, передавши їй усе майно та завдання просвітньої справи. Водночас були створені кооперативне видавниче товариство “Українська книгарня” та споживче товариство “Україна”. До складу Ради “Просвіти” увійшли І. Челюк, Н. Малеча, М. Чернявський, Ю. Шомін, С. Бобров та інші, усього 19 представників. Очолити організацію довірили Іванові Челюку. Далі починається нова сторінка Херсонської “Просвіти”, сповнена і патріотичних змагань, і трагічних утрат її найактивніших звитяжців. Тож меморіальна дошка на честь “Української Хати” — це і данина їхній світлій пам’яті. Постановою трійки управління НКВС по Миколаївській області “буржуазного націоналіста” Івана Челюка засудили до розстрілу. Страчений радянською владою в ніч із 2 на 3 грудня 1937 року. Микола Федорович Чернявський — поет, педагог і громадський діяч, автор віршів про козаччину, про Україну, був розстріляний за вироком “трійки” 19 січня 1938 року. Херсонські просвітяни не лише пишаються і шанують своїх попередників із “Української Хати”, а й вважають себе продовжувачами їхньої справи, підтверджуючи це конкретними діями в ім’я незалежної соборної України.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
