Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Подія року · “Час уже нарешті формувати смаки не дешевими ерзацами поезії, а такими чистими й справжніми взірцями, як Стусове слово”. · с. 7сторінка оригіналу ↗

Н Нааззвваанноо ллааууррееааттіівв ппррееммііїї іімммеенніі ВВаассиилляя ССттууссаа

Слово Просвіти, №04 за 2013 рік

14 січня відбулося відзначення знакових особистостей українського громадського і культурного простору премією імені Василя Стуса, що присуджується митцям, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію та активно присутні в українському культурному просторі. Премію засновано 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ). Уперше вручалася у Львові, а 1990-го набула столичного статусу. Цьогорічними лауреатами стали лікар, член Клубу творчої молоді (у 1960-х), колишній політичний в’язень, жертва каральної психіатрії радянських часів, голова громадської організації “Музей шістдесятництва” у Києві Микола Плахотнюк; художниця Любов Міненко з Канева, яка працює з енографічними темами; український письменник, краєзнавець, етнограф, історик, публіцист, почесний громадянин Лебедина, член НСПУ Борис Ткаченко; співачка, громадський діяч, викладач, політолог, голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Софія Федина. “Для мене ця відзнака і велика приємність, і велика відповідальність, — сказала Софія Федина. — Такі нагороди — особливі, бо достойна українська громада сама визначає, хто далі має ще активніше працювати і творити для свого народу і своєї держави. Кожна така нагорода — початок широкого шляху, яким треба йти щоденно”. Вл. інф. то гордість наша, а чи біда?..), інакше вона просто не могла б вижити в тих жорстоких і неповноцінних умовах, які визначила їй історія. Дух Шевченка витає над нею, невблаганно шукаючи все нових втілень, і одним із них став Василь Стус. Сьогоднішня популярність Стуса виникла, безперечно, на гребені певної політичної хвилі, зумовлена навалою пізнання того, що замовчувалось, приховувалося від народу, душилося, а насправді і є гордістю нації. Широкий загал знає передусім саме ім’я Стуса: загодовані сурогатом душі вабить образ праведника, дещо відокремлено від конкретної матерії його поезії, донедавна доступної лише небагатьом. І що більше його поезія наближається до людей, то глибинніші смислові пласти відкриваються в ній. Час уже нарешті формувати смаки не дешевими ерзацами поезії, а такими чистими й справжніми взірцями, як Стусове слово”. Що тебе клясти, моя недоле? Не кляну. Не кляв. Не проклену. Хай життя — одне стернисте поле, але перейти — не помину. Дотягну до краю. Хай руками, Хай на ліктях, поповзом — дарма, душу хай обшмуляю об камінь – все одно милішої нема за оцю утрачену й ледачу, за байдужу, осоружну, за землю цю, якою тільки й значу і якою барвиться сльоза.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин