Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Максимальна довіра до Бога робить довірливою для читача й усю історію жіночої душі”. · Про-читання 11 · с. 11сторінка оригіналу ↗

Тоненькі павутини віршів Оксани Шалак

Слово Просвіти, №04 за 2014 рік

Володимир БУЗЕЙЧУК Нова, п’ята за ліком поетична збірка Оксани Шалак дає змогу ще раз переконатися у глибині й талановитості поетеси. Книжка видана наприкінці минулого року в київському видавництві “Задруга” й увібрала в себе найновіші поезії. Окремий розділ, до якого увійшли переклади віршів відомих білоруських поетів Лариси Геніюш, Сергія Панізника й Михася Скобли, відкриває читачам до певної міри нову грань таланту Оксани Шалак — як перекладача. Природа, людина, життя і міфи — все взаємопов’язано в Оксаниних віршах. Природні життєві цикли прямо впливають на самопочуття і світовідчуття людини — маленької частинки навколишнього світу; весна, пробудження природи змушують і людей пробудитися. Теплі весняні дні й емоції через розквіт переходять у жарке літо: Базарює літо в Києві — Продає черешні й дощ. Природно-гармонійно через літо поетичні ремінісценції переходять до осені, де Тиша осінніх дворів, Радість останніх жоржин… але разом з цим відчувається й печаль, бо …обриваю тоненьку павутину Останнього вірша… Так може сказати людина дуже мудра, співчутлива й добра. І — тоненькі павутини віршів бринять у повітрі зі світлим сумом. Із тим же легким і світлим сумом промовляє поетеса до представників свого покоління, які встигли багато чого в житті зробити, пережити, побудувати й зруйнувати, набути й втратити. Того покоління, яке вже знає, що в житті важливе. Авторка відчуває і розуміє: Все зміниться. Все стане іншим. Іржаві трави вздовж доріг. Перейде у слова і вірші І дощ, і сніг… І є глибоке розуміння того, що найцінніше у житті — люди, справжні, а не удавані друзі. Чимало віршів у збірці присвячено рідним людям: мамі, бабуні, чоловікові, доньці. Це ті, хто тримає, підтримує, надає сенсу життю, наповнює його змістом. Як на мене, ці люди — якраз і є той сад, про який складає свою молитву поетеса. Це ж так органічно: У старому саду Ми залишимося деревами — Сплетемося кронами, Корінням зростемося… Цей сад — прихисток серед світу, де руйнують будинки, видають посібники з самогубства, де час тихо, але невпинно тече, витікає, і лиш по-справжньому близькі люди будуть поряд за будь-яких обставин. Тож назва книжки — “Молитва про сад” — достеменно відбиває прагнення зберегти й захистити рідний світ, свій сад, своїх близьких від світу навколишнього — часто чужого й ворожого. Вслухайтеся у ці слова, сповнені турботи про найрідніших: Золота кульбабка — Доня моя на стежці. Срібна кульбабка — Мама моя під хатою. Вітре, не дмухай! Дорога додому, до свого саду, рідко буває рівна й легка, але ж на тому її боці — Мама. Вона думає про свою дитину, вона чекає її додому. Оксана Шалак родом із Вінниччини, і чари Поділля, цього осердя й уособлення України, виразно проявляються у її поезіях. Кожне слово, кожне речення пройняте українським духом, виказує генетичну пам’ять — українську з діда-прадіда. Вона, ця пам’ять предків, дає привід пишатися, як-от у вірші “Ця земля пахне так само!”, співчувати (“Подільська співачка”), а деколи — і болить (“Сон із 33-го”, “Немов за товщею води…”). Поезії Оксани Шалак пронизані особливим символізмом, який треба не лише розуміти, а й відчувати, їхня семантика перебуває на яскраво-емоційному рівні, котрий сприймається не розумом, а серцем. Такому сприйняттю дуже сприяє вишукана мова. Витончені й глибокі рими, цікава гра словами й ритмами у білих віршах свідчать про високу поетичну майстерність, як водночас і про вибагливість у виборі образів і мовних засобів. Авторка шукає нових способів поетичного самовираження, прагне уникати затертих тропів, банальних рим. Глибоко особисте в творах Оксани Шалак тісно переплітається із загальнолюдським, зрозумілим для багатьох із нас. Її творчість — актуальна, духовна, до неї тягнешся, сприймаєш її душею, вона не залишає байдужим. Шалак О. Молитва про сад: Поезії. — К.: Задруга, 2012. — 72 с.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин