Гаряча тема · “Нам дано Богом право на нашу незалежну Українську державу та пріоритет у ній українських національних цінностей”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Рада скасувала «диктаторські» закони
Слово Просвіти, №04 за 2014 рік
У вівторок відбулася позачергова сесія ВР України. Її скликання стало результатом переговорів між владою і опозицією щодо шляхів подолання кризи і громадського протистояння в суспільстві. Першим кроком до цього стало скасування так званих “законів диктатури”. Верховна Рада скасувала 9 із 12 законів, які обмежували свободи громадян і були ухвалені 16 січня “у ручному режимі”. За відповідне рішення проголосував 361 народний депутат. Як повідомив спікер ВР Володимир Рибак, відповідної домовленості вдалося досягти на погоджувальній раді у вівторок. Зокрема депутати скасували закони № 721-7 (Олійника—Колесніченка — ред.), 722-7 (про відповідальність уболівальників), 723-7 (про посилення відповідальності за порушення ПДР), 724-7 (про зняття недоторканності з депутатів), 725-7 (про заочне кримінальне провадження), 726-7 (про безкоштовну юрдопомогу), 727-7 (зміни до Податкового кодексу щодо безмитного ввезення газу), 728-7 (про відповідальність за руйнування пам’ятників), 729-7 (про відповідальність за заперечення злочинів фашизму). Скасування законів проголосували пакетом і без обговорення. За їхнє скасування голосували і регіонали, і опозиція, і позафракційні. Не голосувала лише фракція комуністів, регіонали Колесніченко та Царьов проголосували “проти”. Після голосування депутати включили до порядку денного та ухвалили в легітимний спосіб закони на заміну законам 726-7, 727-7, 728- 7 та 729-7. Верховна Рада вирішила продовжити роботу 29 січня.
Відставка Уряду Азарова Наступною умовою подолання громадянського протистояння в Україні на переговорах влади і опозиції було визнано відставку Кабінету Міністрів, очолюваного Азаровим, і формування нового Уряду. Прем’єр Микола Азаров у вівторок подав у відставку. Це означає і відставку Уряду. Згідно з Конституцією, відставку Прем’єра і всього Уряду має прийняти президент. Уряд, відставку якого прийняв президент, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабміну, але не довше ніж шістдесят днів. У той же день, 28 січня, Президент прийняв відставку Уряду. Президент ще на переговорах в суботу запропонував опозиції очолити новий Уряд. Ще одним пунктом домовленостей влади і опозиції є повернення України до парламентсько-президентської форми державного устрою. Робляться перші кроки в цьому напрямі.
Вл. інф.
Заява Правління Луганського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка
95 років тому, 22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення Незалежності, в Києві на всенародному вічі велелюдного Софійського Майдану виголосили Акт Злуки українських земель у єдину соборну Українську державу. Вистраждана мільйонами українців Соборність набула реального змісту вперше в історії новітньої України. На жаль, саме у славну 95-ту річницю Акту Злуки оскаженілі “беркутівці” — прислужники режиму узурпаторів на чолі з В. Януковичем — відкрили рахунок загиблим під час сучасної Української революції. Стало остаточно ясно, що бандитська влада не зупиниться ні перед чим, щоб увічнити себе у владних кабінетах, надалі підспівуючи кремлівським хазяям. Можновладцям із печерських пагорбів вірно прислужують їхні узаконені холуї в регіонах. Яскравий приклад — південно-східні терени України, традиційно, на жаль, орієнтовані на Москву. Зокрема ще 20 січня 2014 року фракція Партії регіонів у Луганській обласній раді звернулася до Президента України В. Януковича із закликом запровадити у столиці України Києві надзвичайний стан. Наступного дня відповідне звернення ухвалила обласна рада, абсолютну більшість якої становлять ті ж регіонали, а також комуністи. Зазначений “документ”, на появу якого слід було чекати, став закономірною реакцією правлячої партії на протести сотень тисяч українців проти беззаконня й терору, які провадить влада, що після фактичного державного перевороту 16 січня 2014 р. втратила будь-яку суспільну легітимність. Обласні депутати від ПР і КПУ й ті, що за ними стоять — це переважно представники колишньої компартійної та комсомольської номенклатури, новоявлені пігмеї від політики та інші давні прислужники Януковича й К°, яких об’єднують вузькопартійні інтереси, патологічна совковість і українофобія, а також схильність до негайної наживи. Немає сумніву, що ідеологами й натхненниками цього звернення є “герої” Луганщини — Тихонов і Єфремов, із яких перший доклав руку до розграбування та нищення всесвітньо відомого тепловозобудівного заводу, що виробляв 97 % тепловозів колишнього СРСР, а другий — до такого ж розгрому стратегічного верстатобудівного заводу. Обидва вони за “совєтських” часів обіймали посади парторгів і комсоргів, а після здобуття високих крісел, уже в нібито незалежній Україні, органічно влилися у “стрункі лави” ПР, зрештою досягнувши в ній вершин владної піраміди. Серед безпосередніх авторів звернення й тих, що його підтримали, такі одіозні постаті, як голова Луганської обласної ради Голенко (його українофобські дії давно мали б зацікавити Службу безпеки України), антинародний артист України Голубович (очолював обласний штаб Януковича ще як кандидата у Президенти України 2004 року), ректор Луганської державної академії культури та мистецтв Філіппов (відомий законодавчими ініціативами на обласному рівні щодо звуження сфери застосування державної мови на теренах Луганщини та паплюження імені й спадщини Тараса Шевченка), генеральний директор Луганської обласної державної телерадіокомпанії Мірошник (знаний своїми україноненависницькими висловами про те, що українці — це “недораса”), голова фракції ПР — начальник управління екології облдержадміністрації Арапов (за його
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
