Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп “Культура й освіта роблять людину духовною”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Крізь життя — з іскрою гончарського таланту

Слово Просвіти, №04 за 2018 рік

У Центрі розвитку духовної культури (с. Опішне) відбувся вернісаж робіт художника-кераміста Розалії Чабаненко “Палітра любові”, який представив творчу спадщину мисткині. Жанна НЕВКРИТА, інформаційна служба Національного музею-заповідника українського гончарства Фото Тараса ПОШИВАЙЛА Розалія Чабаненко народилася в Дніпропетровську, але її творчий талант розкрився саме в Опішному. За прикладом рідних, здобула технічну освіту, опанувала кілька робітничих та інженерних професій, однак бажання власної творчості непокірно бунтувало. Невдала спроба вступити на навчання до Ленінграда компенсувалася здобуттям вагомих художніх навичок у Харківському художньо-промисловому інституті. Розалія Трохимівна разом із чоловіком переїхала в Опішне 1973 року. Добрі порадники — подружжя Гаврило та Явдоха Пошивайли, а також перші вчителі — гончарі Сергій Яценко, Іван Порохівник – посприяли розквіту самобутнього таланту гончарки. Працюючи творчим майстром на заводі “Художній керамік”, мисткиня викладала малюнок в училищі художніх промислів — філії Решетилівського середнього професійно-технічного училища № 28, що діяло на базі заводу, а також вела художню студію, де горнула до образотворчості обдаровану юнь. На початку 1990-х років Розалія Трохимівна виїхала до села Сонячне (Сумщина). Відтоді минуло понад 20 років... І ось майстриня завітала до Опішного на своє 80-ліття: до колиски гончарського таланту її повернули… глиняні вироби. На виставці представлені роботи майстрині з Національного музею-заповідника українського гончарства, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Національного музею-заповідника Миколи Гоголя, Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І—І- ІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішному” імені Василя Кричевського, а також із приватних збірок мешканців Опішного. Кераміка Розалії Чабаненко стала своєрідним мистецьким феноменом. У руках майстрині народився неповторний світ гончарних форм і пластичних образів – героїв усної народної творчості й творів українських письменників, декоративної зооморфної скульптури, численних сюжетних композицій, серед яких найулюбленіша тема – Сорочинський ярмарок. Багата уява й особливе сприйняття навколишнього світу означили неповторну стильову манеру, яка через роки вирізняє її твори з-поміж інших. Ювілей майстрині став нагодою для унікальної зустрічі, на яку багато років чекали її колеги й учні. Кожен спрагло шукав миті, аби поговорити з Розалією Трохимівною наодинці, нагадати про себе, розповісти про досягнуте й подякувати. Адже для багатьох ця людина стала не лише керівником художньої студії чи майстринею, що передала знання, а й мудрою порадницею, старшим товаришем — учителем життя.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин