Інформаційний простір · “Розірвавши пута імперії, IV Універсал заклав підмурівок Державності України, проголошеної 24 серпня 1991 року”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Журналісти гуртуються
Слово Просвіти, №04 за 2018 рік
У Києві проголошено утворення Конфедерації журналістських орга! нізацій України (КЖОУ). У програмній заяві об’єднання, до якого увійшла низка журналіст! ських організацій, констатовано, що національний простір України про! довжує перебувати під тиском сторонніх, ворожих до України, чинників, вплив яких посилюється. Це, на думку членів КЖОУ, увиразнюється у ці! льовому послабленні українських ЗМК, зокрема за допомогою структур впливу, які прагнуть дезорганізації України в умовах російської інфор! маційної агресії. На жаль, доходять висновку ініціатори об’єднання, жодна з україн! ських професійних журналістських організацій не дала належної відпо! віді на виклики часу, не стала центром консолідації зусиль журналістів у справі захисту інформаційного суверенітету України і фахової протидії агресії у будь!якій формі, а також забезпечення інформаційних прав і свобод громадян та українського суспільства загалом. Не сприяє ви! робленню адекватної позиції щодо інформаційної протидії російської агресії в умовах гібридної війни та налагодженню співпраці в цьому з державами демократичного світу і примиренська позиція очільників де! яких із організацій, яка дезорієнтує і “роззброює” журналістську спіль! ноту. Проголошуючи створення Конфедерації журналістських організацій України, до спілки з якою ініціатори об’єднання запросили усіх журна! лістів, ініціатори закликали колег до координації зусиль у справі забез! печення інформаційних прав і свобод українських громадян та суспільс! тва, зокрема на тимчасово окупованих та таких, що зазнали впливу ро! сійської агресії, територіях України. Завданнями КЖОУ мають бути, зок! рема, відповідно до програмних засад, боротьба з депрофесіоналіза! цією журналістського середовища, підтримка і захист журналістів, що зазнають стороннього впливу і тиску під час професійної діяльності, об’єднання зусиль журналістських організацій різних країн у справі про! тидії інформаційній агресії, дезінформації, використанню маніпулятив! них інформаційних технологій в умовах гібридної агресії. Учасники КЖОУ ухвалили кілька інших заяв, що стосуються актуаль! них професійних та суспільно значимих питань, серед яких, зокрема, про 100!річчя Державності України, вшанування пам’яті військових журналістів, які віддали своє життя, захищаючи Україну, вшанування іноземних журналістів — дослідників Українських Голодоморів, щодо становлення Суспільного мовлення, про позбавлення нагород і звань журналістів, що стали на бік ворога та ін.
Вл. інф.
чого та першого етапу так званого реформування систему роботи національних ЗМІ в особливий період, під час техногенних катастроф, надзвичайних ситуацій, воєнного стану, фактично зруйновано. Суспільне мовлення виключено з процесу інформаційної протидії російській агресії, в якій інформаційно-пропагандистський складник відіграє провідну роль. Окупація Криму, частини території Донбасу — це наслідок насамперед впливу російського “зомбоящика”, який через недалекоглядність влади та лібералізм національного законодавства десятиліттями панував в українському інформаційному просторі. В умовах реальної війни брак системно продуманої державної стратегії інформаційного розвитку, політики Державного комітету телебачення та радіомовлення, Міністерства інформаційної політики, Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення і витрати мільярдів гривень державного бюджету на створення суспільного мовлення, які йдуть фактично в пісок, — шлях до інформаційного самознищення. Кроками у цьому напрямі є й те, що в результаті дивної оптимізації, задуманої ідеологами “реформ” з інформаційного поля зникає, як структура, Донецька телерадіокомпанія, що мала б відігравати особливу державотворчу, інформаційно-пропагандистську роль у регіоні. Так само неприпустимим є нищення найпотужнішого мовника — Національної радіокомпанії України, донедавна самодостатньої суспільної інституції з особливим статусом національної установи. Український досвід “реформування” державних електронних ЗМІ свідчить про ігноруван-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
