“Завдяки тому турне “Щедрик” став візитівкою України”. · Культура 13 · с. 13сторінка оригіналу ↗
Євген Нищук — про мистецькі перемоги
Слово Просвіти, №04 за 2019 рік
Євген Нищук, як і пообіцяв на початку, щиро намагався заповнити всі інформаційні лакуни щодо діяльності міністерства (які виникають саме через не вельми часті зустрічі зі ЗМІ), щедро розповідаючи про успіхи і перемоги. Він окремо зупинився на змінах у сфері культури, які матимуть продовження у наступні десятиліття — зокрема розповів про суттєві зміни у підходах до ролі професійної мистецької освіти. Мінкультури зафіксувало концепт безперервної мистецької освіти: мистецькі школи-училища та коледжі-вищі навчальні заклади. Створено умови і для забезпечення доступу до мистецької освіти осіб з інвалідністю та осіб з особливими освітніми потребами. Вперше за довгі роки заклади спеціалізованої мистецької освіти одержали значну підтримку для модернізації матеріально-технічної бази, запущено пілотні проекти у 28 мистецьких школах з оновлення змісту навчальних планів та програм тощо. “Наші навчальні заклади мають випускати талановитих професіоналів, які легко знайдуть достойне місце на сучасному ринку праці. У цьому моє завдання — створити умови, щоб ці професіонали залишились і працювали в Україні”, — сказав Євген Нищук. Водночас він прагне, аби українські випускники мистецьких навчальних закладів могли працювати за кордоном — для престижу країни і професійного росту митців це було би корисно, за умови, що зв’язок з Батьківщиною зберігатиметься, наприклад, як обов’язкові один-два виступи щомісяця на українській сцені. Найбільше запитань до міністра стосувалося збереження всього спектра культурної спадщини — і матеріальної, і нематеріальної, і національної пам’яті. Власне, здобутки є: за рік, що минув, до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесено 7 елементів, серед них кримськотатарський орнамент “Орьнек” і елемент “Традиція Косівської мальованої кераміки”. Ця робота — підготовка до внесення до
Навесні 2019 року в Україні відзначатимуть ювілей європейської прем’єри цього твору — дослідники з “Просвіти” розповіли, за яких обставин вона відбулась. Отож Симон Петлюра обрав культурну політику як головний важіль у завоюванні Україною свого голосу на Заході. Він зініціював дипломатичну культурну місію для просування України на Захід. А 24 січня 1919 року Рада Народних Міністрів УHP ухвалила Закон про заснування Української Республіканської капели з бюджетом у понад 1 млн карбованців і та-списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Оскільки на практиці в цю організацію можна подати лише один вид на рік, то 2019 року готують косівську кераміку, а кримськотатарський орнамент буде подано 2020 року. “Хочу окремо зупинитись на питанні, яке для мене особисто є болісним, — це доля української спадщини, яка перебуває на тимчасово окупованих територіях тав Криму. Практична руйнація Бахчисарайського Палацу, “чорні” археологічні розкопки, забудова Національного заповідника “Херсонес Таврійський”. Не маючи фізичного доступу до цих пам’яток, важко оцінити ступінь знущання над ними. Тому ми ініціювали проведення прямого всеохопного моніторингу експертами ЮНЕСКО пам’яток, які перебувають на території тимчасово окупованої АР Крим”, — зазначив міністр культури. Багато запитань стосувалися останньої ревізії культурно-історичних реліквій у Київській Лаврі, переданих свого часу релігійній громаді УПЦ МП. Керівники міністерства запевнили: на щастя, найцінніші предмети з того переліку виявилися на місці. Тамара Мазур зазначила, що наявність усіх раритетів легко визначити, оскільки їх чітко описали і позначили ідентифікаційним номером під час передачі. 2018 рік був для Мінкультури активним у розшуку та поверненні культурних цінностей в Україну. Завдяки українсько-німецькій комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей картину “Етюд кою ж сумою франків на подорож Європою. За понад 5 років культурної дипломатичної місії капела концертувала у 17 країнах (понад 1300 відгуків у закордонній пресі, сотні відгуків від відомих персон). Концерти капели під керівництвом Олександра Кошиця викликали міжнародний резонанс і забезпечили політичну впізнаваність УHP. Співаки мали статус дипломатів, державних службовців. Завдяки тому турне “Щедрик” став візитівкою України, а мелодія визнана однією з найкращих різдвяних мелодій. Відомо, що роль Кам’янцяз будинком” видатного українського живописця другої половини ХІХ—початку ХХ ст. Сергія Васильківського повернули до Харківського художнього музею, а незабаром Грамота Петра Першого 1708 року, викрадена нацистами, повернеться у Національний заповідник “Софія Київська”. У лютому з Нью-Йорка до України повернуть твір відомого українського живописця Михайла Паніна “Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною”, втрачений Дніпропетровським художнім музеєм під час Другої світової війни. Продовжує привертати увагу історія зі “скіфським золотом”, яке перебувало на виїзній експозиції в Нідерландах у момент, коли Крим захопили росіяни. Відтоді цінності так і залишаються в Нідерландах, оскільки кримські (нині під російською юрисдикцією) музеї сперечаються за них з Україною. Попередньо суд виніс ухвалу на користь України, але росіяни продовжують боротися за колекцію — 11 березня в Амстердамі відбудеться апеляційне слухання щодо повернення колекції “Крим. Золотий острів у Чорному морі”. Щодо книговидання, то, за словами міністра культури, нарешті налагоджено прозоре фінансування культурно-мистецьких проектів через інституції-сателіти міністерства — Український культурний фонд та Інститут книги. Так, вже 2018 року на конкурсний відбір Українського культурного фонду було подано 716 заявок, які оцінювали 58 експертів з восьми експертних рад. За підсумками конкурсу 297 проектів отримали безпрецедентну підтримку в сумі майже 149 мільйонів гривень.
Повноцінно працює Український інститут книги. Для поповнення фондів публічних бібліотек рекомендовано для закупівлі 741 книгу загальним накладом 1 млн 28 тис. 800 примірників від 92 видавництв на загальну суму близько 120 млн грн. “Вже сталою практикою для Мінкультури є забезпечення участі України у Франкфуртському книжковому ярмарку, підтримка Львівського Форуму видавців, Книжкового арсеналу у Києві. А у березні цього року Україна вперше братиме участь у Лондонському книжковому ярмарку”, — наголошує Євген Нищук. — “Звичайно, всі кроки, які здійснює Мінкультури у напрямі популяризації читання, підтримки видавничої справи, розвитку вітчизняної літератури, невідривно пов’язані зі зміцненням позиції державної мовив усіх сферах суспільного життя”. Наступним напрямом діяльності Міністерства культури є повний доступ українських митців до міжнародних програм і фондів, таких, як Креативна Європа, Єврімаж, Культурні Маршрути Ради Європи. І цей напрям безпосередньо пов’язаний з виходом у європейський культурний простір потужних креативних індустрій, зокрема кіноконтенту. “Пишаємося нашою кіноіндустрією. Саме завдяки державній правовій та фінансовій підтримці кіно перебуває у стані бурхливого розвитку, ми спостерігаємо справжнє відродження українського кіномистецтва”, — зазначив Євген Нищук. Зокрема, сказав він, торік прем’єра нових фільмів відбувалася кожні два тижні. Міністр культури також проанонсував важливі культурні події 2019 року: Міжнародний музейний форум у червні, День Європи на Софійській площі у травні, Національне представлення України на Венеційському бієнале сучасного мистецтва в головному павільйоні Arsenale, потужне національне представлення на Франкфуртському книжковому ярмарку, Молоде бієнале в Харкові, Міжнародний форум “Креативна Україна” у листопаді. “Не вимірюймо роботу нашої команди лінійкою “постсовєтських” стандартів. Ми вже довели своє вміння руйнувати стереотипи та згуртовувати довкола Міністерства небайдужих професіоналів. Ми готові відповісти на ваші питання і щодо діяльності року, що минув, а головне — разом зазирнути у майбутнє”, — наголосив Євген Нищук.
Нещодавня прес-конференція міністра культури Євгена Нищука відбулась не у міністерських стінах, а у приміщенні Національного музею Тараса Шевченка. Це допомогло міністру поспілкуватися у неформальній, вільній атмосфері з журналістами. Разом з міністром на запитання відповідали перший заступник міністра культури України Світлана Фоменко та заступники Тамара Мазур і Юрій Рибачук.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
