“Все в наших руках, тому не маємо права їх опускати”. Читацьке віче · с. 7сторінка оригіналу ↗
Філософія буття в его-документах
Слово Просвіти, №04 за 2022 рік
Юлія КАМІНСЬКА
Кінець року старого і початок нового – традиційний час змагання між минулим і майбутнім. Це змагання втілюється не лише в тому, що ми підбиваємо підсумки та складаємо плани, а й у структурованих наративах, які звучать під час наукових зустрічей. За традицією, яка склалася упродовж останніх кількох років, шановане наукове товариство зібралося онлайн на III Міжнародну наукову конференцію з циклу “Філософія буття в его-документах українських письменників, художників та кінематографістів (від часів Пилипа Орлика до сучасності)”. Наприкінці грудня 2021 року відбулася конференція, яка об’єднала представників наукової еліти з Польщі, України, Франції та Угорщини. Тема обговорення: “Автори щоденників як свідки епохи”. Натхненником, організатором та керівником нинішнього онлайн-зібрання виступила очільниця творчої Майстерні польськоукраїнських літературних відносин кафедри україністики Варшавського університету професор Валентина Соболь. У вступному слові вона наголосила на тому, що подібні зустрічі формують і зміцнюють основи нашого буття і є справжнім святом для науковців. Учасників конференції привітали також декан з наукової роботи факультету прикладної лінгвістики Варшавського університету професор Ева Жебровська і керівниця кафедри україністики доктор Катажина Якубовська-Кравчик.
Модераторами першої частини конференції були професор Тереса Хинчевська-Геннель, керівник кафедри новітньої історії та джерелознавства на факультеті історії та міжнародних стосунків (Білостостоцький університет) та доцент кафедри бібліотекознавства та інформології Ігор Стамбол (Інститут журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка).
Тематичне заглиблення в історичні контексти, сповнені глибоким філософським світоглядним змістом, розпочалося з доповіді професорки Оксани Сліпушко, доктора філологічних наук, керівниці кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості в дидактично-науковому Інституті філології (Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Темою її виступу була “Ідея свободи у твор-
Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, довгий час викладав у Колегії Павла Галагана. Досліджував історичну фонетику української мови, автор “Нарису звукової історії малоруського наріччя” (1876). Вивчав Пересопницьке Євангеліє (“Опис Пересопницького рукопису ХVI ст.”, 1876), першим показав значення “Енеїди” Івана Котляревського для формування нової української літературної мови. Автор шкільних підручників: “Теорія чості середньовічного книжника Іларіона”, який надавав особливого значення дослідженню давньоруської філософської думки. У доповіді наголошувалося, що визначальні проблеми буття індивіда, зокрема свобода волі та вибору, вперше були осмислені через образи-символи у “Слові про Закон и Благодать”. Це стало найвищим виявом свободи. Україна прийняла східний тип християнства. Авторка проаналізувала два вектори утвердження християнства на Русі – офіційний розподіл на православ’я і католицизм. Фактично Візантія для Русі стала посередницею між Азією та Європою і діалог з нею вибудовувався на прагненнях молодої у плані християнства Русі до рівності, незалежності, самодостатності.
Професор кафедри новітньої історії інституту історії Варшавського університету Мирослав Нагельський у своєму виступі проаналізував постать полководця Антона Ждановича на тлі діаріуша і кореспонденції гетьмана литовського Януша Радзивілла. Основні сенси, які виринають з архівних щоденникових надр, полягають у тому, що потрібно йти на певні поступки запорізьким козакам… Гетьман литовський дотримувався думки, що попри війну з Москвою 1654 року необхідно умовити Хмельницького на розірвання союзу з Москвою.
Виступ академіка НАН України керівника кафедри полоністики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Ростислава Радишевського було присвячено проблематиці листів Йосипа Верещинського. Науковець зібрав, проаналізував, переклав з мови польської на українську, а також підготував до друку унікальні листи про Україну Йосипа Верещинського.
Прикметою сьогодення стає та обставина, що жанр щоденника дедалі активніше стає об’єктом більш пильного й самостійного дослідження. Нині широко досліджується теорія і практика давнього щоденника, не в останню чергу щоденника подорожі. Теоретичні засади для типологічного вивчення європейської щоденникової прози, викладено в наукових розвідках.
Кандидат історичних наук Андрій Бовгиря (Інститут Історії НАН України) у своєму виступі розкрив зміст матеріалів про політичні репресії в Гетьманщині у XVIII столітті. Науковець ретельно і уважно розглянув правове підґрунтя цього явища, його вплив на соціально-політичне життя козацької автономії, фігуранти й мотиви, а також зміст доносів, які становлять собою цінне джерело для реконструкції процесів ідентичності та формування політичної ментальності українського населення ранньомодерної доби. Проаналізовані документи є надзвичайно інформативними в контексті повсякденного, несакрального сприйняття влади, її атрибутів, є свідченням обізнаності пересічних мешканців української автономії у політичних подіях.
Науковий співробітник кафедри новітньої історії та джерелознавства на факультеті історії та міжнародних стосунків, професор Маріуш Дроздовський (Білостоцький університет) проаналізував велич постаті Івана Мазепи в період XVII–XVIII століть та в контексті сучасної України. Акцентував на неоднозначності та багатогранності цього образу. Документи свідчать про шляхетське походження Івана Мазепи, про його дбайливе ставлення як гетьмана до інтересів політичних, господарських, економічних…
Другу частину конференції було ознаменовано темою “Батько і син” та присвячено 350-й річниці від дня народження Пилипа Орлика (1672–1742) і 320-й річниці від дня народження його сина Григора Орлика (1702–1759).
Модераторами виступили доктор з кафедри Україністики Інституту слов’янської і балтійської філології гуманістичного факультету ім. Лоранда Етвеша в Будапешті Оксана Ковач та професор Маріуш Дроздовський.
У своїй доповіді професорка
Валентина Соболь проаналізувала розшифрований фрагмент діарія Пилипа Орлика з травня-червня 1730 року через порівняння оригінального рукопису зі скороченою копією анонімних польських палеографів. Це найбільш емпатичний фрагмент про щасливу зустріч Пилипа Орлика з сином Григором Орликом. Син привіз для батька лист від короля Станіслава. Щоденникові нотатки батька-гетьмана про 25 днів перебування синадипломата в Салоніках позначені вибухом радості і смутку, надміром інформації – часом абсолютно неспівмірної, де все нараз, як у бароковій скрині: справи родинні водночас із дипломатичними ідеями та заходами і неспростовні факти, чутки та плітки. Дипломатичні заходи для гетьмана важили найбільше, бо відновили втрачену вже надію вирватися з неволі, об’єднатися з родиною.
Завідувачка кафедри українських студій Інституту східних мов (Париж) професор Ірина Дмитришин у своєму виступі проілюструвала дипломатичну та військову діяльність Григора Орлика – видатного сина українського гетьмана Пилипа Орлика, а також його внесок у державницький фундамент Франції та України. Ірина Дмитришин є авторкою сучасного дослідження “Григорій Орлик або Козацька нація у французькій дипломатії” (Темпора, Київ, 2019). Вона наголосила на тому, що у Франції залишилася ще сила-силенна документів про Григора Орлика, розкиданих по архівах. В гетьманській столиці Батурині, де народився Григорій Орлик, на знак вшанування пам’яті видатних батька і сина у Національному заповіднику “Гетьманська столиця” планується відкриття виставки, яка розкриє сторінки історії їхнього життя та відтворить маршрути долі.
Докторант Гуманістичної Докторської школи Варшавського університету Давид Бзорек новаторським чином виекспонував мотиви приязні і самотності у “Подорожньому діарії” гетьмана Пилипа Орлика з 1720–1723 рр. Предметом дослідження науковця є его-документи, зокрема щоденникові записи щодо мотивів самотності та приязні в початковій частині, виданій у 1936 році у Варшаві, діарія подорожнього гетьмана Орлика – тому фрагменті, який з повним правом може називатися подорожнім.
Модераторами третьої частини “Виклики ХХ–ХХІ століть” виступили професори Оксана Сліпушко та Мирослав Нагельський.
Професорка Тереса Хинчевська-Геннель (м. Білосток) ознайомила присутніх з діяльністю і
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
