“Все в наших руках, тому не маємо права їх опускати”. Читацьке віче · с. 7сторінка оригіналу ↗
Перший історик української мови
Слово Просвіти, №04 за 2022 рік
4 січня 1837 року в Кременчуці на Полтавщині народився Павло Житецький – філолог, педагог і громадський діяч, один із основоположників українського мовознавства.
Київська громада. 1874 р.
твору з хрестоматією” (1895), “Теорія поезії” (1898), “Нариси з історії поезії” (1898).
Один із фундаторів київської
“Громади” (1861), дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця (1879), Наукового товариства імені Шевченка (1903), доктор словесності (1908). Свого часу без його участі не обходився жодний захід на пошану Тараса Шевченка. Співпрацював із часописом “Київська старовина”. Приятелював із Михайлом Драгомановим. Саме за зв’язки з останнім потрапив у списки неблагонадійних, складені Міністерством народної освіти після Емського указу 1876-го. Його звільнили з колегії і поновили тільки після клопотання засновника колегії Григорія Галагана. Однак, гоніння не припинялися, довелося на деякий час залишити Київ і викладати в Петербурзькому університеті (1880–1882).
У розмові з одним із чиновників
Павло Гнатович зазначив: “Свого українофільського другосповідання я ні від кого не приховував і не приховую. Не тільки я сам українофіл
Павло Житецький в сенсі просвіти народу, збереження його культури, мови, літератури, але й дітей своїх навчу”.
Павла Житецького називають патріархом українофільства і першим істориком української мови. Автор близько 30-ти ґрунтовних праць з історії української мови, літератури і фольклору. Зробив величезний внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису. Обґрунтував
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
