Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Математика і філософія воєн
Слово Просвіти, №04 за 2022 рік
ПОГЛЯД
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ, письменник, журналіст, лавреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка
14600. Стільки воєн було за історію людства. Всі нібито з різних причин, із різною тактикою і стратегією, різної тривалості і кількості жертв.
Але всі мали одне спільне: війна колись починається і колись закінчується.
Війни були, є і будуть присутні в світі, поки в людській природі існують агресія, амбіції, жадібність, заздрість, гординя, нетерпимість і міжплемінна ненависть. Тобто – вічно. А політиконаціонально-соціально-релігійні обґрунтування – це лише цивілізаційна обгортка нутра окультуреного нутряного дикунства.
Починаються і закінчуються… Закінчуються і починаються…
Математика і філософія смерті.
Напруга тиші Запах війни повис у повітрі. Світ це відчуває і говорить, кричить про це.
У нас – мовчання. Чому?
Пасіонарії мовчать, бо вони готові воювати за Україну за будь-яких умов і до кінця.
Болото мовчить, бо воно не буде воювати і тому не хоче вірити, що війна буде.
Приховані (і не дуже) вороги мовчать,
бо вони й так воюють проти України всередині України.
Згадуючи 300 спартанців… У 480 р. до н. е. амбіційний Ксеркс зібрав на кордоні Греції 250-тисячну армаду. Відрядив до греків посла з вимогою здатися і віддати йому добровільно “землю і воду”. Посла кинули в колодязь – щоб пошукав землі й води. Ксеркс послав ще одного перемовника з обіцянкою дати лояльним грекам титул “друзів персів”. Багато хто на це купився.Тільки не спартанський цар Леонід. Він рішуче відповів: Molon labe, що означає “Прийди й візьми”. Тоді Ксеркс рушив на Грецію. Але до оборонної армії приєдналися далеко не всі грецькі міста. Деякі сказали, що вже після свята на честь Аполлона…
У вузькій Фермопільській ущелині потужне перське військо зустріла невеличка армія Леоніда. Хмара стріл, пущена на них, затулила сонце. Вони обороняли прохід цілий день. А наступного Ксеркс кинув в атаку ще один загін, другий, третій, в тому числі й “безсмертних”… І все безуспішно. Аж поки він не вдався до хитрощів і не підкупив одного каліку, і той провів їх гірською стежкою в обхід. І перси вдарили зненацька з тилу. Запеклий був бій – списами, короткими мечами і врукопаш. До останнього подиху останнього воїна оборонялася гвардія Леоніда. 300 спартанців.
…У нас вони теж будуть – наші 300
спартанців. І навіть більше. Вони є і будуть. Але немає Леоніда. О, боги, немає в нас Леоніда! Господи, чому Ти щедро посилаєш нам пророків і поетів, але не даєш в урочний час гідного полководця?!
Не все так просто з ордою... Не забуваймо, що рідний батько Чингізхана був казах Меркіт Шеледу.
Що формація чингізів мала суттєвий вплив на генотип казахів.
Що їх у всі часи обходили боком усі войовничі племена.
Що клан для них – святе. А казах для казаха – брат.
Що Панфіловська дивізія, яка зупинила німців під Москвою, складалася здебільшого з казахів.
Що етнічні казахи на сьогодні не люблять ні Назарбаєва, ні Токаєва, а тим більше – московитів, яких тридцять років поспіль “м’яко” витискають з усіх чільних посад.
Що для казаха той, хто підняв на нього зброю, – смертний ворог.
Що ординець, навіть цивілізований,
залишається в глибині єства трішки чи не трішки диким.
Що, коли ординці збираються на протест без жінок (на противагу сябрів), – це війна.
Мабуть, Путін знає про це. А якщо ні, то дізнається більше. Бо це ще один посил, що рано чи пізно настає втома від диктатури.
(“Чарунки днів”)
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
