Арт-калейдоскоп · “Тема Криму повинна залишатися в українському та світовому медіапросторі”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Кримськотатарська мова як фундамент ідентичності
Слово Просвіти, №04 за 2022 рік
У Національному художньому музеї України відбулася урочиста презентація першого музейного аудіогіда кримськотатарською мовою. Партнерами проєкту виступили Міжнародний фонд соціальної справедливості України (IOSJ Ukraine) та Державне підприємство “Кримський дім”.
Свої голоси аудіогіду подарували режисер, директор Кримського дому Ахтем Сеітаблаєв, голова ГО “Кримська родина” Аніфе Куртсеітова, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель, актриса та журналістка Ельвіна Зейнедінова, кримськотатарська філологиня Мамуре Чабанова, ведуча та філологиня Аліна Бондаренко, а також відомі актори театру і кіно з півострівної частини України, які користуються заслуженою любов’ю кримськотатарського народу. Одним із пріоритетних завдань Національного художнього музею України є збереження культурної спадщини, до якої належить і кримськотатарська мова. Кримськотатарський півострів є невід’ємною частиною, а киримли – корінним народом України. Українське суспільство та українська держава мають докладати спільних зусиль для підтримки кримськотатарської мови поряд з українською, адже мова – це фундамент ідентичності. А Національний художній музей став першим серед українських музеїв, який запустив кримськотатарський аудіогід постійною експозицією. – Ми як музей, що зберігає національне надбання держави, – а мова — це також наше надбання, – усвідомили, що після аудіогіда українською мовою наступним має стати кримськотатарський, – наголосила Юлія Литвинець, генеральна директорка Національного художнього музею України. – До того ж від початку війни та окупації Криму питання про мову вийшло на новий рівень. Це питання про існування та безпеку цілого корінного народу України, який багато років зазнає репресій. А створення аудіогіда є нашим внеском у збереження й розвиток кримськотатарської мови. Особливо радує, що знайшлися партнери, які активно долучилися до реалізації проєкту. У ньому задіяли більше сотні людей, які перекладали, редагували тексти, дарували свої голоси, забезпечували запис та інший інформаційний супровід. Усі разом ми вклали наші знання і зусилля заради того, щоб не просто зберігати культурне надбання України, а й розповідати всьому світу історію про кожного з нас. – Після анексії Криму наш фонд спрямував свої зусилля, щоб підтримати кримськотатарський народ, – зазначила Надія Ратке, засновниця Міжнародного фонду соціальної справедливості України (IOSJ Ukraine). Для мене це проєкт про повагу, єдність і про те, що кожен українець повинен долучитися і підтримати побратимів, які зараз у небезпеці. Після анексії Криму постало питання, чим я як українка можу допомогти і підтримати кримськотатарський народ, адже їхнє горе – це наше спільне горе. Коли до мене з ідеєю аудіогіда кримськотатарською мовою звернулася генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець, я двома руками була “за”. Співпраця у проєкті з цим музеєм є великою честю як для нашого фонду, так і для мене особисто. – Для мене у цьому проєкті головне, що таким чином держава демонструє свою політику щодо корінних народів, – підкреслив Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу. – Цей проєкт показує єдність української держави з тими людьми, які перебувають в тимчасово окупованому Криму, з кримськотатарським корінним народом. Можливо, років через 10-15 ця подія не буде видаватися такою надзвичайною. Але сьогодні хтось має робити перший крок у цьому напрямку. І таким кроком є аудіогід кримськотатарською мовою в Національному художньому музеї. Щиро вдячний музею та всім партнерам проєкту, які доклали значних зусиль, аби його реалізувати. Коли до цього музею приходитимуть відвідувачі з різних тюркських країн, вони з радістю слухатимуть аудіогід мовою, яка їм знайома. – Тема Криму повинна залишатися в українському та світовому медіапросторі, – переконаний директор ДП “Кримський дім”, ведучий заходу Ахтем Сеітаблаєв. – Я намагаюся нагадати про Крим у кожній своїй новій стрічці. А створення аудіогіда – наше спільне досягнення. Аудіогід кримськотатарською мовою – це не просто можливість для кожної людини послухати, як звучить ця мова, або як нею розповідають про твори образотворчого мистецтва. Насамперед, це потужний політичний крок. А літь (а це зовсім інші прийоми, ніж ті, що використовувались у класичній музиці ХVІ–ХІХ століть), композитор віднайшов адекватні та разом з тим нестандартні музичні засоби у вирішенні образів. Драматургія цього спектаклю так само потребує нестандартного мислення і в музиці, і в хореографії, і в сценографії. Під таку музику поставити традиційний балет неможливо. Це має бути фантасмагорія”. – Балет “Вечори на хуторі біля Диканьки” на музику Євгена Станковича – це великий успіх Віктора Литвинова, який створив справжній яскравий балет з яскраво вираженими характерами, незвичайним прочитанням сюжету, приголомшливими комедійними та ліричними сценами, – наголошує художниця-постановниця Марія Левитська. – Власне – це один із кращих балетів, в якому поєднані глибокі знання фольклору та класичного танцю. Дуже люблю саме цей балет – це моя гордість, одна з найулюбленіших постановок. – Ми підготували чудове поновлення балету “Вечори на хуторі біля Диканьки”, який сьогодні вже можна вважати українською класикою, – переконаний виконавець ролі Вакули, заслужений артист України Ярослав Ткачук. – Кожне нове поновлення – це практично повноцінна прем’єра, що приносить нові емоції, нові відчуття. Для артиста це дуже важливо. Мій герой – простий хлопець, який закохався у дуже гарну дівчину. Аби завоювати її серце, він культура, як на мене, — базовий інструмент розбудови державної політики. Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв підкреслив, що у Криму сьогодні російська окупаційна влада робить все для знищення ідентичності кримськотатарського народу. Натомість на материковій Україні створюються умови, аби підтримувати цей народ, розвивати його культуру та мову. Голова ГО “Кримська родина” Аніфе Курт% сеітова згадала про попередній проєкт – посібник з історії кримськотатарського народу, який був виданий за підтримки Українського культурного фонду українською та кримськотатарською мовою, а пізніше побачило світ і видання англійською. Висловила сподівання, що попереду ще буде багато таких проєктів. Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич запевнив, що серед пріоритетів української держави завжди буде розвиток мови, літератури, освіти, культури, традицій кримськотатарського народу. А виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський розповів про плани фонду щодо підтримки культурної спадщини корінних народів України у 2022 році. Музичний супровід заходу здійснював кримськотатарський ансамбль “Мусафір”, а присутні змогли скуштувати національні страви кримських татар.
Фото Віктора ПАВЛЕНКА робить неможливе – дістає черевички у цариці. Якщо людина посправжньому закохана – вона здатна творити дива. Танцював у цій виставі ще до поновлення. Мені подобається, що це український матеріал. А танцювати рідне завжди приємніше і, я б сказав, навіть легше. – Виконую роль Оксани вже у третьому поновленні, – зізнається заслужена артистка України Тетяна Льозова. – Щаслива, що серед моїх ролей з’явився образ вередливої красуні, яка забажала від свого коханого неможливого. Для неї важливо, аби Вакула повернувся живий і здоровий, а черевички від цариці насправді і не були потрібні. Головне – тепер вони з коханим разом. Мені подобається працювати з балетмейстером-постановником Віктором Литвиновим, який постійно щось змінює, привносить нове. Кожного разу вистава живе своїм життям і завжди можна зіграти свою партію по-різному. Виходимо на сцену заради глядача, заради тих емоцій, які він передає нам через оркестрову яму. Ми їх відчуваємо. А вдячні оплески наприкінці вистави – найбільша нагорода для кожного виконавця… Про свої ролі розповіли також Олена Карандєєва (Солоха), Юлія Москаленко (Цариця), Олексій Потьомкін (Князь Потьомкін) та Даниїл Силкін (Чорт). А на глядачів чекала видовищна вистава, багата на народні звичаї та гумор. Поряд із картинами сільської різдвяної ночі з її співом та веселощами на сцені можна побачити фантастичні образи нечистої сили та небесних зірок. Фото надані театром
Матеріали підготував Едуард ОВЧАРЕНКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
