Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Український шлях · с. 7сторінка оригіналу ↗

«ГАРАНТУ ПОТРІБЕН МЕХАНІЗМ ГАРАНТУВАННЯ»

Слово Просвіти, №05 за 2005 рік

— Володимире Мефодійовичу, з того пам’ятного 1993-го, коли ми з Вами підготували законопроект про новий економічний порядок в Україні, цей документ, по-моєму, досі не втратив актуальності. Чи сьогоднішня економічна ситуація здатна сприйняти нереалізовані пропозиції дванадцятирічної давності? — Погоджуюся. За моїми розрахунками, упродовж найближчих 6—7 років Україна здатна подвоїти обсяг ВВП. Звичайно, для цього потрібно створити ряд законодавчих, структурних, економічних і кадрових умов. Потрібно демонополізувати економіку, ліквідувати державний рекет, вступити в СОТ (світову організацію торгівлі), нинішню дозвільну систему ведення бізнесу замінити на заявницьку, повідомницьку. — Тобто, як у Польщі: підприємець відкриває рахунок у банку й повідомляє державу заявою про те, що він розпочинає господарчу діяльність, а орган самоврядування вводить ім’я підприємця до банку даних податкової інспекції і оформляє його юридичний статус? — Так. І після цього держава втручається в діяльність бізнесмена лише на його прохання, або в разі його фактичного, а не гіпотетичного, виходу за межі правового поля. А поки що в нас для розпочинання власного бізнесу треба мати дядька-бізнесмена, політика, олігарха, або, просто кажучи, “дах”. Я згадував також про демонополізацію економіки. Зростання цін, яке ми з вами спостерігаємо, є результатом не лише невірної грошової політики, але й наслідком високого рівня монополізації виробництва продукції, послуг, робіт, або недиверсифікованих джерел їх постачання, чи збуту. Наприклад, зростання цін на вуглеводневу сировину (нафта, газ), нафтопродукти, кольорові метали, зерно та ін. викликані монополізацією цих ринків окремими “гравцями” та змовами між ними. — Подекуди монополізація як колективна форма протидії є також реакцією бізнесменів на дії чиновників. Держава тисне податками, а бізнесмени відповідають цінами… — Держава тисне на підприємця так званими “перевірками” податківців, правоохоронців, наглядових, контролюючих та ін. органів, що їх нині можна скоротити наполовину й змінити форми перевірок підприємців виключно на “безконтактні” — через електронну пошту. Отже, кроки задля успіху такі: суттєве зниження кредитних ставок, ставок і норм оподаткування, заміна дозвільної системи на заявницьку, ліквідація державного рекету, демонополізація економіки. Це те, що не потребує жодних інвестицій для того, щоб українська економіка могла вільно й конкурентно розвиватися і впродовж семи років подвоїти свої обсяги. — Це, Володимире Мефодійовичу, Ви зазначили заходи, спрямовані на усунення обмежень щодо господарської діяльності. А якщо б ще стимулювати якось, заохотити підприємців? — Тоді успіх буде ще вагомішим. Потрібний цілісний сценарій розвитку подій у часі та просторі, який передбачає здійснення певних послідовних кроків у чіткому технологічному порядку — що за чим. — Тобто, йдеться про чіткий сценарій піднесення української економіки… — …який передбачає взаємозв’язок і взаємозумовленість цих кроків. Тобто важливо знати “що” робити, і “в якій послідовності”. — Чи не могли б Ви назвати хоча б один із елементів заохочення підприємців? — Наприклад, як один із потужних стимулів, можна запровадити значне зменшення (або й повне зняття на певний період) податків дично обґрунтована норма становить 74—80 кг. Тобто збільшення власного виробництва м’яса і м’ясопродуктів у шість разів є цілком виправданим із огляду на потребу лише внутрішнього ринку. — Але збільшення обсягів у розрахунку на 350 млн. споживачів — це зовсім інше, бо поки що нас не сприймають як рівних на ринку ЄС. Хоча б з огляду на високі вимоги сертифікації за європейськими стандартами і перевірки якості на всіх етапах технології виробництва та переробки. — І так, і ні. По-перше: в усьому світі щорічно збільшується дефіцит харчових продуктів на 1 %. Переважно це стосується країн третього світу — Африка, Азія. Ці держави не мають доларів, але мають удосталь потрібної нам сировини. Причому, потрібної не лише нам, а й розвинутим країнам Європи — нафта, газ, руди кольорових, рідкісних, дорогоцінних металів, алмазів, латексу тощо. По-друге: високорозвинені країни, зокрема і європейські, нібито, не потребують імпорту продуктів харчування. Це якщо йдеться про кількість. Але коли вести мову про якість, про екологічну чистоту? зарплатню, а потім — пенсії. Причому, підвищення платні не залпом вистрілювати, а плавно, навіть щомісячно, але темпами не вищими за приріст продуктивності праці. А Пенсійний Фонд отримуватиме приріст надходжень для збільшення пенсій автоматично, але пізніше, через місяць після підвищення зарплатні, як результат нарахувань на неї. Другий: суттєво підвищити частку зарплатні та пенсій у Національному доході, але узаконивши платність нібито безоплатних на сьогодні послуг. Проте не так, як у Росії, коли рівень доплат пенсіонерам зробили набагато нижчим від вартості ліквідованих пільг. Третій — змішаний: перший плюс другий. Лише за таких умов зможемо уникнути підвищення цін на товари та знецінення грошей. — Цю науку ми вже проходили ще за часів перших років незалежності України… — Так, але складається враження, що досвіду не набралися. Тоді в підсумку перекосів в управлінні макроекономічними регуляторами всі стали мільйонерами, — але й півень на базарі коштував мільйон. Восени 2004 року “успіштих, хто хоче увійти в економічний простір України. Слід навчитися виходити не з приватних інтересів чиновників і високих посадовців, аз національних інтересів. Інтересів Нації. — Тут ми зачіпаємо проблему патріотизму чиновників і високих посадовців. — Ця проблема, звичайно, має й морально-етичний аспект, але вирішується у цілком раціональний спосіб: чітким відділенням влади від бізнесу. Власне, це один із пунктів програми діяльності команди Президента Віктора Ющенка. — Наскільки це реально — вилучити в чиновника можливість отримання хабарів? — Час від часу ми дізнаємося з преси про чиновників-хабарників на Заході. Дізнаємося саме тому, що там хабар — це виняток. Вірю в те, що хабар буде винятком і в нас. — Які, на Вашу думку, думку незалежного експерта, треба здійснити першочергові заходи для того, щоб народ повірив у чесну помаранчеву владу, в чесних економістів? — Поряд з економічними, я б однозначно почав здійснення пев- Про таких людей, як Володимир Мефодійович, кажуть: “вольовий і продуктивний професіонал”. На виробництві пройшов шлях від рядового інженера до директора заводу. В науці — від рядового науковця до професора, академіка Академії економічних наук України. В політиці — від депутата райради до члена Президії Верховної Ради України, голови Комісії. В зовнішньому представництві України — від делегата України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ до віце-президента одного з її Генеральних Комітетів. У 1998 році залишив велику політику зі словами: “В економічну прірву Україну кинули штучно. Із кризи виводити її теж не бажають спеціально. Я не хочу бути причетним до знущання над власним народом”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин