Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації · slovo.prosvita.com.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗

ПАМ’ЯТЬ ПРО КРУТИ

Слово Просвіти, №05 за 2006 рік

29 січня 1918 року, кривавий день, що зібрав на замерзлому крутянському полі лиховісний ужинок — триста юних українських душ. Глибокий, болючий стигмат, що ніколи не зарубцюється, від" луння юначих голосів, що злилися в “Ще не вмерла…”, намагаю" чись розгойдати дзвін національної пам’яті. Крути. ДАТА Урок вітчизняної історії XX сторіччя: крутянські смерті — наслідок нерозумної діяльності українських політиків, які пізно збагнули, що “нам говорят чудесные речи, а за спиной готовят поход против нас” (Симон Петлюра); “не Генеральный Секретариат, а Совет Народных Комиссаров затеял братоубийственную войну” (Володимир Винниченко); “посылают это войско на нас те самые так называемые народные комиссары, которые лицемерно кричат везде и повсюду о своей любви к миру” (Михайло Грушевський). Тим часом Муравйов проголосив себе командувачем укрфронту і з’єднав у Бахмачі (27.01.1918) всі більшовицькі армійські групи для штурму Києва. “Сколько крови, сколько крови, сколько крови!” — цинічно похвалявся цей кат, чия банда жорстоко розправилася не лише з підлітками і юнаками в Крутах, а й стріляла в кожного, хто говорив українською мовою на київських вулицях чи носив вишиванку, — 5000 жертв за десять днів розправи з українською волею. Пам’ять про Крути викреслювали з історії українського народу. Але вона нетлінна, бо мала своїх оборонців, які вірять у незламність українського духу, шанують героїчний чин української молоді, серед яких були й члени Київської “Просвіти”. Ось чому від початків відродження у 90-х “Просвіта” відзначає день пам’яті славних лицарів України, а з проголошенням незалежності Товариство зробило все можливе, аби День пам’яті Героїв Крут набув всеукраїнського державного значення. Цього року, як і в минулі літа, ВУТ “Просвіта” виступило головним організатором урочистих акцій на честь героїв Крут у Києві. Опівдні недільного дня скорботна хода вирушила від площі Арсенальна до місця поховання крутян — на Аскольдову могилу. Навпроти, під стіною “Арсеналу”, біснувалася сотня “червоних” — динаміки транслювали революційну попсу. Сама з’ява у святий день оцих ницих пікетувальників під червоними прапорами свідчить про те, що в Україні активізувались антидержавницькі сили, і владі вже давно пора поцікавитися їхньою антиконституційною діяльністю. В одній колоні з просвітянами крокували курсанти Київських вищих військових навчальних закладів, ліцеїсти військового ліцею ім. І. Богуна, всі небайдужі кияни. Покладання квітів, панахида, мітинг біля Аскольдової могили, який відкрив голова “Просвіти”, народний депутат Павло Мовчан: — Українська державність знову випробовується на міцність. Україні оголошено війну — поки що економічну, навмисно загострюється політична криза, а проросійські партії антиукраїнського спрямування ведуть відверту боротьбу проти нашої незалежності. Бути чи не бути українській Україні, — вирішує кожен із нас на парламентських виборах 2006 року. Ось чому гасло “Україна понад усе!” на часі, це — наше гасло! Народний депутат України Валерій Асадчев підкреслив у своєму виступі, що політичний блок Української народної партії Костенка—Плюща все зробить для того, аби Україна стала європейськи зорієнтованою, національною державою українського народу. Секретар Національної спілки письменників України Анатолій Погрібний закликав киян протистояти брудним передвиборним технологіям “московського розливу”: “Сьогодні під маскою захисників України та інтересів народу і навіть у личині “побожних” християн виступають ті, що затягують Україну до імперського ярма Росії, остаточно винищать українську культуру та мову”. Особливу увагу було привернуто до проблем національно-патріотичного виховання дітей та молоді, — про це говорив голова Київського “Меморіалу” Роман Круцик. “Свята любов до України вела і веде наш народ у житті на ратну працю, на подвиги і жертовність в ім’я рідного народу”, — зазначила студентка Київського національного університету імені Т. Шевченка Олена Кир’янова і прочитала власні поезії, присвячені героям Крут. Від Київського військового ліцею імені І. Богуна промовляв курсант Євген Тучак, який запевнив, що для курсантів ліцею Україна понад усе, а крутяни — найкращий приклад мужності. Учасники мітингу громадськості столиці України прийняли Ухвалу, в якій відзначають, що Україна, за яку віддали своє життя молоді Герої Крут, за 14 років незалежності ще не стала посправжньому українською Україною. Тож у цей відповідальний час гуртуймося довкола Президента України, підтримуймо на прийдешніх виборах ті державницькі сили, які по-справжньому захистять наш вибір — національну державу українського народу. Після мітингу відбулося віддання військових почестей Героям. Під звуки бойового маршу роти військових пройшли повз могилу, рівняючи крок на вірність пам’яті Героїв Крут, на вірність рідній Україні. Співав хор “Гомін”. Того ж дня у Будинку офіцерів Збройних сил України о 16-й годині відбувся великий мистецький вечір, присвячений “Просвітою” самовідданим борцям за волю України. Микола НЕСТЕРЧУК, заступник голови ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка z Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106 УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 763 390 грн. 05 коп.

с. 6 · сторінка оригіналу ↗

ДАТА На мітингу-реквіємі не було аплодисментів. Тільки тріпотіли знамена, й напружену морозну тишу прорізувало: “Слава героям! Слава Україні!” Щирість сказаного тут, на Крутівському полі, звірялася з подвигом молодих вояків, які захищали рідну землю, не очікуючи від неї якихось політичних дивідендів. Вони положили тут і тіло, й душу за покликом совісті, для якої Україна була понад усе. Уже 88-й рік той героїзм перевіряє нашу моральність: “А що зробив кожен із нас? А що ще треба зробити?” — запитують себе ті, хто приїздить сюди п’ять, десять, п’ятнадцять років поспіль. Це студенти, ветерани Української Повстанської Армії, інтелігенти, священики й віруючі Української Православної Церкви Київського патріархату. Слова заупокійної молитви, яку читав єпископ Сумський і Охтирський владика Мефодій, набували тут особливого звучання. Вічна пам’ять стукає до нас сьогоднішніх і знаходить усе нові й нові відповіді. — Юні патріоти гинули тут за демократичну Україну, за те, щоб ми відчули себе сильною українською нацією, — стверджує солдат Другої світової війни, народний депутат України Ігор Юхновський. — Подвиг Крут нагадує нам про наше українське покликання, — підтримують його народні депутати України Лілія Григорович, Іван Плющ, Лесь Танюк, Степан Хмара, Микола Жулинський. Вони не вперше звітують саме тут про свою діяльність і намічають нові рубежі. В останні роки в цій імпровізованій президії потіснішало. Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко говорить про назрілі сьогоднішні проблеми, про відродження українського духу в українцях через реставрацію Батурина, спорудження пантеону в Крутах, якими він опікується особисто. Йому допомагають голова Чернігівської обласної ради Василь Ковальов і голова Чернігівської облдержадміністрації Микола Лаврик. Вони теж виступили на мітингу. — Це все добрі українські ознаки, — сказав міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Делегацію волинян очолив голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній, який закликав не допустити реваншу неукраїнських сил. Це болить і сину колишнього керівника УПА Юрка Шухевича Юрію Шухевичу, чернігівському військовому ліцеїсту Роману Грачову, офіцеру Євгену Лопаткову. Ні, недарма полягли тут Георгій Полуботок, Анатолій Попович, Кирило Головащук, Григорій Піпський, Микола Гнаткевич, Микола Лизогуб... На їхню честь до кургану лягають квіти від Ніжина і Борзни, Чернігова, Києва і Рівного, від свободолюбного грузинського народу, який представив тут священик Грузинської Православної Церкви у Києві отець Миколай. Символом непоборності українського духу постає червона колона з гербом Української Народної Республіки — початок пантеону, пронизливо звучать пісні кобзарів Володимира Горбатюка з Канева і Василя Волощука з Рівного, ніжинського фольклорного гурту “Червона Калина”. z Надія ОНИЩЕНКО Фото Івана ПИЛИПЕНКА VOX POPULI 29 січня наш фотокореспондент побував у Крутах, куди з’їхалося чимало українців з усіх куточків нашої Батьківщини. І. Пилипенко не лише фотографував, а й розпитував, пропонуючи співвітчизникам відповісти на таке запитання: “Ваше ставлення до крутянських подій, які уроки Крут нами засвоєні і чи можливе повторення Крут?” Висович Тарас Петрович, Івано8Франківщина: — З боку юнацтва — це великий саможертовний подвиг, для України — велика трагедія, а для влади — великий урок: здобутки народу потрібно захищати мудро, рішуче й не використовувати для цього наявну тоді силу — зраду і злочин, бо на той час в Україну повернулося 3 мільйони озброєних українців. Їх було досить, аби придушити будь-який опір: і московитів, і деніківців, і підступної затаєної п’ятої колони. В українців завжди одна біда: якась підступна таємна сила вибила з них шану до лідера... Кухніцька Юлія Валенти8 нівна, студентка 38го курсу КПІ: — Захищати Крути пішла мужня молодь, романти-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин