Цікаво знати · с. 16сторінка оригіналу ↗
ПОРТРЕТ ДІВЧИНКИ Ç ЛЮТНЕЮ
Слово Просвіти, №05 за 2006 рік
z
Валентина ДАВИДЕНКО
Засновник: Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка Реєстраційне свідоцтво КВ № 4066 від 02.03.2000 р.
Ш е ф – р е д а к т о р Павло МОВЧАН
Го л о в н и й р е д а к т о р Любов ГОЛОТА
Р е д к о л е г і я Любов ГОЛОТА Ярема ГОЯН Павло МОВЧАН Анатолій ПОГРІБНИЙ Олександр ПОНОМАРІВ Іван ЮЩУК
Перший заступник головного редактора,
відділ політики
Володимир ПАВЛІВ, 279-49-47
Заступник головного редактора
Марія ЛИТВИН 279-49-47
Заступник головного редактора з виробничих питань
Наталія СКРИННИК 278-01-30 (тел/факс)
Відповідальний секретар
Ірина ШЕВЧУК 278-63-69
Відділ мови
Олександра ТКАЧ 270-55-57
Відділ літератури
Уляна ГЛІБЧУК 270-55-57
Відділ культури
Валентина ДАВИДЕНКО 270-55-57
Відділ просвітянської роботи
Ольга СКРИПКІНА 279-49-47
Відділ коректури
Тетяна МИХАЙЛЕНКО Ірина СТЕЛЬМАХ 278-63-69
Комп’ютерна верстка
Ірина ШЕВЧУК Олег БЕССЬКИЙ 278-63-69
Бухгалтерія
279-41-46
А д р е с а р е д а к ц і ї : вул. Хрещатик, 10=Б, м. Київ, 01001
E=mail: slovo_prosvity@ukr.net
http:// slovo.prosvita.com.ua
І н д е к с г а з е т и “Слово Просвіти” — 30617
Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті “Преса України” у середу. Зам. № 3301205
Загальний наклад — 24000
Листування з читачами — тільки на сторінках газети.
Відповідальність за достовірність інформації несуть автори.
Редакція залишає за собою право редагування та скорочення текстів.
При використанні наших публікацій посилання на “Слово Просвіти” обов’язкове.
Передплатна ціна, врахо= вуючи поштові послуги: на місяць — 3,29 грн. на 3 місяці — 9,59 грн. на 1 рік — 37,86 грн.
Він створює маленькі шедеври, які бачать лише пооди" нокі щасливчики. І запросити на його експозицію я не мо" жу, бо майстер надто заклопотаний, щоб зайнятися влас" ною виставкою і не надто заможний для такої презентації. І хоча в нашому мистецькому середовищі вже, здається, нікого нічим не здивуєш, адже щільність населення худож" ників в Україні в сім разів більша, ніж за Уралом, а Західна Європа вже й не приховує, що побоюється високого про" фесіоналізму наших митців, про це недавно розповів на" чальник Головного управління культури і мистецтва Києва Олександр Биструшкін, який запропонував проекти укра" їнських виставок у столицях кількох європейських держав.
тці ще й власноруч вирізьбленою дерев’яною рамкою чи вишуканим металевим медальйоном. Михайло Федоров уміщує портрети в крихітні овальні кулони, розміром півтора-два сантиметри, і сучасні панни постають у новому образі загадковими й романтичними, як їхні попередниці в коштовних колекціях мініатюр XVIII століття. Власне, й привело його до цього жанру захоплення жіночими портретами пушкінської пори. Уже згодом, освоївши непросту техніку живопису на кістці загостреною волосинкою з білчиного хвоста, він віртуозно прописує найтонші мережива, нитку перлин над чолом, струни лютні і перетворює в красунь вікторіанської епохи наших сучасниць. Цей ренесанс жанру портретної мініатюри став можливим не тільки завдяки універсальності хисту Михайла Федорова (про це далі), а зокрема неусвідомленому запиту суспільства: прагненню високих почуттів, знівельованих жорстким і прагматичним часом, ідеалізації інтимної романтики, з бажанням увічнити їх у дорогому образі, який житиме і для нащадків. Може, тому ці унікальні портрети одразу потрапляють до приватних колекцій, та й ім’я художника широковідоме саме колекціонерам та ще учням Михайла Федорова, які бували у його майстерні поблизу Республіканської художньої школи ім. Т. Г. Шевченка. Їхній скромний викладач, який любить волейбол, свою хижку в Прохорівці, блукання тамтешніми канівськими лісами — цей Михайло Михайлович розкаже низку байок про НЛО,
яке побачив десь у трясовині, про хутірську сусідку, яка втрапила до чужого двору при замкнених воротах — перелетіла, мабуть... І мої складнопідрядні речення готові низатися далі, тільки б передати безмірний пафос цього природолюба,
сії — від водолаза до слюсаря. І вміння все майструвати власноруч, неодмінно доводячи до досконалості, прислужилося йому потім у художньому інституті, де він одночасно готував на заліки альбоми з живопису і скульптури. А ось техніка трудомісткої графіки привабила його своїми зображувальними можливостями: офорти, літографія, ксилографія вимагали виразного рисунка, завершеної композиції. Тож до філігранної роботи над мініатюрою на кістці він підійшов уже досвідченим майстром. Що взагалі покликало художника звернутися до “блиску стилю і приємного для ока сюжету”, який облюбували колись прерафаеліти? Поєднавши ювелірне мистецтво з високохудожнім живописом на кістці, Федоров, на мій погляд, прагнув повернути рівновагу в природі суспільства: жіночий образ із натуралізму реальних буднів він засвітив ореолом романтизму. Художник прагне передати чарівну загадковість душі, ту “Dolce far niente”— “приємну зніженість”, яка притаманна жіночій натурі. Тож серію цих унікальних мініатюрних портретів жінок минулої епохи і наших сучасниць, написаних у романтичних шатах і прикрасах, я розглядаю як продовження його улюбленої теми Краси природи, тих ландшафтів, де все дихає справжнім: влітку надвечір — м’ятою, восени — вільглим мохом і грибами, а взимку вимережує найтендітніші галузки у верхів’ї — лише поглядом зафіксуй готовий офорт. І тому нашому майстру ніколи думати про таку клопітну справу як виставка, надто багато ще не втілених образів, надто плинний цей час. Дивуємося разом: мовби недавно обмінялися вітаннями на Новий рік. Запитала тоді про його плани, та хіба що серйозне почуєш від цього вигадника; подамся, — каже, — до Піднебесної, зараз там у Китаї дуже популярні рисунки чоловічих торсів, от і зароблю... Утім, здається, він подався таки до своєї хижки у Прохорівку. Ото вже нам нарозказує...
Та навіть у насиченому артпросторі рідної держави цей кристал поодинокий, власне тільки ім’ям київського художника Михайла Федорова і представлений в Україні вишуканий вид мініатюрного живопису – портрет, створений на тонкій (від 0,3 до 1 міліметра) кістяній пластинці акварельними фарбами. Він має сотню таких робіт і славу одинака-віртуоза в цьому складному жанрі. Навіть у публікаціях з історії портретної мініатюри мистецтвознавці на території СНД дійшли висновку, що “...традиції виявилися перерваними, а в сучасному живопису вони втрачені й забуті”. Тож я відчула себе відповідальною поповнити цю інформаційну прогалину, бо вже понад десять років спостерігаю за творчістю унікального живописця і переконуюся, що поширена у XVIII столітті нова царина мистецтва емалей — портретна мініатюра нині набула свого розвитку в творчості Михайла Федорова. Класична мініатюра — тендітний витвір, який крім художньої має ще й меморіальну цінність, адже викликає почуття інтимного ставлення до портрета, який бережуть, не розлучаються з ним за жодних обставин. Розкішний акомпанемент обрамлення — рамки, футляри, медальйони не тільки захищають мініатюру від ушкоджень, деформації під впливом атмосферних явищ, а й дозволяють зберегти на пам’ять локон зісподу портрета чи гравіровану монограму, рядки віршів на задній кришці медальйона. Справжні майстри завжди вивіряли стилістику зображення на кістці з ювелірним обрамленням портрета. Київський художник і тут виявив хист, увиразнюючи кожний образ на кіс-який усе вам доводитиме про красу вужика в картоплинні і мишок, яких він підгодовував у своїй хатині в Прохорівці. “Я мріяв би колись розчинитися в довколишній природі”, — каже замислено. Виколисаний сонячними заплавами оболоней того Києва, які знав у дитинстві, він і понині лишився чужинцем градобудівництва смердючих гаражів на місці сосняку, облисілих пагорбів над Дніпром. І якщо потрібні аргументи на користь чистого ковтка з джерела і повітря без чадного смогу, то подивіться графіку Федорова (це зроблено майже по пам’яті дитинства), так було довкола Києва колись: озонний рай, крислате ажурне верхів’я вікових дерев, а під ним — буяння квіткової флори, всім заповідникам на заздрість. Ці медові, міражні запахи весняних луків — справжня розкіш, яку він мав у напівголодній повоєнній юності, бо в усьому іншому доля не дарувала скарбів задарма. Михайло Федоров опанував важкі чоловічі профе-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
