Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

«СИЛА І ДІЯ» НАШОЇ УКРАЇНИ

Слово Просвіти, №05 за 2006 рік

ПРОГРАМА ВЛАДИ Презентація складалася з двох частин: перша — у стилі телевізійного ток-шоу з головними політичними постатями блоку, а друга — у конференц-залі з детальним поясненням головних пунктів виборчої програми. Першу частину вела Ольга Герасим’юк, котра займає четверте місце у виборчому списку НСНУ, а своє дійство вона назвала так: “Ток-шоу: рік із новою владою”. Учасниками цього шоу стали лідери партій, які утворили спільний блок: Прем’єр-міністр Юрій Єхануров, керівник виборчого штабу блоку Роман Безсмертний, міністр закордонних справ Борис Тарасюк (він же голова Народного руху України), секретар РНБО Анатолій Кінах (він же лідер Партії підприємців і промисловців), заступник голови Секретаріату Президента Анатолій Матвієнко (він же голова УРП “Собор”) і голова НАК “Нафтогаз” Олексій Івченко (він же голова Конґресу українських націоналістів). Очевидно, від названих осіб режисери постановки вимагали дотримуватися правил американських передвиборних мітингів, тобто говорити недовго, яскраво й оптимістично. Отже, всі згадані персонажі намагалися говорити коротко і гаслами без особливого їх розшифровування. А якщо декому це не вдавалося, то досвідчена журналістка Ольга Герасим’юк управно їм у цьому допомагала. Дозволимо собі навести кілька почутих “гасел”, що найбільше врізалися в пам’ять. Юрій Єхануров заявив, що “в Україні за 2005 рік відбувся безпрецедентний зріст добробуту”. Коли Прем’єр спробував аргументувати, наводячи цифри (на 26 % зросла зарплата, інфляція — усього 10 % і т. ін.), ведуча, за правилами шоу, коректно перейшла до іншого запитання. Наступний учасник — Роман Безсмертний — запропонував порівняти наслідки змін влади в Україні в 1991, 1994 і 2004 роках. На його думку, “упродовж 14 років український народ тримали в кайданах і нарешті йому дали волю. Однак багато хто не зумів самостійно жити на волі”, — сказав Безсмертний і використав метафору про пташку, яка, вилетівши з клітки, “гепнулася” на землю, бо не вміла літати. Анатолій Кінах висловив думку, що “ми зробили крок до того, аби люди стали мудрішими”. Ця “мудрість” у версії секретаря РОЗ’ЄДНАННЯ Зрештою, від самого початку спроба “реанімувати єдність” різних гілок колишньої “команди Майдану” мала досить підозрілий вигляд. Спочатку Роман Безсмертний повідомляє пресі, що готує для партнерів із БЮТ, ПРП-Пори, СПУ угоду про створення передвиборної коаліції. Потім лідер “Пори” Владислав Каськів під час телепередачі пропонує лідерці БЮТ Юлії Тимошенко подібний союз, і вона погоджується за умови, що до коаліції приєднається і “Наша Україна”. Однак криза наступає дуже швидко: уже під час святкувань Дня Соборності представники БЮТ критикують “угоду”, запропоновану “нашоукраїнцями”, за те, що в ній “дві сторінки — концепція об’єднання, а десять сторінок — поділ посад”. Натомість БЮТівці пропонують свій варіант коаліційної угоди. Утім, як не важко здогадатися, у цій угоді не багато місця присвячено розподілові посад, бо Юлію Тимошенко цікавить тільки одна посада — Прем’єр-міністра. Крім того, під час самих святкувань 22 січня відбуваються певні події, котрі призводять до чергової публічної сварки. Не виключено, що лідерка БЮТ прийняла публічне запрошення відзначити це свято з метою “засвітитись” на Дні Соборності поряд із Віктором Ющенком. Однак під час урочистостей Президент не приділяє Юлії Тимошенко стільки уваги, як вона розраховує. “Жодного з нас не запросили до мікрофона, не дали слова. Нікого з моєї команди, як і мене, не запросили на наради, які відбувалися в сусідніх кабінетах. РНБО полягала в тому, що людям стала зрозумілішою мотивація тих політиків, котрі у своїй діяльності керуються виключно національними інтересами. Борис Тарасюк дещо однобоко приписав основні досягнення 2005 року своєму відомству: “2005-й був роком України у світі”. Показником цього, на думку голови МЗС України, стала “безпрецедентна кількість візитів в Україну глав держав і керівників міжнародних організацій”. Анатолій Матвієнко багато говорив про вміння користуватися плодами свободи й дійшов висновку, що українська преса й частина суспільства не вміють цінувати свободу — “звідси й береться розчарування”. Останній доповідач — Олексій Івченко — у кращих традиціях українського націоналізму підсумував “рік із новою владою” так: “Цей рік показав, що в Україні існує “п’ята колона” політиків, які у своїй діяльності керуються зовсім не національним інтересом”. У другій частині презентації відбулося роз’яснення того, що присутні вже отримали в друкованому вигляді: основних програмних положень. Для початку дозволимо собі назвати головні гасла виборчої програми НСНУ без деталізації. Отже, “партія влади” пропонує виборцеві такі перспективи: “Економіці — стабільний розвиток”, “Громадянам — добробут”, “Кожному — справедливість”, “Владі — народність”, “Судам — чесність”, “Людям — здоров’я та чисте довкілля”, “Армії — професійність”, “Селу — заможність”, “Нації — духовність та освіту”, “Зовнішній політиці — національний інтерес”. Не важко зауважити, що гасла настільки актуальні, наскільки й “не свіжі”, — адже подібними гаслами нас “годували” і за часів двох попередніх Леонідів. Питання лише втому, хто насправді зуміє втілити їх у життя. А на це запитання можна пошукати відповіді вже в розшифровці цих “лозунгів”. Тут враження від програми суперечливіші. Бо якщо у “військовому розділі” дається обіцянка: “До 2010 року в Україні буде сформовано професійну армію за контрактною системою” або “До 2010 року буде покінчено з чергою військовослужбовців на житло”, — то цьому можна повірити. А коли обіцяють, що “малий і середній бізнес наповнить держбюджет і дасть до 40 % ВВП” — тут уже хотілося б знати, як саме цього збираються досягти, бо поки що все це не є таким оптимістичним. А от заяви про те, що “пануватимуть міжконфесійний мир та злагода” або “статус асоційованого члена ЄС Україна отримає у максимально стислі терміни”, — тут уже даруйте. Навіть при всій повазі до “партії Президента”, гадаю, що у вирішенні цих двох проблем першість матимуть усе-таки Господь і Європейський Союз. Але програма на те і є, щоб заохотити виборця проголосувати відповідно, а реалізація програми — це вже наступний крок. Заради справедливості також потрібно зазначити, що до програм тих чи інших партій ми ставимося з більшою чи меншою довірою залежно від того, наскільки довіряємо самим партіям та їхнім лідерам. Отже, головним завдання на цих виборах для НСНУ буде відновлення довіри виборців, а програма до цього додаватиметься автоматично. Володимир ПАВЛІВ z Минулої п’ятниці “партія влади” — “Народний Союз “Наша Україна” — провела презентацію своєї передвиборної програми. Презентація проходила в київському “Українському домі” — одному з плацдармів Помаранчевої революції, де зібралося кілька сотень журналістів і партійців зі столиці й реґіонів. Кожному учасникові презентації було вручено пакет програмних документів, надрукованих у кількості 300 тисяч примірників українською і російською мовами.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин